Новини медицини та фармації

Харчове отруєння: симптоми та лікування

Харчове отруєння — це гостре захворювання, що розвивається після вживання їжі, яка містить патогенні мікроорганізми або токсичні речовини. Захворювання характеризується раптовим початком і переважно поширюється на шлунково-кишковий тракт (ШКТ).

У медичній практиці виділяють 2 основних типи харчових отруєнь:

харчові токсикоінфекції — найпоширеніший вид, спричинений живими мікроорганізмами (бактеріями, вірусами чи паразитами). Ці мікроби потрапляють в організм із зараженою їжею та викликають запалення в кишечнику.
Харчові інтоксикації — менш частий вид, зумовлений впливом токсинів. Ці токсини можуть бути продуктами життєдіяльності мікробів або мати мікробне походження (з отруйних грибів або пестицидів).

Причини харчового отруєння

Харчові отруєння розвиваються внаслідок вживання їжі, контамінованої патогенними мікроорганізмами, токсинами або хімічними агентами. Етіологічні чинники можна класифікувати в такий спосіб.

Бактеріальні збудники:

Salmonella spp. — грамнегативні бактерії, що викликають гастроентерит з інкубаційним періодом тривалістю 12–72 год. Основні джерела — яйця, м’ясо птиці, непастеризоване молоко;
Escherichia coli — особливо патогенні ентерогеморагічні штами (EHEC), що продукують Шига-токсин. Асоційовані із вживанням недостатньо термічно обробленого м’яса, непастеризованих молочних продуктів;
Staphylococcus aureus — продукує термостабільний ентеротоксин. Часто контамінує молочні продукти, кремові вироби, салати;
Clostridium botulinum — анаеробний мікроорганізм, що виробляє нейротоксин. Асоційований із консервованими продуктами домашнього приготування;
Campylobacter jejuni — часто виявляється у недостатньо термічно обробленому м’ясі птиці, непастеризованому молоці.

Віруси:

норовіруси — найчастіша причина вірусних гастроентеритів. Передаються через контаміновану воду, морепродукти, свіжі фрукти та овочі;
ротавіруси — переважно викликають гастроентерити у дітей. Поширюються фекально-оральним шляхом, заражаючи їжу та воду.

Токсини рослинного та тваринного походження:

мікотоксини (афлатоксини, охратоксини) — продукуються пліснявими грибами, контамінують зернові продукти, горіхи;
фітогемаглютиніни — містяться в недостатньо термічно оброблених бобових;
тетродотоксин міститься в деяких видах риб сімейства іглобрюхих.

Хімічні контамінанти:

важкі метали (свинець, ртуть, кадмій) можуть накопичуватися в морепродуктах, овочах;
пестициди — залишкові кількості можуть ідентифікуватися на фруктах та овочах;
нітрати та нітрити — надлишковий вміст в овочах, м’ясних продуктах.

Перші симптоми харчового отруєння

Маніфестація отруєння характеризується гострим початком та розвитком таких ознак харчового отруєння, як:

нудота та блювання;
абдомінальний біль;
діарея (можливо з домішками крові);
гарячка;
загальна слабкість та нездужання.

Через який проміжок часу проявляється харчове отруєння? Симптоми можуть розвинутися в інтервалі 30 хв — 72 год після вживання неякісної їжі. Найчастіше перші ознаки відмічаються через 2–6 год.

Яка тривалість харчового отруєння? Зазвичай гострий період триває 1–3 дні. Повне відновлення може тривати 5–7 днів залежно від ступеня тяжкості отруєння та загального стану організму.

Особливості отруєння у дітей

Діти особливо вразливі до харчових токсикоінфекцій через незрілість імунної системи та більш високий ризик зневоднення. У дітей симптоми можуть розвиватися швидше та протікати у більш тяжкій формі. Особливу увагу слід приділяти ознакам зневоднення, таким як сухість слизових оболонок, зниження тургору шкіри, олігурія.

Чим лікувати харчове отруєння у дитини? Основа терапії — оральна регідратація спеціальними розчинами. Застосовують ентеросорбенти, пробіотики, у разі необхідності — жарознижувальні засоби. Антибіотики призначають лише за показаннями в разі підтвердження бактеріальної інфекції.

Коли потрібно звертатися до лікаря?

Медична допомога потрібна за наявності таких симптомів, як:

часте блювання, що перешкоджає пероральній регідратації;
розвиток ознак тяжкого ступеня зневоднення (підвищена спрага, сухість у роті, зменшення об’єму сечі або її відсутність, запаморочення, слабкість, сонливість, сплутаність свідомості, суха та холодна шкіра, западання очей, зниження тургору шкіри);
температура тіла при харчовому отруєнні >39 °C;
поява великої кількості слизу чи крові у калі;
виражений біль у животі.

