Самотність відіграє центральну роль у розвитку перинатальної депресії?

У нещодавньому метааналізі клінічних досліджень, проведеному вченими з Університетського коледжу Лондона (University College London), було показано, що самотність може зумовлювати розвиток перинатальної депресії — депресії у вагітних та молодих матерів.

Дослідники підкреслили, що персоналу, який працює з майбутніми матерями в допологових класах та консультаціях, слід усвідомлювати роль самотності у розвитку порушень психічного здоров’я жінок. Майбутніх матерів слід заохочувати до розширення та підтримки соціальних зв’язків.

Результати огляду було опубліковано в журналі «BMC Psychiatry».

До метааналізу увійшли 27 досліджень, що включили 537 жінок.

Провідний автор доктор Кетрін Адлінгтон (Katherine Adlington) пояснила, що у дослідженні було виявлено, що самотність відіграє центральну роль у переживаннях вагітних та молодих матерів та пов’язана з виникненням депресії. Вона розповіла, що народження дитини — це період значних змін у житті, який може включати втрату наявних соціальних зв’язків, наприклад з колегами по роботі, звуження кола спілкування. Доктор К. Адлінгтон підкреслила, що самотність є основним фактором ризику розвитку порушень психічного здоров’я у вагітних та молодих матерів.

За оцінками експертів, депресію виявляють у кожної шостої вагітної та кожної п’ятої жінки протягом перших 3 міс після пологів. Цей стан справляє негативний вплив на якість життя не тільки жінки, а й усієї сім’ї, а також може несприятливо позначитися на когнітивних здібностях та емоційному розвитку дитини.

Причини самотності у період вагітності та після пологів включають стигматизацію, самоізоляцію, емоційну ізоляцію та відсутність достатньої підтримки оточення. Багато жінок повідомляли про страх осуду як «поганої матері». Деякі вагітні та молоді матері зазнавали стигматизації у зв’язку з психічним здоров’ям, що призводило до самоізоляції, замкнутості і того, що вони приховували симптоми психічного нездоров’я. Багато жінок також повідомляли про раптове відчуття емоційного відчуження після народження дитини, а також про невідповідність між очікуваною та фактичною підтримкою партнера, сім’ї та суспільства в цілому. При цьому вплив цих чинників був більш вираженим в осіб з низьким соціальним статусом.

Водночас значна частина учасниць дослідження зазначила, що розуміння з боку медичних працівників сприяє зменшенню відчуття самотності. При цьому було відмічено, що підтримка інших матерів з досвідом перинатальної депресії також була корисною, але тільки в тому разі, якщо вони мали схожі історії, якими могли поділитися. Спілкування ж із благополучними матерями, які не мають подібних проблем, зумовлювало посилення відчуття самотності.

Старший автор дослідження професор Соня Джонсон (Sonia Johnson) є керівником Мережі самотності та соціальної ізоляції в галузі психічного здоров’я в Університетському коледжі Лондона (Loneliness and Social Isolation in Mental Health Network at UCL). Вона пояснила, що важливо роз’яснювати вагітним вплив самотності на їхнє психічне здоров’я і те, що відчувати самотність нормально. Також С. Джонсон наголосила на важливості для жінок підтримки партнерів, сім’ї та інших матерів, а також психологічної допомоги вагітним та молодим матерям з боку медичних працівників.

За матеріалами www.medicalxpress.com