Окситоцин сприяє покращенню когнітивних функцій при хворобі Альцгеймера?

Хвороба Альцгеймера — поширена форма деменції, що характеризується когнітивними порушеннями та змінами поведінки. За даними Асоціації Альцгеймера (Alzheimer’s Association), у США за 2021 р. хворобу Альцгеймера було діагностовано у 6,2 млн осіб.

На теперішній час причина хвороби Альцгеймера остаточно не вивчена. Ймовірно, накопичення пептиду амілоїду-β (Aβ) у головному мозку може відігравати роль у розвитку захворювання. У той же час, за даними Національного інституту старіння (National Institute on Aging — NIA), на додаток до накопичення амілоїду в головному мозку важливу роль у патогенезі хвороби відіграють інші білки, включаючи тау, TDP43 і альфа-синуклеїн. Крім того, ймовірно, впливають також прозапальні цитокіни, спадковість, фактори навколишнього середовища та судинні зміни.

У нещодавньому дослідженні було показано, що інтраназально введений окситоцин сприяє поліпшенню пам’яті у мишей з когнітивними порушеннями. Дослідження було проведено на базі Токійського наукового університету (Tokyo University of Science).

На думку дослідників, потенційно окситоцин сприятиме зменшенню вираженості когнітивних порушень у пацієнтів із хворобою Альцгеймера.

Окситоцин — це гормон, що відіграє важливу роль у процесі пологів і в період годування грудьми, а також впливає на формування романтичної поведінки та прихильності. Тому його часто називають «гормоном кохання».

У попередньому дослідженні, проведеному вченими Токійського наукового університету, було показано, що окситоцин зменшує вираженість відкладень пептидів Aβ у гіпокампі мишей.

У цьому дослідженні оцінювали вплив окситоцину на вираженість порушень пам’яті мишей, зокрема стан просторової пам’яті. Для цього миші проходили нейроповедінкові тести: Y-подібний лабіринт (Y-maze test) та водний лабіринт Морріса (Morris water maze test — MWM) для вивчення просторових орієнтацій та пам’яті. Також оцінювали рухову активність гризунів.

Потім мишей розділили на 2 групи. Першій групі окситоцин вводили інтрацеребровентрикулярно, друга інтраназально отримувала модифікований (для поліпшення проникнення у тканини головного мозку) окситоцин.

Було застосовано молекули, мічені флуоресцеїну ізотіоціанатом, надалі за допомогою методів візуалізації оцінювали розподіл окситоцину в тканинах головного мозку.

Було встановлено, що у мишей першої групи після введення окситоцину спостерігалося поліпшення пам’яті як за даними проходження тесту Y-подібного лабіринту, так і MWM.

У мишей, яким вводили окситоцин інтраназально, відзначали поліпшення результатів виконання тільки тесту Y-подібного лабіринту.

Старший автор дослідження Дзюн-Ічіро Ока (Jun-Ichiro Oka), доктор філософії, почесний професор Токійського наукового університету, пояснив, що окситоцин потенційно може сприяти покращенню когнітивних функцій у пацієнтів із хворобою Альцгеймера.

Джеймс Джордано (James Giordano), доктор філософії, професор неврології та біохімії в Медичному центрі Джорджтаунського університету у Вашингтоні (Georgetown University Medical Center), не брав участі в дослідженні, але він зазначив, що в цій роботі було продемонстровано нейропротекторну дію нейропептиду окситоцину та, вірогідно, відновний ефект щодо амілоїд-індукованої нейродегенерації. На думку Д. Джордано, такі ефекти може справляти як ендогенний окситоцин, так і екзогенно введений.

Доктор Аджай Верма (Ajay Verma), доктор філософії, нині генеральний партнер Formation Venture Engineering (компанія, що інвестує в медичні наукові дослідження), який раніше обіймав посаду професора неврології Військово-медичного університету (Uniformed Services University of the Health Sciences), також не брав участі в дослідженні. Він наголосив, що окситоцин погано проникає через гематоенцефалічний бар’єр. Тому важливо, що в дослідженні оцінювали спосіб інтраназальної неінвазивної доставки модифікованого окситоцину в головний мозок. На його думку, необхідні подальші дослідження на людях з метою вивчення потенційної можливості застосування інтраназального введення похідних окситоцину в клініці.

За матеріалами www.medicalnewstoday.com