Цукровий діабет II типу: мікробіом кишечнику пов'язаний із чутливістю до інсуліну?

У нещодавньому дослідженні було проаналізовано зв’язок між складом кишкового мікробіома та чутливістю клітин до інсуліну. Встановлювали асоціації між наявністю в мікробіомі кишечнику 36 бактерій та рівнями глюкози й інсуліну в плазмі крові учасників. Це спостереження є частиною проспективного дослідження, що проводиться вченими з Медичного центру Cedars-Sinai (Cedars-Sinai Medical Center).

За оцінками експертів, діабет II типу діагностовано у близько 462 млн осіб у всьому світі, або 6,28% населення.

За даними Центрів з контролю та профілактики захворювань  (Centers for Disease Control and Prevention — CDC), фактори ризику розвитку цукрового діабету II типу включають:

• вік від 45 років;
• надмірну масу тіла чи ожиріння;
• сімейний анамнез: цукровий діабет II типу у батьків, братів та сестер.

Деякі фактори ризику виникнення цієї патології, зокрема раціон харчування, піддаються модифікації.

Результати дослідження було опубліковано в журналі «Diabetes». Дослідники виявили, що в осіб з великою кількістю кишкових бактерій групи Coprococcus спостерігається більш висока чутливість до інсуліну. Крім того, вони встановили, що більший вміст бактерій Flavonifractor у кишечнику пов’язаний з нижчим рівнем чутливості до інсуліну, ніж у середньому в популяції.

Марк Гударзі (Mark Goodarzi), доктор філософії, директор лабораторії ендокринної генетики в Медичному центрі Cedars-Sinai, старший автор і головний дослідник багатоцентрового Дослідження поздовжньої оцінки мікробіома та інсуліну (Microbiome and Insulin Longitudinal Evaluation Study), пояснив, що чутливість до інсуліну — це здатність клітин печінки, м’язів та жирової тканини регулювати рівень глюкози в крові залежно від рівня інсуліну в крові. Він також пояснив, що до певної міри низька чутливість до інсуліну компенсується підвищенням його вироблення. Коли компенсаторні можливості виснажуються, розвивається гіперглікемія та цукровий діабет ІІ типу.

Раніше в дослідженнях вже було показано, що в осіб із цукровим діабетом II типу у кишечнику відзначається знижений рівень бактерій, які продукують бутират. М. Гударзі наголосив, що модулювання кишкового мікробіома потенційно може стати методом профілактики розвитку цукрового діабету ІІ типу. Тому необхідно ретельно вивчити роль різних видів бактерій у формуванні інсулінорезистентності. Це необхідно для наступної таргетної модуляції кишкового мікробіома.

До дослідження було включено 353 учасники без раніше діагностованого цукрового діабету. Їм було проведено тест толерантності до глюкози і у 28 з них виявлено цукровий діабет, а у 135 — переддіабет. На момент включення до дослідження учасники не приймали антибіотики і у них не було виявлено тяжких захворювань шлунково-кишкового тракту. Добровольців із цукровим діабетом та переддіабетом об’єднали в одну групу, до контрольної групи було включено 189 осіб без порушень толерантності до глюкози. Усім учасникам було проведено генетичну секвенацію зразків калу. Встановлено, що бактерії роду Coprococcus сприяють підвищенню чутливості до інсуліну. Але бактерії роду Flavonifractor, незважаючи на те, що утворюють бутират, зумовлюють розвиток інсулінорезистентності. Результати дослідження були скориговані з урахуванням таких факторів ризику розвитку цукрового діабету типу II, як індекс маси тіла, стать і вік.

М. Гударзі пояснив, що потенційно збільшення кількості Coprococcus та споріднених бактерій або зниження рівня бактерій роду Flavonifractor може сприяти профілактиці розвитку цукрового діабету. Водночас потрібні подальші дослідження у цій галузі.

На сьогодні М. Гударзі рекомендує особам, які бажають покращити стан кишкового мікробіома та здоров’я в цілому, раціон з високим вмістом клітковини.

Крістін Кіркпатрік (Kristin Kirkpatrick), доктор медичних наук, зареєстрований дієтолог, рекомендує вживати продукти, що є джерелами пребіотиків: цибуля, корінь цикорію, овес, банани, топінамбур.

Роксана Ехсані (Roxana Ehsani), доктор медичних наук, зареєстрований дієтолог і спортивний дієтолог з Майамі, Флорида, і К. Кіркпатрік рекомендують вживати більше ферментованих продуктів, зокрема кефір, квашену капусту, чайний гриб, темпе та кімчі.

За матеріалами www.medicalnewstoday.com