Застосування антибіотиків і рак товстої кишки: більше доказів зв'язку

Представлені результати ще одного дослідження, що демонструють зв’язок між застосуванням антибіотиків і підвищеним ризиком розвитку раку товстої кишки.

Останні дані були отримані в результаті дослідження населення Швеції. Учені проаналізували дані більш як 40 000 пацієнтів з колоректальним раком і 200 000 здорових людей контрольної групи.

У результаті дослідження було зафіксовано, що помірне застосування антибіотиків підвищує ризик розвитку раку проксимального відділу товстої кишки на 9%, а дуже часте  — на 17%.

У той же час відмічено, що ризик розвитку раку прямої кишки знизився на 4% при помірному застосуванні антибіотиків і на 9% — при дуже частому застосуванні, але цей взаємозв’язок було виявлено тільки серед жінок.

Частота застосування антибіотиків була класифікована таким чином: не застосовували взагалі (відсутність повідомлень про застосування антибіотиків протягом періоду дослідження), нечасте (застосування протягом періоду 1–10 днів), помірне (11–60 днів), часте (61–180 днів) і дуже часте (> 180 днів).

Дослідження, проведене Софією Харлід (Sophia Harlid), доктором філософії відділення радіаційних наук і онкології Університету Умео, Умео, Швеція (Department of Radiation Sciences, Oncology, Umeå University, Umeå, Sweden), було опубліковано у вигляді електронної публікації 1 вересня в журналі «Journal of the National Cancer Institute».

Ці результати доповнюють дані недавнього дослідження, проведеного в Шотландії, у результаті якого було встановлено, що застосування антибіотиків в анамнезі серед осіб віком молодше 50 років, мабуть, підвищує ризик розвитку раку товстої кишки, але не раку прямої кишки, на 49%.

Нові результати, отримані зі Швеції, підтверджують інформацію, яка була відома раніше, і демонструють нове розуміння сайт-специфічного канцерогенезу, а також опосередковано підтримують теорію щодо ролі кишкової мікробіоти, прокоментувала провідний автор С. Харлід в інтерв’ю «Medscape Medical News».

Також С. Харлід додала, що позитивний зв’язок між застосуванням антибіотиків і розвитком раку проксимального відділу товстої кишки спостерігається вже тоді, коли антибіотики застосовують нечасто, що є потенційним виправданням для скорочення терміну призначення цих препаратів у клінічній практиці.

У своїй статті команда вчених припускає, що підвищений ризик може бути результатом того, що антибіотики справляють «руйнівну дію» на мікробіом кишечнику.

Ще автори дослідження коментують, що підвищення ризику розвитку раку проксимального відділу товстої кишки, але не далі по травному тракту, кореспондується з високим мікробним впливом на проксимальний відділ товстої кишки і зниженням концентрації коротколанцюгових жирних кислот уздовж товстої кишки. Це призводить до більш високої бактеріальної активності, утворення біоплівок і ферментації в проксимальному відділі у порівнянні з дистальним відділом товстої і прямої кишки.

Результати подальшого аналізу показали, що застосування хінолонів, сульфоніламідів і/або триметопримів було пов’язане з підвищеним ризиком розвитку раку товстої кишки проксимального відділу, тоді як застосування нітрофурантоїнів, макролідів і/або лінкозамідів, а також метронідазолів і/або тинідазолів справляло обернено пропорційний вплив на ймовірність розвитку раку прямої кишки.

Для свого дослідження команда вчених проаналізувала повні дані про населення з національних реєстрів Швеції за період 1 липня 2005 р. — 31 грудня 2016 р.

Вони порівнювали пацієнтів, у яких було діагностовано колоректальний рак у період 1 січня 2010 р. — 31 грудня 2016 р., зі здоровими людьми (контрольна група) у співвідношенні 1: 5. Дані про застосування антибіотиків були взяті зі Шведського реєстру прописаних лікарських засобів.

Інші змінні, такі як соціально-економічні фактори і використання послуг охорони здоров’я, були отримані зі Шведського стаціонарного реєстру і бази даних продольної інтеграції для досліджень у галузі медичного страхування і ринку праці.

Дослідники виявили 40 545 пацієнтів з колоректальним раком, контрольну групу склали 202 720 осіб. 52,9% учасників були чоловіками, середній вік яких під час встановлення діагнозу становив 72 роки. Серед усіх пацієнтів: у 36,4% було діагностовано рак проксимального відділу товстої кишки, у 29,3% — рак дистального відділу товстої кишки і 33,0% — рак прямої кишки.

Контрольна група з більшою ймовірністю не отримувала антибіотики — 22,4% в порівнянні з 18,7% пацієнтів з діагностованою хворобою. Випадково відібрані хворі з більшою ймовірністю, ніж люди з контрольної групи, приймали антибіотики більше 2 міс, 20,8% проти 19,3% (р <0,001).

У цілому застосування антибіотиків мало позитивний взаємозв’язок з колоректальним раком. У порівнянні з відсутністю прийому антибіотиків, відношення ризиків при помірному застосуванні становило 1,15; а при дуже частому застосуванні — 1,17 (р <0,001).

Інформація про те, що люди не застосовували антибіотики протягом 2 років до встановлення діагнозу колоректального раку послабила взаємозв’язок. Таким чином, цей взаємозв’язок не був значущим при дуже частому застосуванні в порівнянні з відсутністю прийому антибіотиків.

Застосувавши це порогове значення до решти досліджень, команда вчених встановила, що залежність доза-реакція між застосуванням антибіотиків і колоректальним раком значною мірою обмежується раком проксимального відділу товстої кишки з відношенням ризиків 1,09 для помірного і 1,17 для дуже частого застосування в порівнянні з тим, коли антибіотики взагалі не застосовували (р <0,001). Для раку дистального відділу товстої кишки це співвідношення було «близьким до нуля».

Між розвитком раку прямої кишки і застосуванням антибіотиків спостерігалася невелика зворотна залежність, з імовірністю 0,96 при помірному вживанні і 0,91 при дуже частому застосуванні в порівнянні з тим, коли антибіотики не застосовували (р <0,001). Цей зв’язок було відзначено тільки у жінок, тоді як інші зв’язки спостерігали як у чоловіків, так і у жінок.

За матеріалами www.medscape.com