Як боротися з тривожними розладами та порушенням сну?

Стрес давно став звичним явищем у сучасному світі, однак з початком глобальної пандемії COVID-19 страхи та тривоги стали постійними супутниками навіть тих, хто до епідемії зберігав контроль над емоціями. Що вже казати про нові реалії, які сформувала для українців повномасштабна воєнна агресія проти нашої країни з боку росії?

Кожного дня ми отримуємо невтішні новини та втрачаємо психологічну рівновагу, наслідком чого стають розлади сну, постійне відчуття тривоги та інші проблеми, які є наслідками стресу.

У такому стані дуже важко залишатися продуктивними, а постійна концентрація на негативі взагалі може призвести до тяжких психологічних проблем, з якими нелегко впоратися без професійної допомоги.

Короткочасний стрес не становить великої загрози, ба більше, він стимулює роботу мозку та всього організму, навіть підтримує імунітет. Проблемою є довготривалий стрес, який призводить до порушень у роботі нервової, серцево-судинної системи тощо.

Стрес — це нормальна захисна реакція організму людини на зовнішні подразники, яка проявляється психічно, фізично, емоційно та дає змогу адаптуватися до змін. Організм стимулює симпатичну нервову систему, надниркові залози починають виробляти адреналін і кортизол. Підвищений рівень цих гормонів, які ще називають гормонами стресу, викликає пришвидшення серцебиття, підвищення артеріального тиску, скорочення м’язів та навіть розлади травлення. Ці симптоми можуть становити загрозу для людей з хронічними захворюваннями та психічними розладами. У такому разі вони потребуватимуть терапії та допомоги медиків.

Що таке хронічний стрес?

Хронічний стрес — це патологічний стан, який призводить до розбалансування систем організму, змушуючи його постійно підтримувати високий рівень гормонів стресу, навіть в умовах, коли для цього вже немає причин. Як наслідок, виникають фізіологічні, когнітивні, емоційні порушення.

Симптоми хронічного стресу різноманітні, їх поділяють на наступні групи:

  • фізичні реакції: проблеми зі сном, напруженість м’язів та нервовий тик, постійна втома, тахікардія, біль у різних частинах тіла, розлади шлунково-кишкового тракту;
  • емоційні реакції: гнів, тривога, оніміння, сором, порожнеча, зниження здатності відчувати задоволення та ін.;
  • когнітивні реакції: кошмари, низька концентрація уваги, нерішучість, занепокоєння;
  • міжособистісні реакції: недовіра, дратівливість, проблеми на роботі, у школі.

Розпізнати ознаки хронічного стресу буває складно, адже час від часу майже кожна доросла людина стикається із цими симптомами, не звертаючи на них особливої уваги. Однак ігнорувати їх не можна, оскільки в комплексі вони можуть призвести до тяжких ускладнень та проблем з психічним здоров’ям.

Хронічний стрес може стати причиною серйозних порушень сну, астенічних, тривожно-невротичних розладів, проблем з травленням та навіть статевої дисфункції. У дітей хронічний стрес може призводити до проблем з поведінкою, заїкання, синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ).

Профілактика стресових розладів

Боротися з хронічним стресом необхідно на всіх рівнях: фізичному та емоційному. Рекомендації доволі прості:

  • запобігайте стресу та спробуйте підготуватися до нього — визначте, що стає причиною стресу та намагайтеся уникати цих факторів, або підготуйте себе до них, аби не втрачати рівновагу;
  • чергуйте роботу та відпочинок — режим дня та самодисципліна дуже важливі, вони допоможуть вам концентруватися на важливих речах, а не зациклюватися на проблемах;
  • практикуйте фізичну активність — проводьте на свіжому повітрі хоча б кілька годин на день та намагайтеся вести рухливий спосіб життя;
  • спілкуйтеся з друзями — соціальна інтеракція також необхідна для підтримання емоційного здоров’я. Намагайтеся спілкуватися з тими, з ким вам комфортно;
  • підтримуйте свою самооцінку — ставте перед собою цілі і досягайте їх, нехай на початку вони будуть зовсім простими;
  • відпочивайте — намагайтеся виділити максимум доступного часу на відпочинок і релаксацію, намагайтеся спати не менше 8 год на добу;
  • здорове харчування — важливо дати організму ресурси для протидії стресу. Важливо слідкувати за кількістю вітамінів/амінокислот/білків у раціоні.

Тривожні розлади

Тривожність характеризують як відчуття надмірного ірраціонального жаху й страху незалежно від об’єктивних обставин чи загроз. Це один з видів невротичних розладів.

Виділяють наступні види тривожних розладів:

  • тривожний розлад (генералізований тривожний розлад, панічний стан) (generalized anxiety disorder — GAD);
  • реакція на тяжкий стрес і порушення адаптації, або посттравматичний стрес (post-traumatic stress disorder — PTSD);
  • синдром нав’язливих станів, або обсесивно-компульсивний розлад (obsessive-compulsive disorder — OCD);
  • соціофобія, або соціальний тривожний розлад;
  • специфічні фобії.

Люди з тривожними розладами швидко втрачають емоційний баланс, що призводить до зниження продуктивності, порушення соціальних зв’язків та взаємодії.

