Самозбірні препарати: прорив у терапії раку

Одним з найбільш складних аспектів лікування раку є величезна кількість різних видів пухлин. Для кожного виду необхідна та чи інша терапевтична тактика, оскільки немає такого препарату, який був би ефективним щодо всіх видів пухлинних клітин. Ще однією серйозною проблемою багатьох сучасних препаратів є їх низька селективність щодо раку. Низька селективність зумовлює токсичність для нормальних тканин організму, тяжкі побічні реакції та розвиток медикаментозної резистентності.

Сьогодні група вчених з Університету Гаддерсфілда (University of Huddersfield) вивчає застосування в онкології «самозбірних» препаратів, і, хоча дослідження знаходяться на дуже ранній стадії, вони є перспективними.

Самозбірка — що це таке?

Самозбірка — це здатність індукувати утворення певної молекули безпосередньо в людському організмі. У результаті за наявності правильних умов навколишнього середовища спонтанно генеруються біологічно активні сполуки. Таким чином можна швидко і легко утворити безліч різних сполук, при цьому кожний окремий самозбірний препарат має свої хіміотерапевтичні властивості.

Професор Крейг Райс (Craig Rice) відзначає, що в майбутньому, можливо, вдасться впливати на багато видів раку за допомогою відповідного препарату, який «збирається самостійно» таким чином, щоб бути селективним для конкретного виду.

У статті, опублікованій у журналі «Nature Communications», професор Університету Гаддерсфілда Роджер Філліпс (Roger Phillips), доктор Саймон Еллісон (Simon Allison) і професор Крейг Райс (Craig Rice) описують розроблені хімічні системи. Вони самозбираються в молекулярні капсули, які дуже токсичні для різних типів ракових клітин людини.

Що ще більш важливо, у лабораторних умовах нові молекули виявляють безпрецедентну селективність дії — препарати в деяких випадках у багато тисяч разів більш токсичні для ракових клітин у порівнянні зі здоровими.

Лікування раку без серйозних побічних ефектів

Якщо аналогічні результати будуть отримані в більш складних системах тестування, у тому числі за участю пацієнтів, і буде встановлена ​​їх безпека, з’явиться можливість лікувати рак без серйозних побічних ефектів, переважно пов’язаних із хіміотерапевтичними препаратами.

«Відкриття та розробка протиракових препаратів може бути надзвичайно трудомісткою і дороговартісною, оскільки конкретний препарат ефективний тільки проти відносно невеликої кількості видів раку з певними загальними властивостями», — пояснив К. Райс, який очолює факультет хімічних наук Університету Гаддерсфілда, а також директор Центру структурного, молекулярного і динамічного моделювання Школи прикладних наук (Structural, Molecular and Dynamic Modeling Centre within the School of Applied Sciences).

Але очікується, що в майбутньому, вірогідно, з’явиться можливість лікувати багато видів раку за допомогою препарату, який селективний для конкретного виду онкопатології.

Курс на важковиліковні види раку

Дослідження може відкрити нові методи терапії важковиліковних видів раку, при яких зазвичай застосовуються хіміотерапевтичні препарати, які мають незначний вплив або не проявляють ніякого терапевтичного ефекту.

Опубліковані результати дослідження демонструють, що потенційна молекула препарату може бути зібрана з цинком, міддю або марганцем, при цьому три іони металу обумовлюють істотно відмінні хіміотерапевтичні властивості. У молекули препарату можуть бути різні механізми дії, залежно від того, який іон металу використовується.

Наприклад, 2 різних сполуки були отримані з використанням цинку і марганцю. Хоча вони «виглядають» дуже схожими, сполука цинку продемонструвала чудову протиракову активність і селективність відносно ряду видів раку в лабораторних умовах, тоді як сполука марганцю була набагато більш токсичною, а це означає вищу протиракову активність при нижчій концентрації препарату.

У майбутніх дослідженнях буде оцінена ефективність таких препаратів щодо видів раку, для яких у даний час не розроблені ефективні методи терапії.

Професор К. Райс додав, що ці дослідження — найбільш ранній етап відкриття нових препаратів. І, хоча початкові результати були багатообіцяючими, належить подолати безліч перешкод, перш ніж буде реалізований повний клінічний потенціал цього нового відкриття.

За матеріалами www.news-medical.net