«Підвищений ацетон» у дітей: причини, огляд препаратів та допомога в домашніх умовах

Ацетонемічний синдром у дітей, також відомий як «кетоацидоз» або «підвищений ацетон», є серйозним метаболічним розладом, що характеризується підвищеним рівнем кетонів у плазмі крові та порушенням кислотно-лужного балансу.

За останнє десятиріччя відмічається збільшення кількості випадків ацетонемічного синдрому у дітей, що пов’язано з вживанням в їжу продуктів, які містять консерванти, емульгатори та генетично модифіковані компоненти, а також під впливом психотравмувальних факторів.

Ацетонемічний синдром найбільш поширений у дітей віком 1–6 років.

Чому ацетонемічний синдром розвивається у дітей?

Причини розвитку ацетонемічного синдрому:

  • недостатнє надходження вуглеводів — основною причиною ацетонемічного синдрому є недостатнє надходження вуглеводів в організм, що може бути викликане тривалим голодуванням, блюванням, діареєю або незбалансованим харчуванням;
  • порушення харчування — продукти з консервантами, барвниками та ароматизаторами, смажені, жирні страви, глибоко перероблені продукти та надмірна кількість калорій;
  • захворювання — деякі хвороби, такі як цукровий діабет, порушення обміну речовин, розлади травної системи та інфекції (застуда тощо), також можуть спричинити ацетонемічний синдром;
  • незрілість ферментних систем — у дітей особливості функціонування печінки пов’язані з незрілістю ферментних систем. Це призводить до надмірного накопичення недоокислених продуктів, зокрема кетонових тіл, що стає причиною розвитку ацетонемії;
  • генетичні фактори — у поодиноких випадках ацетонемічний синдром може бути пов’язаний з генетичними порушеннями, що впливають на метаболізм жирів та вуглеводів.

Ця патологія може також розвинутися внаслідок сильного стресу, фізичного перенапруження та інших факторів. Перераховані вище причини провокують метаболічні збої у функціонуванні печінки. У таких умовах печінка перестає справлятися з навантаженням і в плазмі крові починають накопичуватися ацетон та інші кетонові сполуки.

Механізм розвитку патології:

  1. При нестачі вуглеводів організм «перемикається» на використання жирів як джерела енергії.
  2. При метаболізмі жирів формуються кетонові тіла (кетони), такі як ацетон, ацетооцтова кислота та бета-гідроксибутират.
  3. При накопиченні кетонів у плазмі крові розвивається кетоацидоз, який порушує кислотно-лужний баланс і призводить до ацетонемічного синдрому.
  4. Підвищений рівень кетонів у плазмі крові може викликати нудоту, блювання, зневоднення, порушення дихання та втрату свідомості.
  5. Надмірний вміст кетонових тіл призводить до метаболічного ацидозу, який негативно впливає на центральну нервову систему і подразнює слизову оболонку травного тракту, що проявляється блюванням та болем у животі.

Основні симптоми ацетонемічного синдрому включають:

  • недиференційований біль у ділянці живота;
  • слабкість;
  • блідість;
  • підвищене потовиділення;
  • нудоту та блювання.

Як «збити» ацетон у домашніх умовах?

Насамперед, допомога має бути спрямована на усунення провокувальних факторів (інфекцій, стресу, голодування).

Найбільш ефективний засіб при «підвищеному ацетоні» в домашніх умовах — так зване «відпоювання» дитини. Необхідно пити більше води, трав’яного чаю, компоту, негазованої мінеральної води чи сольових розчинів для пероральної регідратації. Це допоможе збільшити виведення ацетону із сечею та покращить загальний стан. При тяжкій формі блювання може виникнути необхідність прийняти лікарські засоби, наприклад, протиблювальні — ондансетрон, прометазин, прохлорперазин.

Для того щоб організм хворого перейшов на режим «спалювання» вуглеводів замість жирів, можна запропонувати дитині легкозасвоювані продукти, багаті на вуглеводи, такі як підсушений хліб, крекери, макарони, рисову кашу на воді, банани, яблучне пюре. Необхідно тимчасово обмежити в раціоні жири та білки, тому що їх надлишок може підвищити вираженість кетозу та ацетонемії.

Дуже важливо забезпечити дитині повноцінний відпочинок із мінімальною фізичною активністю.

Для попередження метаболічних порушень, підтримки організму та нормалізації роботи печінки може знадобитися прийом препаратів для зниження ацетону — додаткових джерел L-аргініну, бетаїну, L-орнітину-L-аспартату. Ці ліки призначають для терапії та профілактики ацетонемічного синдрому у дітей та дорослих:

  • бетаїн — природний компонент, що виконує в організмі роль осмопротектора. Він захищає клітини від зневоднення та сприяє підтримці водно-сольового балансу. Під час кетоацидозу відбувається накопичення вільних радикалів, що спричиняють окиснювальний стрес. Завдяки своїм антиоксидантним властивостям бетаїн нейтралізує дію вільних радикалів та запобігає пошкодженню клітин. Крім того, бетаїн попереджає жирове переродження печінкових клітин, стимулює їх регенерацію та знижує токсичне навантаження на печінку, що особливо важливо при ацетонемії, коли на печінку припадає підвищене навантаження;
  • L-аргінін — незамінна амінокислота, яка зумовлює стимулювальний вплив на вироблення інсуліну підшлунковою залозою. Інсулін, зі свого боку, сприяє більш ефективному використанню вуглеводів клітинами організму та знижує утворення кетонових тіл, таких як ацетон. Аргінін також бере участь у циклі перетворення аміаку на сечовину, стимулюючи його виведення з організму. Ця амінокислота бере участь у синтезі оксиду азоту, що покращує кровотік та мікроциркуляцію та забезпечує більше надходження кисню та поживних речовин до клітин і тканин, які постраждали при ацетонемічному кризі. L-аргінін має антиоксидантну активність, захищає клітини від окиснювального стресу, викликаного накопиченням кетонів. Також він стимулює регенерацію клітин печінки, що часто пошкоджуються при ацетонемії внаслідок надмірного навантаження;
  • L-орнітин-L-аспартат — є сполукою амінокислот, що беруть участь у детоксикації аміаку за допомогою синтезу сечовини і глутаміну. Вони проявляють антиоксидантну активність завдяки підвищенню рівня глутатіону, а також стимулюють продукцію L-аргініну, покращуючи мікроциркуляцію та кровопостачання печінки.

При застосуванні цих лікарських засобів у складі комплексної терапії ацетонемічного синдрому відбувається поліпшення метаболізму вуглеводів та жирів, а також зменшення утворення кетонових тіл і детоксикація організму.

Додаткову інформацію на цю тему ви можете прочитати на сайті Apteka.ua