Що потрібно знати про рак шлунка?

У більшості випадків рак шлунка діагностують у осіб віком від 60 років. У той же час, за оцінками експертів, у США постійно зростає кількість випадків виявлення раку шлунка в осіб віком до 40 років.

Чинники ризику розвитку раку шлунка включають:

• вживання копченого, солоного, обробленого або приготованого на вугіллі м’яса, а також маринованих овочів;
• вживання невеликої кількості фруктів та овочів або повна їх відсутність у раціоні;
• вживання алкоголю;
• попередню операцію на шлунку;
• інфекцію Helicobacter pylori (Н. pylori);
• спадкові ракові синдроми, такі як спадковий дифузний рак шлунка, синдром Лінча (спадковий неполіпозний колоректальний рак), сімейний аденоматозний поліпоз, аденома шлунка та проксимальний поліпоз шлунка, синдром Лі — Фраумені та синдром Пейтца — Єгерса.

Рак шлунка на ранніх стадіях зазвичай має безсимптомний перебіг.

Ознаки та симптоми раку шлунка можуть включати:

• утруднення ковтання;
• біль у животі;
• відчуття здуття живота після прийому їжі;
• відчуття ситості після вживання невеликої кількості їжі;
• відсутність відчуття голоду;
• ненавмисне зменшення маси тіла;
• підвищену стомлюваність, відчуття невмотивованої втоми;
• чорний кал.

Якщо у вас є перелічені вище ознаки і симптоми, слід записатися на прийом до свого лікаря. Багато інших станів та захворювань можуть виявлятися схожими симптомами.

Лікар може порекомендувати провести фіброгастродуоденоскопію. У разі виявлення виразки, новоутворення чи потовщення стінки шлунка лікар може провести біопсію цієї ділянки, щоб визначити, чи є у вас рак шлунка.

Лікування раку шлунка залежить від стадії. Для визначення клінічної стадії застосовують ультразвукове ендоскопічне дослідження, комп’ютерну томографію (КТ) або позитронно-емісійну томографію (ПЕТ-сканування), а також стадійну лапароскопію.

На ранніх стадіях раку шлунка проводять органозберігаючі операції. Наприклад, при цьому виді онкопатології, який уражує тільки слизову оболонку або внутрішню оболонку шлунка і має розмір менше 2–3 см, пухлину видаляють за допомогою ендоскопічної підслизової дисекції без додаткової терапії.

При інших стадіях раку шлунка, які не відповідають цим критеріям, рекомендується операція з видалення раку шлунка та регіонарних лімфатичних вузлів.

Однак якщо під час операції виявляють поширення раку на лімфатичні вузли, то у пацієнта підвищується ризик рецидиву раку шлунка після операції. Тому для зниження ризику рецидиву онкопатології рекомендується хіміотерапія після операції.

Так, на пізніх стадіях раку шлунка для досягнення найкращих результатів необхідне поєднання хіміотерапії та хірургічного втручання. У цьому випадку хіміотерапію зазвичай призначають до та після операції.

Нарешті, якщо виявлено поширення раку шлунка за межі шлунка та регіонарних лімфатичних вузлів, це рак 4-ї стадії. Основне лікування — системна терапія. Для визначення найбільш ефективного методу лікування проводять низку додаткових досліджень, і на підставі їх результатів може бути рекомендована таргетна або імунотерапія.

У деяких випадках, коли виявляють поширення пухлини на слизову оболонку черевної порожнини, яку також називають очеревиною, пацієнтам рекомендують хірургічне втручання, яке називається циторедуктивною хірургією, та гіпертермічну внутрішньочеревну хіміотерапію.

Варіанти лікування раку шлунка підбираються індивідуально з урахуванням конкретної ситуації.

За матеріалами www.newsnetwork.mayoclinic.org