Перша допомога при харчовому отруєнні

У разі розвитку симптомів харчового отруєння слід негайно розпочати надання першої допомоги. Ключовими завданнями є запобігання зневодненню, видалення токсинів з організму та зменшення вираженості симптомів:

водний режим — рясне пиття маленькими порціями. По 1 ковтку кожні 5–10 хв з поступовим підвищенням до 50–100 мл кожні 15–20 хв. Оптимальні рідини для поповнення втрат: вода, готові оральні регідратаційні розчини (ГРЗ), слабо заварений чай без цукру, рисовий відвар;
ентеросорбенти — активоване вугілля, діосмектит;
при болі в животі — дротаверин;
дієтотерапія — перші 4–6 год повне голодування, потім поступове введення легкої їжі.

Що не можна робити при отруєнні?

При розвитку симптомів харчового отруєння дуже важливо уникати низки дій, які можуть погіршити стан або призвести до розвитку ускладнень:

самостійне призначення антибіотиків — більшість харчових отруєнь має вірусну етіологію, коли антибіотики неефективні. Нераціональне застосування антибіотиків може призвести до збільшення вираженості наявної діареї, розвитку антибіотик-асоційованої діареї та псевдомембранозного коліту;
раннє застосування протидіарейних препаратів — підвищується ризик розвитку токсико-інфекційного шоку при затримці токсинів у кишечнику, оскільки діарея — захисний механізм, що сприяє виведенню патогенів та токсинів;
вживання молочних продуктів — тимчасова лактазна недостатність, що розвивається при пошкодженні ентероцитів, провокує підвищення метеоризму та діареї;
прийом жирної, гострої, солоної їжі — має подразнювальну дію на запалену слизову оболонку ШКТ, провокує збільшення вираженості секреторної діареї, підвищує ризик розвитку ерозивних уражень ШКТ;
форсоване промивання шлунка в домашніх умовах — ризик аспірації та розвитку пневмонії, травматизація слизової оболонки стравоходу та шлунка при неправильному виконанні процедури. Неефективно при пізніх стадіях отруєння;
вживання алкоголю — подразнювально діє на слизову оболонку ШКТ, підвищує дегідратацію та електролітні порушення, уповільнює процеси детоксикації;
ігнорування симптомів зневоднення — дегідратація — основна причина ускладнень при харчових отруєннях. При зневодненні підвищується ризик розвитку гіповолемічного шоку та порушення функції нирок.

Лікування харчового отруєння

Ключові напрями терапії при гострому харчовому отруєнні:

регідратація — ГРС з оптимальним співвідношенням глюкози та електролітів. Рекомендований об’єм становить 50–100 мл/кг маси тіла в перші 4–6 год. При тяжкій формі дегідратації або неможливості перорального прийому рідини показана парентеральна регідратація кристалоїдними розчинами (0,9% NaCl, розчин Рінгера) під контролем електролітного балансу;
ентеросорбція — застосування активованого вугілля (1 г/кг маси тіла) або сучасних ентеросорбентів (діоктаедричний смектит, поліметилсилоксану полігідрат);
антибактеріальна терапія — при підтвердженій бактеріальній етіології (ципрофлоксацин при сальмонельозі, азитроміцин при шигельозі, метронідазол при лямбліозі тощо);
протиблювальні засоби — метоклопрамід, ондансетрон;
спазмолітики — дротаверин, мебеверин;
ферментні препарати;
пробіотики — Lactobacillus rhamnosus GG, Saccharomyces boulardii сприяють відновленню мікробіома кишечнику та скорочують тривалість діареї;
жарознижувальні засоби (парацетамол, ібупрофен) при гіпертермії >38,5 °C.

Дієта при харчовому отруєнні

Гострий період (1–2 дні):

водно-чайна пауза протягом 4–6 год;
дробове харчування невеликими порціями (5–6 р/добу).

Дозволені продукти: неміцний чай, відвар шипшини, рисовий відвар, сухарі з білого хліба.

Період ранньої реконвалесценції (3–5 днів):

поступове розширення раціону;
дозволені продукти — нежирні бульйони, протерті каші (рисова, вівсяна) на воді, парові котлети з нежирного м’яса, відварна риба, печені яблука;
виключаються — молочні продукти, сирі овочі та фрукти, жирні, смажені, копчені страви.