Ефективний препарат проти алергії, полінозу та кропив’янки

Перші повідомлення про проблеми зі здоров’ям, які, як вважають, є ознаками алергії та бронхіальної астми і датуються більш ніж ІІІ тисячоліттям до н.е., були знайдені в Єгипті, Римі та Китаї. Наразі ж алергічні захворювання через значну поширеність називають хворобою століття. За даними світової статистики, до розвитку алергічних захворювань у цілому схильні до 40% населення планети, при цьому кожні 10 років частота цих захворювань подвоюється. Таким чином, за останні три десятиліття поширеність алергічних захворювань суттєво зросла, особливо в економічно розвинених країнах із несприятливою екологічною ситуацією. Серед них найчастіше відзначають різноманітні шкірні та респіраторні алергопатології: цілорічний і сезонний алергічний риніт, поліноз, алергодерматит, кропив’янку, бронхіальну астму тощо.

Поліноз. Поліноз (від англ. Pollen — пилок) — це група алергічних захворювань, які викликає пилок рослин, вони характеризуються гострими запальними змінами в слизових оболонках, головним чином дихальних шляхів та очей. Зазвичай поліноз проявляється ринореєю, чханням, сльозотечею та почервонінням очей. Поліноз, за різними оцінками, відмічають у 30% населення розвинутих країн.

Харчова алергія. Харчова алергія характеризується виникненням алергічних реакцій внаслідок вживання певних продуктів чи інгредієнтів. Непереносимість харчових продуктів може проявлятися по-різному — від легких шкірних та шлунково-кишкових симптомів до тяжких реакцій. За останнє десятиліття харчова алергія стала дуже поширеним захворюванням, особливо збільшилася кількість тяжких форм алергічних реакцій внаслідок вживання арахісу чи горіхів. У дітей найчастіше харчову алергію викликають коров’яче молоко, курячі яйця, арахіс, горіхи, соєві боби. У дорослих найбільш поширеною причиною виникнення харчової алергії є арахіс, горіхи, риба, ракоподібні, молюски, деякі фрукти та овочі. Симптоми харчової алергії можуть бути наступними: почервоніння та свербіж шкіри, висипання, набряклість губ, повік або горла, свистяче та утруднене дихання, кашель, блювання, діарея та ін.

Алергічні дерматози. Алергічні дерматози також набувають все більшої поширеності, до них належать атопічний дерматит, екзема та алергічний дерматит. Ці захворювання характеризуються рецидивним перебігом, збільшенням кількості чинників, що провокують рецидив, та складністю підбору ефективного лікування. Основними завданнями лікувальних та профілактичних заходів при алергічних захворюваннях шкіри є: усунення або зменшення вираженості свербежу та запальних змін шкіри, нормалізація гідробалансу та відновлення захисного ліпідного шару, запобігання розвитку тяжких форм захворювання, що призводять до зниження якості життя; корекція супутніх захворювань, що ускладнюють перебіг алергодерматозів.

Таблетки від алергії: один препарат, ефективний при багатьох алергічних захворюваннях

Лікування пацієнтів з алергічними захворюваннями включає обов’язкове застосування антигістамінних препаратів, які блокують Н₁-гістамінові рецептори, запобігають розвитку основних ефектів гістаміну і таким чином усувають клінічні прояви алергії.

Препаратом, що зменшує вплив гістаміну на органи та системи, є хіфенадину гідрохлорид — діюча речовина препарату ФЕНКАРОЛ^® (АТ «Олайнфарм», Латвія). Завдяки широкому спектру дії ФЕНКАРОЛ показаний при цілому ряді захворювань алергічної природи, зокрема при алергічному риніті (полінозі), харчовій алергії, кропив’янці, дерматозах (екзема, псоріаз, нейродерміт, шкірний свербіж) та багатьох інших алергічних хворобах.

ФЕНКАРОЛ має подвійний механізм дії, впливаючи на різні ланки та фази алергічного процесу. Так, діюча речовина препарату ФЕНКАРОЛ — хіфенадин — сприяє розщепленню гістаміну та виявляє виражені протисвербіжні властивості, забезпечуючи максимальний клінічний ефект.

Хіфенадин у складі препарату ФЕНКАРОЛ є конкурентним блокатором Н₁-рецепторів та належить до антигістамінних препаратів з доведеною здатністю активізувати діаміноксидазу, яка розщеплює до 30% ендогенного гістаміну. Зменшення кількості гістаміну у тканинах забезпечує додаткову протиалергічну активність препарату. Цим пояснюється ефективність хіфенадину, діючої речовини ФЕНКАРОЛУ, у хворих, нечутливих до інших протигістамінних засобів. Хіфенадин знижує токсичну дію гістаміну, усуває чи послаблює його бронхоконстрикторну дію та спазмувальний вплив на гладкі м’язи кишечнику, має добре виражені протисвербіжні властивості. ФЕНКАРОЛ послаблює вплив гістаміну на проникність капілярів, знижує рівень прозапальних цитокінів та IgE у хворих на алергічний риніт, а також сприяє зниженню інтенсивності алергічного запалення — зменшенню вираженості еозинофілії. Хіфенадин послаблює гіпотензивну дію гістаміну і при цьому не впливає безпосередньо на серцеву діяльність та артеріальний тиск. Хіфенадин характеризується більш вираженою протигістамінною активністю та довшою тривалістю дії порівняно з димедролом.

