У чому різниця між печією та гастроезофагеальною рефлюксною хворобою?

Печія — відчуття печіння, пекучого болю за грудниною після вживання певних продуктів або при наданню тілу горизонтального положення, — поширена скарга, яка зазвичай не викликає занепокоєння. Печія розвивається, коли шлунковий сік, що містить соляну кислоту, потрапляє в стравохід.

Для профілактики розвитку печії експерти рекомендують змінити спосіб життя:

• підтримувати нормальну масу тіла;
• відмовитися від куріння та вживання алкоголю;
• уникати споживання продуктів, що викликають розвиток печії;
• при розвитку печії приймати безрецептурні препарати (антациди).

Якщо печія повторюється регулярно, її оцінюють як симптом гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ).

За даними Національного інституту діабету, хвороб травлення та нирок (National Institute of Diabetes and Digestive and Kidney Diseases), США, ГЕРХ виявляють у близько 20% населення США.

Постійне закидання шлункового соку в стравохід при ГЕРХ призводить до подразнення та запалення його слизової оболонки. У подальшому хронічний запальний процес може призвести до розвитку серйозних ускладнень, наприклад, звуження стравоходу (стриктури) або стравоходу Баррета.

Крім печії, симптоми ГЕРХ можуть включати:

• біль у верхній частині живота або грудях;
• порушення ковтання;
• відчуття грудки у горлі;
• запалення голосових зв’язок;
• хронічний кашель;
• розвиток/загострення бронхіальної астми.

Стартова терапія включає зміну способу життя та застосування безрецептурних препаратів (антацидів), як при печії.

У разі неефективності цих заходів можуть бути рекомендовані рецептурні препарати. Хірургічне лікування ГЕРХ рекомендується при неефективності медикаментозної терапії.

Існують такі види хірургічних втручань при ГЕРХ:

• фундоплікація. При цій процедурі проводиться пластика верхньої частини шлунка — її обертають навколо нижнього стравохідного сфінктера для посилення м’яза сфінктера та профілактики рефлюксу. Фундоплікація зазвичай виконується лапароскопічно та є малоінвазивною процедурою;
• імплантація магнітного пристрою Лінкс (LINX). При цій процедурі кільце з мініатюрних магнітних кульок обертається навколо межі шлунка та стравоходу. Магнітне тяжіння між кульками перешкоджає закиданню кислого вмісту шлунка в стравохід внаслідок слабкості сфінктера, але не перешкоджає надходженню їжі зі стравоходу в шлунок. Пристрій LINX можна імплантувати за допомогою мінімальної інвазивної хірургії. Імплантація пристрою LINX не є протипоказанням до перельотів літаком або проведення магнітно-резонансної томографії (МРТ);
• трансоральна фундоплікація. Це новий метод хірургічного лікування ГЕРХ. Він включає підтяжку нижнього стравохідного сфінктера шляхом створення часткового обгортання навколо нижнього відділу стравоходу за допомогою поліпропіленових застібок. Трансоральна фундоплікація виконується ендоскопічно. Ендоскоп при цьому вводиться через рот. Переваги цього методу включають короткий реабілітаційний період та низький ризик розвитку ускладнень.

За матеріалами www.medicalxpress.com