Зниження дози протиастматичних препаратів: необхідно обговорити з лікарем!

За оцінками експертів, 7 з 10 австралійців віком від 12 років з бронхіальною астмою приймають невиправдано високі підтримувальні дози протиастматичних препаратів. Це може бути пов’язано з тим, що під час загострення захворювання пацієнтам зазвичай рекомендують високі дози цих лікарських засобів. Також на початку терапії після встановлення діагнозу зазвичай призначають більш високі дози протиастматичних препаратів, ніж рекомендовані мінімальні ефективні підтримувальні дози. Однак багато пацієнтів після стабілізації стану не звертаються повторно до лікаря для корекції лікування. У журналі «Australian Prescriber» професор Хелен Реддел (Helen Reddel) та співавтори з Інституту медичних досліджень Вулкока (Woolcock Institute of Medical Research) опублікували рекомендації щодо підбору найбільш ефективної дози для підтримувальної терапії при бронхіальній астмі. Х. Реддел є головою Наукового комітету Глобальної ініціативи з боротьби з астмою (Global Initiative for Asthma (GINA) Science Committee) та членом Австралійського комітету зі складання довідника з астми (Australian Asthma Handbook Guidelines Committee).

За оцінками експертів, бронхіальну астму діагностовано у понад 2 млн австралійців.

Професор Х. Реддел підкреслила, що пацієнтам із задовільним контролем симптомів бронхіальної астми протягом 3 міс слід звернутися до лікаря для корекції терапії. Можливо, він порекомендує знизити дози препаратів, що приймаються. Х. Реддел пояснила, що при зниженні дози знижується не лише ризик розвитку побічних ефектів (наприклад остеопорозу або катаракти), а й економічні витрати пацієнта.

При цьому, на її думку, терапія при бронхіальній астмі завжди є індивідуальною.

Які загальні рекомендації щодо застосування протиастматичних препаратів можна надати пацієнтам?

• При інтермітуючій бронхіальній астмі (легкий перебіг захворювання) препарати можуть застосовуватися або тільки на вимогу, або може бути рекомендований додатково постійний прийом профілактичного засобу;
• не можна припиняти прийом підтримувальної терапії без консультації лікаря, це може призвести до розвитку загострення бронхіальної астми;
• у дослідженнях доведено, що для підтримувальної терапії та контролю симптомів бронхіальної астми поза періодом загострення слід застосовувати найнижчі ефективні дози протиастматичних препаратів;
• якщо у пацієнта спостерігається задовільний контроль симптомів бронхіальної астми протягом 3 міс (для дітей протягом 6 міс), йому слід звернутися до лікаря для можливого зниження дози підтримувальних препаратів;
• з метою оцінки контролю симптомів слід застосовувати тест контролю бронхіальної астми (Asthma Control Test);
• для пацієнтів з тяжким перебігом бронхіальної астми найвищим пріоритетом є поступове зниження дози та припинення прийому пероральних глюкокортикостероїдів. Питання про зниження дози інгаляційних глюкокортикостероїдів може бути розглянуто через 3–6 міс після відміни пероральних глюкокортикостероїдів, але не нижче середньої дози. При тяжкому перебігу бронхіальної астми будь-яке зниження дози має бути узгоджене з лікарем;
• у період вагітності зниження дози протиастматичних препаратів можна проводити лише при добре контрольованій бронхіальній астмі;
• зниження дози таких лікарських засобів слід здійснювати поступово, одномоментно не більше ніж на 25–50%, за відсутності погіршення стану хворого протягом 1–3 міс можливою є подальша корекція терапії.

У яких випадках не слід знижувати дозу протиастматичних препаратів?

Не слід знижувати дозу протиастматичних препаратів, якщо у пацієнта:

• зараз спостерігаються симптоми будь-якого гострого респіраторного захворювання;
• у період перед відпусткою/подорожжю, особливо якщо планується відвідування іншої кліматичної зони;
• у період цвітіння трав/дерев для пацієнтів з діагностованою алергією на пилок цих рослин.

При зниженні дози протиастматичного препарату необхідно, щоб хворий міг повернутися до попередньої вищої дози у разі погіршення стану.

У період корекції терапії пацієнту рекомендується вести щоденник самоконтролю — фіксувати розвиток будь-яких респіраторних симптомів.

Лікарю слід написати пацієнтові план дій у разі розвитку загострення бронхіальної астми після зниження дози протиастматичних препаратів.

За матеріалами www.medicalxpress.com;

www.nps.org.au