Ниркова недостатність у пацієнтів з фібриляцією передсердь: вибір антикоагулянта

У пацієнтів з неклапанною фібриляцією передсердь (НКФП) зниження ниркової функції відбувається повільніше при застосуванні ривароксабану, а не варфарину.

Доктор Антоніо Гонсалес Перес (Antonio González Pérez) з Іспанського центру фармакоепідеміологічних досліджень (Spanish Centre for Pharmacoepidemiologic Research) провів дослідження впливу пероральної антикоагулянтної терапії (ПОАК) на функцію нирок у більш ніж 11 тис. британських пацієнтів з НКФП.

При застосуванні ривароксабану ризик підвищення рівня сироваткового креатиніну в 2 рази є на 37% нижчим у порівнянні із застосуванням варфарину. Також встановлено, що ймовірність зниження розрахункової швидкості клубочкової фільтрації (рШКФ) на 30% або більше при прийомі ривароксабану є на 24% нижчим, аніж при прийомі варфарину після поправки на можливі фактори, що впливають на ефективність лікування.

Цікаві висновки

Дійсно, поточні результати узгоджуються з результатами дослідження RE-LY, проведеного професором Міхаелем Бьомом (Michael Böhm) з Клініки внутрішньої медицини Саарландского Університету (Klinik für Innere Medizin III, Universität des Saarlandes), Гамбург. У дослідженні RE-LY встановлено, що у пацієнтів з фібриляцією передсердь, які приймали дабігатрану етексилат, ниркова функція знижувалася значно повільніше, ніж у хворих, які отримували варфарин.

Антагоністи вітаміну К, такі як варфарин, можуть мати негативний вплив на функцію нирок, оскільки вони пригнічують фосфорилювання вітамін К-залежних ферментів, які запобігають кальцифікації кровоносних судин. Таким чином, прийом антагоністів вітаміну К може супроводжуватися негативними змінами серцево-судинної системи.

Дані щодо первинної медичної допомоги в Великобританії

У нещодавно проведеному обсерваційному дослідженні встановлено, що зниження функції нирок у пацієнтів з НКФП розвивається швидше при застосуванні варфарину в порівнянні з прийомом ривароксабану. Дослідники визначили частоту погіршення функції нирок при первинній медико-санітарній допомозі. Вони зіставили електронні медичні картки зі сховищ даних медичних досліджень Iqvia про пацієнтів первинної медико-санітарної допомоги Великобританії, виявивши осіб з НКФП, які отримували ривароксабан у дозі 20 мг/добу чи варфарин у період січень 2014 р. — березень 2019 р.

Із дослідження виключали пацієнтів, у яких вже було діагностовано термінальну стадію ниркової недостатності або вихідна рШКФ становила <50мл/хв/1,73 м², або якщо у них не були зареєстровані значення рШКФ чи сироваткового креатиніну за рік до початку терапії ПОАК.

До групи увійшли 5338 пацієнтів, які отримували ривароксабан, їх середній вік становив 72,6 року, 61% з них були чоловіками, а також 6314 пацієнтів, які приймали варфарин. Середній вік останніх становив 73,2 року, 58% — чоловіки. Середня рШКФ на вихідному рівні була подібною в двох групах: 75,7 і 75,5 мл/хв/1,73 м², а відсоток пацієнтів з цукровим діабетом у 2 групах становив 21 і 22% відповідно. Серцева недостатність була діагностована у 10 і 11% пацієнтів у відповідних групах лікування.

Погіршення функції нирок визначалося як підвищення рівня сироваткового креатиніну в 2 рази, зниження рШКФ на ≥30% та виникнення термінальної стадії ниркової недостатності: хронічної хвороби нирок 5-ї стадії, потреба в хронічному діалізі або рШКФ <15 мл/хв/1,73 м².

Протягом середнього періоду спостереження 2,5 роки у 322 пацієнтів рівень сироваткового креатиніну підвищився в 2 рази, у 1179 пацієнтів рШКФ знизилася на ≥30%, а у 22 пацієнтів була діагностована термінальна стадія ниркової недостатності.

Результати дослідження

Після поправки на вік, стать, вихідну функцію нирок і супутні захворювання дослідники встановили, що у пацієнтів, які приймали ривароксабан, ймовірність підвищення рівнів сироваткового креатиніну в 2 рази була значно нижчою, ніж у хворих, які отримували варфарин.

У них також була значно нижчою ймовірність зниження рШКФ ≥30%. Також відзначалося незначне зниження частоти розвитку термінальної стадії ниркової недостатності при прийомі ривароксабану в порівнянні з варфарином.

Розглядаючи швидкість зниження рШКФ, дослідники виявили, що серед 2054 пацієнтів, які приймали ривароксабан, і 2464 хворих, які приймали варфарин, середнє зниження функції нирок за період дослідження було повільнішим при прийомі ривароксабану.

Розрахункове зниження функції нирок протягом періоду дослідження в середньому становило 2,03 мл/хв/1,73 м² на рік серед пацієнтів, які приймають варфарин, та 1,65 мл/хв/1,73 м² серед хворих, яким було призначено ривароксабан.

За матеріалами www.medscape.com/viewarticle