Закреп: причини, симптоми та терапія

Що таке закреп?

Закреп характеризується уповільненим, ускладненим випорожненням кишечнику або систематично недостатньою дефекацією з додатковими зусиллями, іноді залишається відчуття неповного випорожнення. У нормі дефекація має відбуватися 1–2 рази на добу або 1 раз на 2 дні, все залежить від фізіології людини.

Закреп іноді класифікують як функціональний шлунково-кишковий розлад, якщо не виявлено об’єктивних причин (LeLeiko N.S. et al., 2020). Підвищений ризик виникнення цієї патології у дітей відзначають під час відлучення від грудей, привчання до туалету, переходу до дитячого садка або школи, гарячці (Meng Dao Ho J. et al., 2020).

Класифікація закрепів

Закрепи поділяють на:

• первинний;
• вторинний (викликаний органічною патологією товстого кишечнику);
• ідіопатичний.

Також закреп може бути гострим та хронічним. Гострий закреп триває менше тижня і зазвичай його провокують зміни дієти та/або способу життя (наприклад зменшення вживання клітковини, зниження фізичної активності, стрес, відвідування туалету за незнайомих обставин). Хронічний закреп зазвичай визначається симптомами, які зберігаються щонайменше 3 міс. Хронічні закрепи досить поширені, їх діагностують у близько 10–15% населення (Aziz I. et al., 2020).

Існує кілька причин закрепів:

• ідіопатичний закреп (причина не встановлена);
• дивертикульоз, доброякісні або злоякісні новоутворення товстої кишки, хвороба Крона, туберкульоз кишечнику, грижа, кишкова непрохідність;
• звуження анусу, геморой, тріщина анусу, випадіння прямої кишки;
• застосування препаратів (протипаркінсонічні засоби, антациди, антихолінергічні препарати, антидепресанти, нестероїдні протизапальні препарати, морфін, інгібітори протонної помпи, протиепілептичні препарати, атенолол, ніфедипін, клонідин, лозартан, каптоприл і еналаприл, ізоніазид, цефалоспорини, кетоконазол, вінкристин, вінбластин, фуросемід);
• новоутворення яєчників, матки, ендометріоз;
• новоутворення спинного мозку;
• метаболічні та ендокринні хвороби;
• вагітність.

Загальні причини закрепів, пов’язаних зі способом життя, включають:

• вживання продуктів з низькою кількістю клітковини;
• недостатнє вживання води (зневоднення);
• нестача фізичної активності;
• вживання великої кількості молочних продуктів;
• стрес. Депресія може призвести до уповільнення чи прискорення роботи кишечнику. Розлади психіки можуть спричинити виникнення функціональних закрепів;
• опір позивам до дефекації.

Симптоми закрепу

При закрепах можливі такі симптоми:

• утруднена та болісна перистальтика товстого кишечнику;
• випорожнення із зусиллям;
• випорожнення менше 3 разів на 7 днів;
• здуття живота;
• відчуття млявості, загальної слабкості;
• можливі домішки крові в калі;
• біль у животі;
• необхідність допомоги, щоб випорожнити пряму кишку (натискати руками на живіт і використовувати палець для видалення калу).

Діагностика закрепу

Пацієнт самостійно може визначити ознаки закрепу — провести самодіагностику калу за Брістольською діаграмою випорожнень. Якщо випорожнення відноситься до 1 або 2-го типу за таблицею, це закреп.

Для діагностики закрепу лікар проводить опитування, збирає історію хвороби, здійснює загальне обстеження (пальпація живота, ректальна діагностика прямої кишки).

Крім того, лікар може призначити:

• загальний аналіз крові;
• аналіз на приховану кров у калі;
• ендоскопічне та радіологічне дослідження товстої кишки;
• біопсію прямої кишки;
• манометрію, дефектографію, дослідження транзиту вмісту кишечнику з використанням рентгеноконтрастних маркерів.

Можливі ускладнення при закрепах

Існують деякі ускладнення за відсутності регулярного випорожнення:

• геморой;
• анальні тріщини;
• дивертикуліт;
• фекальна закупорка (перистальтичні рухи товстого кишечнику є недостатніми для випорожнення кишечнику);
• ушкодження м’язів тазового дна через напруження під час випорожнення.

Лікування при закрепі

Що робити в домашніх умовах при закрепах? У домашніх умовах рекомендовано:

• пити від двох до чотирьох склянок води на день, уникати напоїв, що містять кофеїн, та алкоголю, які можуть спричинити зневоднення;
• додати до свого раціону фрукти, овочі, цільнозернові та інші продукти з високим вмістом клітковини;
• їсти менше продуктів з високим вмістом жирів (м’ясо, яйця та сир), вживати чорнослив та/або пластівці з висівками;
• можна також вести щоденник харчування та виписувати продукти, що викликають закреп;
• займатися спортом;
• під час випорожнення, сидячи на унітазі, рекомендовано підняти коліна вище рівня сидіння унітазу;
• не рекомендовано читати або користуватися телефоном, іншими пристроями, намагаючись випорожнити кишечник.

Як позбутися закрепу?

Медикаментозне лікування при закрепі: препарати

Згідно з АТС-класифікацією застосовують такі лікарські засоби при закрепі:

• проносні засоби, які розм’якшують калові маси: рідкий парафін, натрію докузат;
• контактні проносні: глікозиди сенни, бісакодил, олія рицинова, жостеру кора, натрію пікосульфат та його комбінації, настоянка стальника;
• проносні, які формують об’єм калових мас: препарати з насіння подорожника яйцеподібного (блошиного), ламінарії слані;
• осмотичні проносні: комбінації неорганічних солей, лактулоза, магнію сульфат, макрогол та його комбінації;
• натрію докузат та комбінації, натрію лаурилсульфоацетат та його комбінації;
• інші засоби: гліцерол, проносний збір № 1 (Компендіум).

Що робити при закрепі за відсутності покращення після прийому препаратів? Важливо звернути увагу на харчування, дотримуватися дієти з великою кількістю клітковини. Також рекомендовані фізичні вправи на зміцнення м’язів тазового дна. Усе це необхідно поєднувати з прийомом лікарських засобів. Проте лікар може порекомендувати додаткові дослідження та за наявності показань — хірургічне втручання.

Також існує метод трансназальної іригації, який використовується при нейрогенній дисфункції кишечнику. Призначається пацієнтам із функціональним закрепом, у яких фармакологічна терапія виявилася неефективною (Mekhael M. et al., 2021).

Профілактика закрепів

Для профілактики закрепу рекомендовано:

• дотримуватися збалансованої дієти з великою кількістю клітковини (їсти фрукти, овочі, бобові, цільнозерновий хліб та крупи). Більша частина клітковини у фруктах міститься в шкірці, наприклад, у яблуках. Людям із закрепом рекомендовано вживати 18–30 г клітковини щодня;
• вживати менше продуктів з низьким вмістом клітковини (напівфабрикатів, молочних та м’ясних продуктів);
• пити достатню кількість води.

Закреп є поширеним порушенням роботи травної системи і може виникати як вторинна патологія: при порушенні харчування, прийомі препаратів, ендокринних, метаболічних, неврологічних захворюваннях, психічних розладах або кишковій непрохідності. У разі відсутності причини закреп визначається як функціональний. Перші кроки, які слід зробити для зменшення вираженості симптомів закрепу, це зміна дієти, способу життя, а в разі недостатності цих заходів потрібно почати терапію проносними. Якщо пацієнтові не допомагає таке лікування, лікар проводить аноректальні діагностичні фізіологічні тести. Самолікування не рекомендовано.