Пітниця: види, лікування та профілактика

Що таке пітниця?

Пітниця — захворювання, викликане закупоркою еккринових потових залоз і протоків. Закупорка призводить до зворотного току вмісту еккринових залоз у дерму або епідерміс, що зумовлює висип, який складається з наповнених потом бульбашок під шкірою (Guerra K.C. et al., 2022). Пітниця зазвичай минає самостійно, незалежно від лікування.

Пітниця у дорослих є найпоширенішою у теплому вологому кліматі в літні місяці.

Види пітниці

Розрізняють три основні види пітниці (залежно від обструкції потових протоків, що призводить до клінічних та гістологічних відмінностей):

• кристалічна;
• червона;
• глибока (папульозна).

Пітницю часто діагностують у новонароджених та в осіб з підвищеним потовиділенням, а також тих, хто живе в спекотному або вологому кліматі. Хоча пітниця спостерігається у представників обох статей і всіх рас, кожен тип вражає різні групи населення.

Кристалічна пітниця (Miliaria crystallina) зазвичай розвивається у новонароджених, найбільш висока захворюваність відзначається у віці 2 тиж. Пітниця вражає 4,5–9% новонароджених та понад 30% людей будь-якого віку. Кристалічну пітницю також можна діагностувати у дорослих, які недавно переїхали в тепліший клімат.

Червона пітниця (Miliaria rubra), найпоширеніша форма патології, часто спостерігається у новонароджених у віці 1–3 тиж. Її також діагностують у 30% дорослих, які живуть у спекотному кліматі.

Глибока пітниця (Miliaria profunda) — найрідкісніша форма патології. Найчастіше спостерігається у пацієнтів з рецидивними епізодами червоної пітниці або в осіб, які зазнали впливу теплого клімату, наприклад, у військовослужбовців (Karla C. Guerra et al., 2022).

Причини пітниці

Хоча пітниця вражає всі вікові групи та представників обох статей рівною мірою, немовлята та діти піддаються більш високому ризику розвитку пітниці через незрілість еккринних протоків. Потовиділення є найпоширенішим фактором ризику розвитку пітниці.

Внаслідок обструкції еккринових протоків піт проникає в епідерміс або дерму. У результаті відбувається клітинна гіпергідратація, набряк та подальша закупорка протоків. Різні типи пітниці відрізняються різною глибиною ураження шкіри. Кристалічна пітниця виникає при оклюзії протоків рогового шару шкіри, червона пітниця розвивається при оклюзії протоків в епідермісі в субкорнеальних шарах, а глибока пітниця виникає в результаті оклюзії протоків у дермально-епідермальному з’єднанні, особливо в папілярній дермі (Guerra K.C. et al., 2022).

Причини пітниці:

• закупорка еккринових протоків (застосування трансдермальних пластирів з лікарськими препаратами, тісний одяг);
• псевдогіпоальдостеронізм I типу (резистентність до мінералокортикоїдів призводить до втрати натрію через еккринні залози та пов’язана з розвитком пустульозної червоної пітниці);
• напружена фізична активність;
• синдром Морвана — рідкісне аутосомно-рецесивне захворювання, яке серед інших аномалій призводить до гіпергідрозу, що зумовлює підвищене потовиділення;
• препарати, що викликають потовиділення: клонідин, неостигмін, ізотретиноїн.

Перші ознаки пітниці

Пітниця — це клінічний діагноз. Першими її ознаками є шкірні зміни: везикули, папули та пустули.

Діагностика

Для діагностики захворювання лікар може провести дерматоскопію (метод дослідження поверхні шкіри та її уражень за допомогою дерматоскопа). У сумнівних випадках для диференціальної діагностики може бути корисною пункційна біопсія шкіри.

Кристалічна пітниця проявляється:

• везикулами розміром 1–2 мм;
• бульбашками на шкірі, що нагадують краплі води, що розриваються;
• везикули поверхневі, тому запальна реакція зазвичай відсутня;
• найчастіше уражаються верхня частина тулуба, шия та голова.

При червоній пітниці:

• утворюються більші еритематозні папули та везикули;
• відзначається мінімальне ураження фолікулів;
• пустули вказують на бактеріальну інфекцію;
• пацієнти можуть скаржитися на свербіж та болючі симптоми;
• симптоми можуть посилюватися під час потовиділення, викликаючи ще більше подразнення;
• у немовлят (зазвичай віком 1–3 тиж) найбільш часто відзначають ураження пахової ділянки, пахвових западин та шиї;
• у дорослих найчастіше виявляють ураження в місцях, де одяг натирає шкіру, наприклад, на тулубі та верхніх, нижніх кінцівках;
• при супутньому імпетиго або множинних абсцесах може виникнути стафілококовий перипорит (везикулопустульоз).

При глибокій пітниці:

• утворюються щільні, великі папули;
• відзначається висипання зі свербежем або безсимптомне висипання;
• поширення висипання у дорослих в основному відбувається на тулубі, але також можуть уражатися верхні та нижні кінцівки;
• висипання зазвичай з’являється протягом декількох хвилин або годин після потовиділення і минає через 60 хв після припинення потовиділення.

Лікування при пітниці

При терапії пацієнтів з пітницею важливо зменшити потовиділення: носити легкий одяг; не закривати ділянки шкіри пов’язками чи пластирями.

Кристалічна пітниця минає самостійно протягом 24 год. Лікар може призначити мазь при червоній пітниці — тріамцинолон протягом 7–14 днів. При глибокій пітниці з метою усунення бактеріальної інфекції показані антибіотики (кліндаміцин).

Згідно з результатами дослідження для покращення глибокого потовиділення показано комбіноване застосування ізотретиноїну в дозі 40 мг 1 раз на добу протягом 2 міс (Guerra K.C. et al., 2022).

Чим лікувати дітей з пітницею? У дітей рекомендовано застосовувати мазь/крем, які містять у складі цинку оксид, а також своєчасно змінювати підгузки.

Профілактика пітниці

Для профілактики пітниці рекомендовано:

• щоб уникнути виникнення пітниці у дітей, важливо своєчасно змінювати підгузки;
• регулярно купати дитину;
• носити одяг з натуральних тканин;
• регулярно міняти постільну білизну;
• у спекотні дні уникати занять спортом, важкої фізичної праці;
• людям з ожирінням бажано нормалізувати масу тіла;
• дотримуватися особистої гігієни.