Інноваційний неінвазивний тест є ефективним для ранньої діагностики раку?

Рідинна біопсія — це дослідження плазми крові та сечі для виявлення наявності ДНК або білків, асоційованих з різними видами раку, що може допомогти виявити онкопатологію на ранніх стадіях.

У нещодавньому дослідженні використовували профіль глікозаміногліканів, класу вуглеводів, у сечі та плазмі крові у якості метаболічних біомаркерів для виявлення 14 різних типів раку.

Результати дослідження було опубліковано в журналі «Proceedings of the National Academy of Sciences».

Автор дослідження доктор Франческо Гатто (Francesco Gatto), дослідник з Каролінського інституту (Karolinska Institutet) у Швеції та засновник біотехнологічної компанії Elypta, пояснив, що цей метод дозволяє виявити рак на ранніх стадіях. Крім того, у дослідженні показано його більш високу чутливість порівняно з низкою інших скринінгових методів.

На сьогодні золотим стандартом діагностики раку є біопсія тканин. Однак можливості її проведення обмежені насамперед тим, що це інвазивне втручання.

Водночас у міру зростання пухлинних клітин вони виділяють ДНК, білки та інші побічні продукти метаболізму, які можна виявити в плазмі та інших рідинах організму. За оцінками експертів, ранній скринінг раку потенційно може сприяти зменшенню кількості смертей внаслідок онкопатології на 26% серед пацієнтів віком 50–79 років.

Значна кількість розроблених до цього часу скринінгових методів на основі рідинної біопсії базується на виявленні циркулюючої ДНК пухлинних клітин. Однак при деяких видах раку (рак сечового міхура, нирки, гліома головного мозку) пухлинна ДНК не виявляється в плазмі та інших біологічних рідинах. З іншого боку, зазвичай вона не визначається на ранніх стадіях розвитку раку.

Глікозаміноглікани є полісахаридами, що складаються з повторюваних дисахаридних субодиниць. Склад глікозаміногліканів може відрізнятися за типом дисахаридних ланок і кількістю сульфатних груп, що надають цим сполукам негативний заряд.

Було встановлено, що при ряді типів раку утворюються специфічні глікозаміноглікани, та їх виявлення в біологічних рідинах потенційно може сприяти ранній діагностиці онкопатології.

У дослідженні було проаналізовано зразки сечі та плазми крові 426 здорових добровольців та 553 пацієнтів з діагностованим раком. Так, у учасників було виявлено такі види онкопатології: рак молочної залози, колоректальний рак, недрібноклітинна карцинома легені, рак головного мозку та рак сечостатевої системи. У дослідженні було проаналізовано 39 різних маркерів метаболізму глікозаміногліканів.

Учені виявили, що деякі характеристики глікозаміногліканів відрізняються у хворих на рак і здорових людей і, таким чином, специфічні глікозаміноглікани можуть бути біомаркерами раку. Крім того, за допомогою аналізу профілю глікозаміногліканів сечі та плазми крові в 89% випадків було визначено ймовірну топографію розвитку раку.

Також у дослідженні було показано підвищення рівня пухлинних глікозаміногліканів у сечі та плазмі крові у міру прогресування онкопатології.

Таким чином, на думку доктора Ф. Гатто, цей метод скринінгу може застосовуватися в клініці разом з іншими методами дослідження для ранньої діагностики раку. У той же час необхідні подальші дослідження в цій галузі.

За матеріалами www.medicalnewstoday.com