Ефективність омега-3 в терапії COVID-19

Результати невеликого рандомізованого контрольованого дослідження показують, що у коморбідних пацієнтів похилого віку з тяжким перебігом COVID-19 терапія омега-3 жирними кислотами призводить до зниження рівня прозапальних ліпідних медіаторів.

Результати дослідження, в якому взяли участь 22 пацієнта з множинними супутніми захворюваннями, були представлені під час сесії щорічного конгресу Європейського товариства геріатричної медицини (European Geriatric Medicine Society — EuGMS), що проводився в гібридному форматі в Афінах, Греція (офлайн і онлайн).

Магнус Бек (Magnus Bäck), доктор медицини, доктор філософії з Каролінського інституту в Стокгольмі, Швеція (Karolinska Institute in Stockholm, Sweden) підкреслив, що аналіз ліпідного спектра крові показав, що омега-3 знижує рівень прозапальних ліпідних медіаторів і підвищує рівень ліпідних протизапальних медіаторів, які беруть участь у розрішенні гострого запалення (включаючи резолвін E- і D-серії, протектіни і марезіни).

Однак лікування омега-3 не призводило до зниження рівня С-реактивного білка (СРБ) або прозапальних цитокінів інтерлейкіну-6 в крові.

В оглядовій статті, опублікованій в січні 2021 р. в журналі «Frontiers in Physiology» з відкритим доступом, М. Бек і його колеги виклали теоретичні основи ефективності омега-3 як обґрунтування свого рандомізованого дослідження. Він пояснив, що у хворих з тяжким перебігом коронавірусної інфекції, ускладненої дихальною недостатністю і серцево-судинними подіями/загостренням серцево-судинних захворювань було відзначено значне підвищення рівня прозапальних цитокінів — «цитокіновий шторм». При цьому вчені виявили, що також підвищується рівень прозапальних ліпідних медіаторів, що утворюються з поліненасичених жирних кислот (ПНЖК) омега-6, арахідонової кислоти. Таким чином, розвивається ейкозаноідний шторм, що зумовлює подальше прогресування запальних процесів.

За припущенням авторів, ПНЖК омега-3 сприяють зменшенню вираженості запальних реакцій, не викликаючи при цьому імуносупресії (на відміну від кортикостероїдів) за рахунок пригнічення «ейкозаноїдного шторму».

У дослідження «COVID-Omega-F» було включено пацієнтів з тяжким перебігом COVID-19, що потребували госпіталізації. У спостереження включили хворих з алергією на риб’ячий жир або протипоказаннями до внутрішньовенного введення ПНЖК (наприклад високий ризик кровотечі, анафілактичного шоку або емболії). 22 пацієнти були рандомізовані на 2 групи. Учасникам 1-ї групи (n=10) внутрішньовенно вводили емульсію ПНЖК омега-3 (що містить 10 г риб’ячого жиру на 100 мл), пацієнтам 2-ї групи (n=12) — плацебо (фізіологічний розчин) протягом 5 днів. У хворих оцінювали рівні біомаркерів запального процесу в крові, кількість лейкоцитів, СРБ, рівні цитокінів та ліпідних медіаторів.

Вихідні демографічні та клінічні характеристики пацієнтів в обох групах дослідження були схожими. Вони були включені в дослідження в середньому через 7 днів з моменту появи симптомів і 3,5 дня з часу встановлення діагнозу COVID-19. Середній вік пацієнтів становив 81 рік. У всіх хворих було відмічено низький рівень лімфоцитів і високе співвідношення кількості нейтрофілів/лімфоцитів (цей показник пов’язаний з поганим прогнозом у хворих з коронавірусною інфекцією).

Рівень СРБ був помірно підвищений в обох групах (65 мг/л у групі плацебо і 62 мг/л у групі застосування омега-3).

Сім пацієнтів у кожній групі дослідження отримували супутнє лікування глюкокортикостероїдами. В обох групах зафіксовано по 2 летальні випадки, серйозних побічних ефектів, пов’язаних з лікуванням, не спостерігалося.

Було відзначено значне зниження співвідношення кількості нейтрофілів/лімфоцитів і збільшення загальної кількості лімфоцитів у пацієнтів, відібраних випадково для прийому омега-3 (р=0,02), але не було зафіксовано відповідного зниження цього показника у пацієнтів, які отримували плацебо.

Як і очікувалося, у пацієнтів у групі омега-3 спостерігалося виражене підвищення рівня омега-3 жирних кислот в крові, включаючи ейкозапентаєнову кислоту і докозагексаєнову кислоту.

Крім того, М. Бек підкреслив, що в першій групі було відзначено значне зниження рівнів прозапальних цитокінів.

М. Бек також зазначив, що в цьому дослідженні не оцінювали частоту розвитку фібриляції передсердь у пацієнтів. І цей показник необхідно буде оцінювати при проведенні досліджень на більш широкій популяції хворих. Так, у журналі «Circulation» було опубліковано систематичний огляд і метааналіз, що показали, що серед 81 210 пацієнтів із середнім віком 65 років, включених у 7 рандомізованих контрольованих досліджень, застосування омега-3 жирних кислот в дозі вище 1 г/добу призводило до підвищення ризику розвитку фібриляції передсердь на 25%.

За матеріалами www.medscape.com