Кардіоміопатія у дітей: етіологія — ключ до ефективного лікування

У журналі «Circulation» опубліковано заяву Американської кардіологічної асоціації (American Heart Association), в якій експерти наголосили: лікування дітей з кардіоміопатією має бути персоналізованим. Так, вони рекомендують при виборі терапії враховувати етіологію, симптоми та прогресування захворювання у кожної дитини.

Кардіоміопатія — це захворювання серцевого м’яза, що веде до порушення насосної функції серця, розвитку серцевої недостатності та підвищення ризику летального наслідку. Існує кілька типів кардіоміопатії, і всі вони є рідкісними, але небезпечними для життя станами.

За даними популяційних досліджень, проведених у США, Фінляндії та Австралії, кардіоміопатія діагностується у 1 зі 100 000 дітей.

Стівен Е. Ліпшульц (Steven E. Lipshultz), доктор медичних наук, FAHA, голова робочої групи з написання заяви, зазначив, що кардіоміопатії у дітей можуть мати такі ж назви, що й у дорослих, однак вони часто мають різні причини та фактори ризику, шляхи прогресування та наслідки. С.Е. Ліпшульц — професор кафедри педіатрії, а раніше завідував кафедрою педіатрії в Школі медицини та біомедичних наук Джейкобса в Університеті Буффало (University at Buffalo’s Jacobs School of Medicine and Biomedical Sciences), Нью-Йорк.

У багатьох випадках етіологія кардіоміопатії у дітей пов’язана з генетичними аномаліями, а не з цукровим діабетом II типу, алкоголізмом, тривалим підвищеним артеріальним тиском або сімейним анамнезом, як у дорослих.

Симптоми кардіоміопатії у дітей можуть включати:

• утруднене дихання;
• прискорене серцебиття;
• непритомність при фізичному навантаженні;
• набряки нижніх кінцівок, живота;
• здуття шийних вен;
• симптоми серцевої недостатності (задишка, порушення росту, підвищене потовиділення, зниження артеріального тиску, втома).

Дилатаційна кардіоміопатія характеризується розширенням порожнин серця та зниженням насосної функції серця.

Гіпертрофічна кардіоміопатія характеризується потовщенням та підвищеною жорсткістю серцевого м’яза, що ускладнює розслаблення серця в період діастоли та заповнення серцевих камер кров’ю.

Рестриктивна кардіоміопатія – це рідкісна форма захворювання серцевого м’яза, при якій ригідність серцевого м’яза не дає змоги камерам шлуночків нормально наповнюватися кров’ю та знижує насосну функцію серця.

Кардіоміопатії у дітей можуть бути діагностовані на різних стадіях та у різному віці. Лікарям наполегливо рекомендується ретельно обстежити педіатричних пацієнтів, щоб визначити основну причину захворювання та розробити індивідуальний план лікування. С.Е. Ліпшульц наголосив, що генетичне тестування всіх дітей з кардіоміопатією має клінічне значення.

У заяві сформульовані такі рекомендації:

• лікування може бути розпочато у деяких дітей, схильних до ризику розвитку кардіоміопатії, до того, як у них з’являться симптоми, щоб уповільнити прогресування захворювання;
• при дилатаційній кардіоміопатії у дітей лікування серцевої недостатності має обмежену ефективність, проте, за даними деяких досліджень, сприяє зниженню ризику летального наслідку;
• терапія для профілактики раптової смерті у дітей з гіпертрофічною кардіоміопатією, включаючи обмеження фізичної активності або імплантацію дефібрилятора, залежить від віку та росту дитини;
• трансплантація серця є прийнятним методом лікування термінальної стадії кардіоміопатії у дітей.

Допоміжні шлуночкові пристрої зазвичай використовують як тимчасовий захід в очікуванні операції. С.Е. Ліпшульц додав, що на сьогодні методи терапії кардіоміопатій у дітей розвиваються.

За матеріалами www.medicalxpress.com