Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба підвищує ризик розвитку пародонтиту?

У нещодавньому дослідженні показано, що у пацієнтів з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ) підвищений ризик розвитку пародонтиту.

Результати дослідження опубліковані в журналі «Biomedicines».

ГЕРХ — одне з найчастіше діагностованих захворювань травного тракту. Найбільш часті симптоми ГЕРХ — відрижка кислим і печія. ГЕРХ може призводити до розвитку таких ускладнень, як пептичні стриктури стравоходу, езофагіт та стравохід Барретта. Також у пацієнтів з ГЕРХ підвищений ризик розвитку аденокарциноми стравоходу та захворювань органів дихання. За оцінками експертів, ГЕРХ діагностується у близько 20% дорослого населення Європи та Північної Америки. У Східній Азії ГЕРХ діагностується у близько 7,8% населення. Вважається, що ризик розвитку ГЕРХ залежить від способу та раціону харчування та генетичної схильності.

Пародонтит є одним із найпоширеніших хронічних запальних захворювань порожнини рота в усьому світі. При пародонтиті можуть розвиватися прогресуюча дегенерація сполучної тканини ясен та зубів, періодонтальної зв’язки та альвеолярної кістки, підвищений ризик втрати зубів. Раніше в дослідженнях було показано, що хронічний пародонтит частіше відзначається і має тяжчий перебіг у дорослих американців та європейців, ніж у дорослих жителів Східної Азії. Пародонтит призводить до розвитку системного запалення та пов’язаний з підвищеним ризиком низки захворювань, включаючи серцево-судинні, захворювання органів дихання, цукровий діабет, ревматоїдний артрит, остеопороз, деменцію, захворювання шлунково-кишкового тракту та інфекцію Helicobacter pylori.

Раніше у дослідженнях, що включали невелику вибірку учасників, встановлено зв’язок між ГЕРХ та підвищеним ризиком розвитку запальних захворювань порожнини рота.

Синь Лі (Xin Li) з Китайського медичного університету в Тайчжуні (China Medical University in Taichung), Тайвань, з колегами проаналізували зв’язок між діагностованою ГЕРХ та ризиком розвитку пародонтиту у ретроспективному когортному дослідженні.

У дослідженні взяли участь 20 125 пацієнтів віком 40 років і старше з ГЕРХ та 20 125 осіб відповідного віку без ГЕРХ.

У дослідженні для аналізу використано дані Тайванської національної бази даних досліджень медичного страхування (Taiwan National Health Insurance Research Database).

У ньому встановлено, що ризик розвитку пародонтиту був значно підвищений у пацієнтів із ГЕРХ порівняно з учасниками без даного захворювання. Отримані у дослідженні результати скориговані з урахуванням статі, віку та наявності супутніх захворювань. Також показано, що ризик розвитку пародонтиту був вищим у пацієнтів з тяжким перебігом ГЕРХ.

Автори дослідження наголошують на необхідності ранньої діагностики пародонтиту у хворих з ГЕРХ. Також слід приділяти увагу заходам профілактики та лікування пародонтиту у хворих на ГЕРХ. Так, автори дослідження пояснили, що стоматологам слід оцінювати ГЕРХ як етіологічний фактор розвитку пародонтиту.

За матеріалами www.mdpi.com, www.medicalxpress.com