Синдром обструктивного апное уві сні викликає розвиток порушення когнітивних функцій?

За оцінками експертів, синдром обструктивного апное уві сні (СОАС) спостерігається у близько 15–30% чоловіків і 10–15% жінок, або близько 1 млрд осіб у всьому світі. Водночас учені наголошують, що на сьогодні існує гіподіагностика цієї патології. До 80% осіб із СОАС не знають про свій діагноз. Під час сну м’язи задньої стінки глотки в осіб із цим синдромом розслаблюються і блокують надходження повітря в легені, внаслідок чого у них спостерігаються дихальні паузи.

Симптоми СОАС включають:

• неспокійний сон;
• гучне хропіння;
• денну сонливість;
• тривалий головний біль вранці.

Основні фактори ризику розвитку СОАС включають:

• середній або літній вік;
• ожиріння;
• куріння;
• хронічні порушення носового дихання;
• підвищений артеріальний тиск;
• чоловіча стать.

У нещодавньому дослідженні вчені з Великобританії, Німеччини та Австралії вперше показали, що СОАС призводить до зниження когнітивних функцій у чоловіків середнього віку. Результати цього спостереження опубліковано в журналі «Frontiers in Sleep».

Доктор Івана Розенцвейг (Ivana Rosenzweig), нейропсихіатр, яка очолює Центр пластичності сну та мозку в Королівському коледжі Лондона (Sleep and Brain Plasticity Centre в King’s College London), є провідним автором дослідження. Вона пояснила, що у чоловіків із СОАС було виявлено порушення виконавчого функціонування та візуально-просторової пам’яті, дефіцит уваги, психомоторного та імпульсивного контролю. Також у дослідженні вперше було показано, що СОАС призводить до значного дефіциту соціального пізнання у чоловіків.

До дослідження було включено 27 чоловіків віком 35–70 років з діагностованим СОАС від легкого до тяжкого ступеня, але без будь-яких супутніх захворювань. При цьому дослідники наголосили, що у більшості чоловіків та жінок із СОАС відзначають супутні хвороби, такі як серцево-судинні та метаболічні захворювання, інсульт в анамнезі, цукровий діабет, хронічне системне запалення або депресія.

Учасники під час дослідження не були курцями, не зловживали алкоголем. У них всіх індекс маси тіла становив менше 30.

Контрольну групу склали 7 здорових чоловіків з індексом маси тіла менше 30 віком 35–70 років і без СОАС.

Діагноз СОАС в учасників дослідження було підтверджено за допомогою одноразового домашнього тесту дихальної функції під час сну WatchPAT. Також пацієнтам було проведено відеополісомнографію в Центрі сну Королівського коледжу Лондона (King’s College London sleep center). При цьому учасникам проводили електроенцефалографію, визначали рівень кисню в крові, частоту серцевих скорочень, оцінювали функцію зовнішнього дихання, а також рухи очей та ніг.

Для оцінки когнітивних функцій застосовували автоматизовану Кембриджську батарею нейропсихологічних тестів (Cambridge Neuropsychological Test Automated Battery — CANTAB).

Було виявлено, що когнітивні порушення були більш вираженими у пацієнтів з тяжким СОАС порівняно з учасниками з СОАС легкого ступеня. При цьому у всіх осіб із цим синдромом показники когнітивних функцій були гіршими, ніж у учасників контрольної групи.

Автори дослідження припустили, що когнітивний дефіцит у пацієнтів із СОАС пов’язаний з періодичним низьким вмістом кисню та високим вмістом вуглекислого газу в крові, змінами припливу крові до мозку, фрагментацією сну та нейрозапаленням. І. Розенцвейг пояснила, що сьогодні не до кінця вивчено, як впливає наявність супутніх захворювань у осіб із СОАС на когнітивні функції. Вона наголосила на необхідності подальших досліджень.

За матеріалами www.medicalxpress.com