Що потрібно знати про синдром професійного вигоряння?

Доктор Джессі Голд (Jessi Gold), член Ради Американської психіатричної асоціації (American Psychiatric Association’s Council on Communications), розповіла, що синдром професійного вигоряння не внесено до діагностичних посібників для психіатрів за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (World Health Organization). Водночас вона наголосила, що це стан, пов’язаний з робочим місцем та/або виконуваною роботою. Синдром професійного вигоряння може проявлятися такими симптомами, як:

• емоційне виснаження;
• зниження почуття власної гідності;
• цинізм.

Синдром професійного вигоряння призводить до порушення міжособистісних взаємодій з колегами та клієнтами на робочому місці.

Дж. Голд — доцент психіатрії в Медичній школі Вашингтонського університету в Сент-Луїсі (Washington University School of Medicine in St. Louis). Вона пояснила, що причини розвитку синдрому професійного вигоряння є індивідуальними. Вони можуть бути пов’язані з невідповідністю між очікуваннями з приводу роботи та реальністю, великою кількістю паперової рутини, відчуттям відсутності контролю або наявністю безглуздих з погляду працівника справ.

За даними експертів з Клініки Майо (Mayo Clinic), несприятливе середовище на робочому місці, негативний емоційний фон в колективі, неясні очікування від роботи та дисбаланс між роботою та особистим життям також можуть бути факторами ризику розвитку синдрому професійного вигоряння.

За оцінками експертів, пандемія COVID-19 також потенційно спровокувала підвищення ризику розвитку синдрому професійного вигоряння. Так, недавнє опитування показало, що у 52% працівників спостерігаються його симптоми, що на 9% більше, ніж до пандемії.

Симптоми професійного вигоряння

За даними експертів з Клівлендської клініки (Cleveland Clinic), найчастіше працівники не усвідомлюють, що у них розвивається синдром професійного вигоряння.

Згідно з інформацією Національної медичної бібліотеки (National Library of Medicine), симптоми професійного вигоряння включають:

• емоційне виснаження, яке може відчуватися як фізичне виснаження;
• незадоволеність роботою;
• зниження продуктивності праці;
• непропорційні емоції щодо робочих завдань;
• відмова від заняття тим, що подобається, поза роботою;
• зміни у режимі харчування та сну;
• сум;
• гнів;
• дратівливість;
• розвиток захворювань серцево-судинної системи, артеріальної гіпертензії, цукрового діабету ІІ типу;
• зловживання алкоголем чи психоактивними речовинами.

Синдром професійного вигоряння може мати прояви, подібні до симптомів депресії.

Як відновитися при синдромі професійного вигоряння?

Не існує універсальних рекомендацій, водночас експерти радять:

• заручитися підтримкою колег: наявність співробітника, з яким ви можете бути чесним, допоможе відчути себе на робочому місці менш самотнім. Обговорити проблему з керівництвом. У деяких компаніях реалізують програми допомоги працівникам;
• шукати компроміс або змінити очікування щодо роботи;
• переключити контроль: слід переглянути робочий розклад та максимально збалансувати графік. Дж. Голд пояснила, що якщо ви любите одну частину своєї роботи і ненавидите іншу, подумайте, як ви можете їх збалансувати;
• залишати роботу на роботі. Цьому може сприяти створення ритуалу перемикання з роботи на особисте життя, наприклад, пробіжки після роботи. Вона пояснила, що робота досить легко може проникнути у всі сфери вашого життя, особливо якщо в ній є речі, які вам подобаються або від яких ви отримуєте задоволення. Тому важливо розділити роботу та особисте життя;
• освоїти навички подолання. Так, експерти рекомендують медитацію, фізичні вправи, ведення особистого щоденника;
• звернутися за допомогою фахівця: сімейного лікаря, психолога, психотерапевта або кар’єрного тренера.

За матеріалами www.medicalxpress.com