Новий препарат попередить гіперплазію інтими судин

Інвазивні кардіоваскулярні втручання, такі як шунтування, ангіопластика і стентування судин, є одними з найбільш поширених оперативних втручань, які виконуються в США. У той же час, за словами Крейга Дювалля (Craig Duvall), директора департаменту біомедичної інженерії Університету Вандербільта, Нешвілл, Теннессі, США (Vanderbilt University, Nashville, Tennessee, USA), близько 50% з цих пацієнтів потребують в подальшому повторних оперативних втручань для усунення рестенозу. Необхідність у наступних медичних маніпуляціях часто виникає через гіперплазію інтими, стан, за якого кровоносні судини повторно блокуються через аномальний ріст або міграцію гладком’язових клітин у стінці кровоносної судини. Команда дослідників на чолі з К. Дювалем розробила метод попередження гіперплазії інтими судин.

Гіперплазія інтими розвивається у відповідь на пошкодження судин при проведенні хірургічних маніпуляцій. Вона характеризується нестримною проліферацією гладких м’язів судин і надлишковим відкладанням позаклітинного матриксу в стінці судини, що призводить до надмірного утворення неоінтими і стенозу судини/стенту/шунта. Сучасні стратегії попередження гіперплазії інтими судин включають застосування антипроліферативних препаратів, таких як хіміотерапевтичний препарат паклітаксел або інгібітор mTOR сіролімус, цими лікарськими засобами покривають стенти та балони для ангіопластики. Проте у близько 50% випадків з часом потрібне повторне оперативне втручання через порушення функціонування стенту/судини/шунта.

К. Дюваль і його колеги в галузі біоінженерії, молекулярної і клітинної біології з Університету Вандербільта встановили, що MK2i-NP, інгібітор стресової реакції гладком’язових клітин тривалої дії, є ефективним терапевтичним засобом для попередження гіперплазії інтими.

Автори підкреслюють, що необхідне більш глибоке розуміння молекулярних механізмів, що регулюють гіперплазію гладком’язових клітин судинної стінки. У здорових судинах гладком’язові клітини медіального шару судинної стінки з часом незначно проліферують і синтезують білкові молекули (наприклад α-актин гладких м’язів, α-SMA), що регулюють звуження і розширення судин. Механічний стрес, що виникає в пошкоджених або підданих хірургічним маніпуляціям судинних тканинах призводить до розвитку запального процесу і підвищення синтезу деяких білкових молекул. Це захисна реакція, спрямована на відновлення цілісності судини. Однак після оперативних втручань гіперплазія стає патологічною і не припиняється навіть після загоєння судини. На сьогодні виявлено два молекулярних механізми регуляції гіперплазії інтими: експресія ізоформи фібронектину Fn-EDA і передача сигналів за допомогою рецепторів. У той же час молекулярні механізми гіперплазії інтими залишаються до кінця не вивченими.

У проведених дослідженнях встановлено, що стрес-активована кіназа p38 MAPK також відіграє важливу роль у гіперплазії інтими. Вона активує протеїнкіназу 2, що зумовлює гіперплазію гладком’язових клітин судин. Інгібування протеїнкінази 2 блокує проліферацію клітин гладких м’язів судин і зменшує утворення неоінтими. Розроблено пептид, що блокує цю протеїнкиназу — MK2i-NP. Його застосування дозволяє блокувати гіперплазію гладком’язових клітин і надлишковий синтез білків позаклітинного матриксу та таким чином зберегти прохідність судин після кардіоваскулярних втручань.

К. Дюваль пояснив, що MK2i-NP є першим терапевтичним засобом подібної дії, він не блокує повністю поділ гладком’язових клітин, а запобігає їх патологічній гіперплазії.

Він вважає, що результати цього дослідження дозволяють припустити, що MK2i-NP є ефективною альтернативою доступним на сьогодні методам лікування. Застосування MK2i-NP дозволить підвищити довгострокову ефективність кардіоваскулярних втручань і знизити потребу в проведенні повторних оперативних втручань, пов’язаних із рестенозом судини або стенту.

Додаткові дослідження у співпраці з Коллін Брофі (Colleen Brophy), судинним хірургом у Медичному центрі Університету Вандербільта (Vanderbilt University Medical Center, Nashville, Tennessee, USA), і співробітниками її лабораторії дозволили команді К. Дювалль протестувати MK2i-NP на кровоносних судинах людини, що підтвердило потенціал цього препарату для клінічного застосування.

К. Дювалль підкреслив, що вони планують продовжити дослідження препарату і протестувати препарат MK2i-NP в дослідженнях in vivo. У довгострокових планах — проведення клінічних досліджень.

За матеріалами www.insight.jci.org, www.medicalxpress.com