Що потрібно знати про анемію?

Анемія є серйозною проблемою охорони здоров’я. За оцінками експертів, анемію діагностують у близько 2 млрд людей у всьому світі. Повсюдно ця патологія є третьою за значимістю причиною втрати працездатності. В одному нещодавньому дослідженні встановлено, що у майже кожної 4-ї людини на Землі виявляють анемію. Ризик розвитку цього захворювання вищий у дітей віком до 5 років, а також дівчаток і дівчат-підлітків. Анемію найчастіше діагностують у жителів країн Африки на південь від Сахари та Південної Азії, де, за оцінками експертів, анемію виявляють у 40% населення.

При анемії відбувається зниження доставки кисню до органів, що веде до розвитку таких симптомів:

• підвищена стомлюваність;
• загальна слабкість;
• задишка;
• запаморочення;
• труднощі із концентрацією уваги;
• зниження працездатності.

При анемії порушується розвиток головного мозку і гальмується розвиток дрібної моторики в дитячому віці, підвищується ризик розвитку інсульту, низки хронічних захворювань, включаючи серцево-судинні, деменцію в осіб похилого віку. Анемія в період вагітності може призвести до підвищення рівня тривожності та депресії, передчасних пологів, післяпологових кровотеч, мертвонародження та низької маси тіла дитини при народженні.

Крім того, у дітей та дорослих з цією патологією підвищено ризик розвитку інфекційних захворювань. Основа діагностики анемії — загальний аналіз крові. Захворювання може бути зумовлено низкою основних захворювань.

Зменшення кількості здорових еритроцитів можливе внаслідок втрати існуючих еритроцитів, наприклад, кровотечі чи порушень з боку імунної системи організму.

Анемія також може розвинутися через зниження утворення нових еритроцитів або змін у нормальній структурі чи тривалості життя еритроцитів, наприклад, при захворюваннях крові (серповидно-клітинна анемія або таласемія).

Інфекційні захворювання, такі як малярія та анкілостома, також можуть призводити до розвитку анемії. Причинами розвитку цього захворювання можуть бути і запальні та хронічні процеси з боку репродуктивних органів у жінок.

Дефіцит заліза у раціоні харчування є найчастішою причиною розвитку анемії у всьому світі. Серповидно-клітинна анемія характеризується порушенням форми еритроцитів — серповидними еритроцитами, які можуть блокувати приплив крові до різних частин тіла.

Анемія у дівчат та жінок найчастіше розвивається через втрату крові під час менструацій, а також у період вагітності. У маленьких дітей потреба у залізі підвищується зі зростанням їх організму, а недоїдання є поширеною причиною анемії у дітей на Землі.

Дієтичні добавки заліза — основа лікування та профілактики анемії. У ряді країн залізо додається до продуктів харчування (борошно, рис чи молоко). Лікар може порекомендувати пероральний прийом лікарських засобів, що містять залізо, або внутрішньовенне введення препаратів заліза, залежно від діагностованих супутніх захворювань та тяжкості анемії у конкретного пацієнта.

У той же час у низці досліджень зафіксовано, що близько 50% пацієнтів з анемією є резистентними до терапії. Більше того, тривалий прийом препаратів заліза в деяких випадках може бути шкідливим.

При резистентності до залізотерапії необхідно діагностувати та лікувати основне захворювання, що призвело до його розвитку.

Наприклад, клітини нашого організму зв’язують залізо у разі розвитку імунної відповіді на деякі інфекції. Застосування дієтичних добавок або препаратів заліза без лікування основного захворювання буде малоефективним у довгостроковій перспективі.

Важливо проводити профілактику та лікування ВІЛ/СНІДу (антиретровірусну терапію), профілактику та лікування малярії, а також моніторинг та профілактику хронічних захворювань, таких як хронічні захворювання нирок та запальні стани.

За матеріалами www.theconversation.com