Варто зазначити, що гістамін хоч і є найважливішим прозапальним та вазоактивним медіатором, який призводить до розвитку основних клінічних проявів алергії, але це не єдиний патогенетичний механізм виникнення алергічної реакції. Відомо, що у пацієнтів з харчовою алергією підвищується вміст серотоніну в крові не тільки за рахунок посилення вивільнення, а й у зв’язку зі зниженням здатності ферментних систем інактивувати серотонін. Серотонін може посилювати ушкоджувальну дію гістаміну, брадикініну, простагландинів, лейкотрієнів та викликати відчуття свербежу, що особливо важливо при алергічних дерматозах. Слід пам’ятати про важливу роль серотоніну й у розвитку алергічних захворювань шкіри. Хіфенадин, діюча речовина ФЕНКАРОЛУ, блокує серотонінові рецептори, погано проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр, мало впливає на процеси метаболізму серотоніну в мозку.

Саме тому, враховуючи механізм дії, найбільш ефективними засобами для лікування пацієнтів з алергічними дерматозами є хінуклідини, до яких належить ФЕНКАРОЛ^®, діюча речовина якого блокує не тільки гістамінові, а й серотонінові рецептори, що в комбінації з активацією діаміноксидази забезпечує десенсибілізуючий, протизапальний, протисвербіжний, антиексудативний та бронходилатаційний ефекти. Ще однією важливою перевагою ФЕНКАРОЛУ є його виражений протисвербіжний ефект, який відмічають не тільки при алергодерматозах, але і в разі гострої і хронічної кропив’янки та інших захворювань. Важливо, що ФЕНКАРОЛ опосередковано має позитивний ефект щодо якості життя, рівнів тривожності, депресії та невротизації пацієнтів.

При цьому ФЕНКАРОЛ характеризується сприятливим профілем безпеки і дуже обмеженим переліком протипоказань до застосування, які вичерпуються підвищеною чутливістю до хіфенадину або до допоміжних речовин лікарського засобу. Тривале застосування препарату ФЕНКАРОЛ є безпечним. Лікарський засіб добре переноситься: відсутність слабкості, сонливості, погіршення працездатності та пам’яті, порушення сечовипускання. ФЕНКАРОЛ не викликає сухості слизових оболонок порожнини рота, носа, горла, бронхів, розладів сечовипускання та артеріальної гіпотензії. Навіть при тривалому застосуванні хінуклідини не викликають розвитку тахіфілаксії. Варто відмітити, що ФЕНКАРОЛ не посилює пригнічувальної дії алкоголю та снодійних засобів.

Лікування препаратом ФЕНКАРОЛ у дітей показало його високу ефективність та безпеку при різноманітній шкірній та респіраторній алергопатології: алергічному риніті (сезонному і цілорічному), алергодерматиті, кропив’янці. Відзначено швидку динаміку зменшення вираженості клінічної симптоматики. Препарат добре переноситься хворими: не викликає сонливості та загальмованості. Частота побічних ефектів низька. У препарату відсутній ефект тахіфілаксії, його можна приймати тривало (1–2 міс), що важливо в педіатричній практиці.

ФЕНКАРОЛ швидко усуває алергічні прояви, вже через 30 хв після прийому його виявляють у тканинах організму, максимальну концентрацію в плазмі крові — через 1 год. Метаболіти та незмінена частка хіфенадину виводяться протягом 48 год.

Препарат ФЕНКАРОЛ має широку лінійку дозування — 10; 25 та 50 мг, що дозволяє індивідуально підібрати дозу. Лікарський засіб у дозуванні 10 мг підійде для дітей віком від 3 років. ФЕНКАРОЛ не має протипоказань до застосування у пацієнтів похилого віку.

Таким чином, ФЕНКАРОЛ виявляє потрійний механізм дії: не лише блокує дію гістаміну, але й руйнує його в тканинах за рахунок активації ензиму діаміноксидази, який розщеплює близько 30% ендогенного гістаміну, а також блокує серотонінові рецептори. Цим пояснюється ефективність ФЕНКАРОЛУ у хворих при алергопатології, стійкій до інших антигістамінних засобів. ФЕНКАРОЛ знижує токсичну дію гістаміну, усуває чи послаблює його бронхоконстрикторну дію та спазмувальний вплив на гладкі м’язи кишечнику, має помірний протисеротоніновий та слабкий холінолітичний вплив, добре виражені протисвербіжні та десенсибілізувальні властивості. Завдяки антисеротоніновій дії та здатності руйнувати гістамін у тканинах ФЕНКАРОЛ сприяє бронходилатації, що дозволяє застосовувати препарат у комплексному лікуванні пацієнтів із захворюваннями верхніх дихальних шляхів з обструктивним компонентом.