Вплив психологічних факторів на здоров'я людини

Визначення терміна «здоров’я» сформульовано в преамбулі до Статуту Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) ще в 1946 р. Воно включає не лише відсутність хвороб або фізичних недоліків, а й соціальний і душевний добробут. В умовах повномасштабної війни, яка триває вже понад 2 роки, питання, пов’язані зі збереженням ментального здоров’я, набувають особливої ​​значущості. Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), депресія, тривожні стани чи інші форми психологічного неблагополуччя надають значний негативний вплив на соматичне самопочуття та порушують функції організму. З іншого боку, існує і зворотний зв’язок: фізичні травми, поранення, хвороби стають серйозним випробуванням для психіки людини, провокуючи різні психологічні розлади та емоційні порушення, тому в складних реаліях сучасності питання ментального здоров’я заслужено привертає до себе особливу увагу.

Що таке психосоматика?

На початку ХІХ ст. у медичній літературі з’явився новий термін «психосоматика». Його сформулював німецький психоаналітик Йоганн Крістіан Август Хайнрот (нім. Johann Christian August Heinroth). Термін походить від грецьких слів «psyche» — душа, розум і «soma» — тіло. Дослівно він означає «душа-тіло» та передбачає вплив психічних процесів на здоров’я людини.

Психосоматика — це міждисциплінарна наука на стику психології та клінічної медицини. Вона фокусується на вивченні взаємозв’язку між психічними процесами та фізичним станом людського організму.

Враховуючи, що психосоматика — це відносно нова наука, яка постійно еволюціонує, то не важко помітити, як змінилися наукові знання про етіологію та патогенез багатьох захворювань останніми роками. Якщо раніше психосоматичні розлади розглядалися як окрема, відокремлена група захворювань, що розвиваються внаслідок впливу хронічного стресу, то на сьогодні визнано, що практично будь-яка патологія може розвинутися через активний вплив психологічних факторів. Серед найпоширеніших хвороб, пов’язаних із впливом психологічних факторів, можна виділити:

• ішемічну хворобу серця — хронічний стрес, депресія, тривожність, гнів та інші негативні емоції значно підвищують ризик розвитку патології, а також ускладнюють перебіг уже наявної ішемічної хвороби серця;
• артеріальну гіпертензію — хронічний стрес, пов’язаний з роботою, сімейними проблемами чи іншими життєвими труднощами, може спровокувати підвищення артеріального тиску та розвиток артеріальної гіпертензії;
• цукровий діабет — депресія, тривожні розлади та стрес негативно впливають на контроль рівня глюкози. Зі свого боку, сам цукровий діабет може стати причиною розвитку психологічних проблем та зниження якості життя;
• захворювання травного тракту, дерматологічна патологія, новоутворення, інфекції — психологічні фактори не є єдиною причиною цих захворювань, але вони відіграють значущу роль в їх розвитку та перебігу.

Цей перелік патологічних станів далеко не вичерпний. Психосоматика також вивчає вплив психологічних факторів на рівень гормонів, формування гіперреактивності бронхів, розвиток головного болю та інші процеси.

Що відбувається під час стресу?

У світі стрес став невід’ємною частиною життя більшості людей. Його прискорений ритм, підвищені професійні та індивідуальні вимоги, інформаційні навантаження, міжособистісні конфлікти — все це створює постійну психоемоційну напругу. Хронічний стрес не тільки негативно впливає на психічне здоров’я, а й виснажує захисні ресурси організму, роблячи його більш вразливим до розвитку різноманітної соматичної патології. Він запускає складний каскад нейрогуморальних реакцій в організмі, впливаючи на нервову, ендокринну та імунну системи. Відбувається:

• активація гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи — гіпоталамус виділяє рилізинг-гормони, що стимулюють викид адренокортикотропного гормону з гіпофіза з подальшим викидом глюкокортикостероїдів (головним чином кортизолу) з кори надниркових залоз. Підвищений рівень кортизолу має сильний вплив на обмін речовин, імунітет, когнітивні функції та емоційний стан;
• активація симпатичної нервової системи — вивільняються катехоламіни (адреналін та норадреналін), які викликають численні фізіологічні реакції (прискорення серцебиття, підвищення артеріального тиску, перерозподіл кровотоку, розширення бронхів, збільшення кількості глюкози в плазмі крові та ін.);
• зміни в системі нейромедіаторів — збільшується вивільнення збуджувальних нейромедіаторів, знижується активність гальмівних нейромедіаторів. Ця диспропорція зумовлює підвищену збудливість нервової системи;
• зміни в опіоїдній системі — під час впливу стресу активуються ендогенні опіоїдні пептиди (ендорфіни, енкефаліни), які залучені до процесів знеболення, регулювання настрою, мотиваційних реакцій;
• зміни в імунній системі — підвищені рівні глюкокортикостероїдів та катехоламінів пригнічують активність імунних клітин, знижуючи опірність організму до інфекцій та уповільнюючи процеси загоєння.

Перераховані вище нейробіохімічні процеси спочатку були еволюційно адаптивними: вони дозволяли організму мобілізувати ресурси для подолання стресової ситуації, однак підвищена концентрація стресових гормонів протягом тривалого часу викликає патологічні зміни.

Рекомендації для підтримки емоційної стійкості

Для збереження емоційної стійкості фахівці рекомендують:

• дотримуватися режиму сну та відпочинку — повноцінний нічний сон і достатня кількість часу, витраченого на хобі, дають відпочинок нервовій системі;
• займатися фізичною активністю — регулярні фізичні вправи збільшують вироблення ендорфінів, знижують рівень гормонів стресу та покращують настрій;
• розвивати позитивне мислення — фокусуватися на позитивних аспектах життя;
• підтримувати соціальні зв’язки — спілкування з близькими людьми, почуття підтримки та приналежності допомагають справлятися зі стресом;
• вчитися розставляти пріоритети та делегувати — не беріть на себе занадто багато, уникайте перевантажень на роботі та вдома;
• розвивати стресостійкість — тренувати навички подолання стресу, навчатися технікам релаксації та саморегуляції;
• звертатися за професійною допомогою — при серйозних емоційних труднощах не соромтеся звернутися до психолога або психотерапевта;
• вести здоровий спосіб життя — збалансоване харчування, відмова від шкідливих звичок, достатня фізична активність сприяють емоційній рівновазі.

Допоміжним методом нормалізації емоційної стійкості є фармакотерапія. Застосовують різні групи лікарських засобів (тільки за призначенням лікаря):

• антидепресанти — для лікування депресії, тривожних розладів та пов’язаних з ними порушень емоційної регуляції. Найбільш поширені класи: селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (циталопрам), трициклічні антидепресанти (амітриптилін);
• анксіолітики — для усунення тривоги, занепокоєння, нервової напруги. Найбільш відомі — бензодіазепіни (діазепам);
• адаптогени рослинного походження — препарати з рослин, що підвищують резистентність організму до стресу (екстракти елеутерококу, родіоли рожевої, женьшеню та ін.);
• вітаміни (B₁, B₆, C, D) та мінерали (магній, цинк, селен).

Необхідність медикаментозної терапії і навіть її обсяг визначає лікар індивідуально у кожному випадку. Самостійний прийом будь-яких препаратів без попередньої діагностики та встановлення причин психологічних розладів може погіршити стан.

Додаткову інформацію на цю тему ви можете прочитати на сайті Apteka.ua.