Симптоми тривожного розладу важливо розпізнати якомога раніше, аби запобігти тяжким ускладненням:

  • відчуття скутості та напруги;
  • неможливість сконцентруватися;
  • підвищена стомлюваність;
  • проблеми із засипанням;
  • поверхневий неглибокий сон.

Поширеність тривожних розладів у популяції сягає 15–25%, а серед пацієнтів неврологічних і терапевтичних амбулаторій і стаціонарів — до 30–40%.

Порушення сну: причини та методи боротьби

Розлади сну напряму пов’язані з рівнем стресу і тривожністю, вони здатні суттєво впливати на здатність організму адаптуватися до стресових умов і відновлювати важливий баланс. Часто такі проблеми виявляють також у пацієнтів, що перехворіли на коронавірусну хворобу (COVID-19).

Загалом проблеми зі сном поділяють на кілька видів: хронічне безсоння (інсомнія), зупинка дихання під час сну (апное), ходіння уві сні (парасомнія), синдром неспокійних ніг, нарколепсія (раптовий сон).

Проблеми зі сном потребують ретельної діагностики, іноді одразу кількома різними спеціалістами, що дозволить точно з’ясувати причини розладу та визначити методи терапії. Частіше при таких порушеннях застосовують транквілізатори, антидепресанти із седативною дією та барбітурати.

Лікування пацієнтів із тривожними розладами та розладами сну

Протидіяти стресовим розладам можна різними методами: підтримувати здоровий спосіб життя, бути фізично активними, дотримуватися правил здорового харчування, уникати надмірних емоційних навантажень, контролювати режим дня та сну.

Ці рекомендації допоможуть запобігти хронічному стресу або зменшити його негативний вплив на організм та психоемоційний стан людини. Однак боротися з розладами, які є наслідками хронічного стресу, не завжди можливо без використання лікарських засобів.

Для терапії пацієнтів з розладами, спровокованими хронічним стресом, використовують ноотропи, які стимулюють вищі інтегративні функції мозку. Важливо також, аби препарати мали помірну заспокійливу дію, це дозволяє зменшити негативний вплив чинників стресу та прискорити адаптацію організму до некомфортних умов.

Дієвим засобом проти хронічного стресу та розладів, які з ним пов’язані, зокрема, є препарат Ноофен®. Діюча речовина фенібут, яка є похідним гамма-аміномасляної кислоти та фенілетиламіну, забезпечує комплексну антигіпоксичну та антиамнестичну дію. Ноофен® ефективний при астенічних та тривожно-невротичних розладах, чинить антиепілептичну дію, а також має властивості транквілізатора. При цьому не спричиняє сонливості, запаморочення, зниження уваги та погіршення пам’яті, що характерні для препаратів групи транквілізаторів, а навпаки — покращує ці функції, що важливо для збереження продуктивності та концентрації.

Винятковою властивістю фенібуту як ноотропного препарату є анальгетичний ефект, завдяки якому Ноофен® долає головний біль напруги, що часто виникає під час хронічного стресу. Лікарський засіб з перших днів терапії покращує самопочуття у хворих із астенією, підвищує зацікавленість та ініціативність, мотивацію до діяльності без небажаної седації або збудження.

Завдяки транквілізаційним властивостям та схожості з природними метаболітами організму фенібут є ефективним при розладах сну, підвищує швидкість засинання та якість сну.

Важливою особливістю фенібуту є можливість комбінувати його з психотропами, при цьому знижують дози Ноофену та застосовуваних з ним лікарських засобів. Препарат посилює та подовжує дію снодійних, наркотичних, нейролептичних та протипаркінсонічних засобів.

Хронічний стрес у дітей

Окремою темою є стрес у дітей, оскільки вони не можуть самостійно розпізнати його ознаки або розповісти батькам про свої відчуття та переживання. Стрес у малюків зазвичай проявляється через різкі зміни в поведінці: дратівливість та агресивність, постійне занепокоєння, примхливість, панічні напади, надмірна активність чи, навпаки, апатія та відмова від улюблених занять чи ігор.

Хронічний стрес також може призвести до проблем за наявності синдрому дефіциту уваги, що супроводжується гіперактивністю у дітей. Хоча сам по собі СДУГ не виникає через стрес, останній може суттєво ускладнити перебіг синдрому та лікування таких пацієнтів. Стрес також може стати причиною виникнення психічної травми у дітей, у результаті якої може розвиватися заїкання та нервовий тік.

Лікування дітей з невротичними розладами є ефективним лише у разі комплексного підходу із залученням різних спеціалістів і включає: психоаналіз, когнітивно-поведінкову психотерапію, гіпносугестивну і групову терапію з використанням заспокійливої музики:

  • мета психоаналізу — виявити психотравматичну ситуацію і думки, з нею пов’язані;
  • мета когнітивно-поведінкової психотерапії — навчитися спокійно ставитися до нав’язливих думок, не реагуючи на них певними діями;
  • мета гіпносугестивної терапії — вселити хворому правильну модель поведінки;
  • групова терапія застосовується з метою підтримки пацієнта.

Медикаментозна терапія при невротичних розладах у дітей зазвичай включає застосування антидепресантів, антиконвульсантів і селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну. Підходить для лікування дітей з невротичними розладами і Ноофен®. Препарат можна призначати пацієнтам з 8 років, він здатен зменшувати вираженість симптомів СДУГ, покращувати когнітивні функції у дітей з цим синдромом та тиками. Показаний при заїканні.