Нове лікування вогнищевої алопеції, спрямоване на дорослих та підлітків

Управління контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами США (Food and Drug Administration — FDA) схвалило новий лікарський засіб для лікування тяжкої вогнищевої алопеції.

Вогнищева алопеція — аутоімунний стан, який призводить до раптової, часто спотворюючої, часткової або повної втрати волосся на шкірі голови, обличчя або тіла людини. Перший препарат для лікування вогнищевої алопеції став доступним у червні 2022 р. Новий препарат схвалений для лікування дорослих та дітей віком 12 років та старше.

Бретт Кінг, доктор медичних наук, дерматолог з Єльського університету, брав участь у розробці та тестуванні обох препаратів і займався лікуванням пацієнтів із осередковою алопецією протягом останнього десятиліття. Б. Кінг підкреслив, що поява нового препарату суттєво змінює підхід до лікування осередкової алопеції у дітей віком 12 років та старше.

Раніше схвалено препарат барицитиніб. Цього року FDA схвалений препарат — ритлецитиніб. Обидва препарати рецептурні.

Що таке вогнищева алопеція та чому важливий новий препарат?

У США осередкова алопеція відмічається приблизно у 7 млн осіб. При цьому аутоімунному захворюванні імунна система організму пошкоджує волосяні фолікули. У результаті волосся випадає, часто пучками. Випадання волосся при цьому можливе на будь-якій частині тіла, частіше на голові та обличчі, включаючи брови та вії. Вогнищева алопеція може зникати самостійно, особливо при незначній вираженості процесу. Але в ряді випадків осередкове випадання волосся стійке.

Вогнищева алопеція однаково часто виявляється у чоловіків та жінок. Це захворювання може відмічатися в осіб різного віку, але найчастіше — у віці 20–30 років.

Вогнищева алопеція відрізняється від андрогенетичної алопеції (відомої як «облисіння за чоловічим типом» у чоловіків), яка з часом поступово прогресує.

Донедавна не існувало ефективних лікарських засобів для лікування осередкової алопеції. Найчастіше пацієнтам були рекомендовані ін’єкції стероїдів та місцеві лікарські засоби.

Б. Кінг зазначив, що у багатьох пацієнтів осередкова алопеція діагностується у віці молодше 18 років. Він наголосив, що лікування дітей дуже важливе. У багатьох з них розвиваються депресія та тривога через алопецію, і багато хто відмовляється від занять спортом чи громадської діяльності, деякі навіть кидають школу.

Ритлецитиніб також може застосовуватися у лікуванні дорослих. Важливо, що на сьогодні схвалено два препарати для лікування алопеції. Кожен із них ефективний не у всіх пацієнтів. Відповідно, можливості терапії пацієнтів зростають.

Як барицитиніб та ритлецитиніб лікують вогнищеву алопецію?

Барицитиніб та ритлецитиніб призначені для перорального лікування. Приймати їх слід 1 раз на добу. Обидва препарати є інгібіторами янус-кінази (JAK) — інгібують клітинні сигнали, що зумовлюють розвиток запалення. Інгібітори JAK застосовуються в лікуванні широкого спектру захворювань, включаючи ревматоїдний артрит, запальне захворювання кишечнику та мієлофіброз (рідкісний вид раку крові), а також екзему, вітиліго та інші захворювання шкіри.

Б. Кінг повідомив, що сьогодні необхідно зрозуміти, чому інгібітори янус-кіназ неефективні у деяких пацієнтів. Це необхідно для підвищення ефективності терапії та розробки інших методів лікування.

У клінічному дослідженні показано, що у 23% пацієнтів, які приймали ритлецитиніб, виявлено зниження втрати волосся на голові через 6 міс порівняно з 1,6% пацієнтів у групі плацебо. Протягом додаткових 24 тиж лікування частка пацієнтів, у яких відросло волосся на голові, збільшилася до 40%.

Результати дослідження опубліковані в журналі The Lancet.

У клінічному дослідженні барицитинібу показано, що у близько 40% учасників, які приймали препарат, відновилася більша частина волосся або все волосся до 36-го тижня терапії.

Результати дослідження опубліковані в журналі New England Journal of Medicine.

Побічні ефекти цих препаратів включають акне, інфекції верхніх дихальних шляхів. Крім того, існує ймовірність розвитку побічних ефектів, можливих при застосуванні всіх інгібіторів JAK, включаючи серйозні інфекції, рак, тромбози, інфаркт міокарда, інсульт та летальний наслідок.

За матеріалами www.yalemedicine.org