Дурвалумаб / тремелімумаб: можливість подолати резистентність до імунотерапії у пацієнтів з недрібноклітинним раком легені

У нещодавньому дослідженні оцінювалася ефективність імунотерапії та комбінації імунотерапії з променевою терапією. Це відкрите багатоцентрове рандомізоване дослідження 2-ї фази проведено мережею експериментальних клінічних досліджень Національного інституту онкології в 18 онкологічних центрах США. Результати дослідження опубліковані в онлайн-версії журналу «The Lancet Oncology».

Це дослідження є частиною широкомасштабного дослідження з вивчення ефективності інгібіторів контрольних точок імунної відповіді — класу протипухлинних препаратів, які активують протипухлинну імунну відповідь. Такий ефект досягається за рахунок інгібування контрольних точок імунної відповіді — спеціальних молекул, продукованих пухлинними клітинами, які пригнічують активність імунних клітин.

У результаті дослідження встановлено, що комбінація двох інгібіторів контрольних точок імунної відповіді — дурвалумабу та тремелімумабу, виявилася ефективною у пацієнтів з недрібноклітинним раком легень. Однак додавання променевої терапії до лікування двома інгібіторами контрольних точок імунної відповіді не покращило результатів терапії.

Автор дослідження Джонатан Шонфельд (Jonathan Schoenfeld), доктор медицини, співробітник Онкологічного центру Дана-Фарбер Брігам (Dana-Farber Brigham Cancer Center), пояснив, що існує кілька варіантів лікування пацієнтів з попередньою неефективною терапією інгібітором контрольних точок імунної відповіді недрібноклітинного раку легень. У той самий час необхідні подальші дослідження для виявлення оптимальних комбінацій різних методів лікування. У результаті проведеного дослідження виявлено, що комбінація дурвалумабу та тремелімумабу виявилася ефективною у частини пацієнтів, резистентних до монотерапії. Крім того, дослідники розробили методи прогнозування ефективності застосування комбінації двох інгібіторів контрольних точок імунної відповіді.

Результати одного з раніше проведених досліджень продемонстрували більш високу ефективність застосування інгібітора контрольних точок імунної відповіді у поєднанні з променевою терапією порівняно з монотерапією. У дослідженні, проведеному дослідниками з Онкологічного центру Дана-Фарбер Бригам, оцінювалася комбінація дурвалумабу та тремелімумабу у комбінації з променевою терапією у двох різних режимах.

У дослідженні взяли участь 78 пацієнтів із 18 онкологічних центрів США. У нього були включені пацієнти віком 18 років і старше з метастатичним недрібноклітинним раком легені, статусом 0 або 1 за шкалою Східної кооперативної онкологічної групи (Eastern Cooperative Oncology Group) та прогресуванням під час попередньої монотерапії інгібітором контрольних точок імунної відповіді. Пацієнтів було рандомізовано на 3 групи по 26 учасників. Усі пацієнти отримували дурвалумаб (1500 мг внутрішньовенно кожні 4 тиж протягом 13 циклів) плюс тремелімумаб (75 мг внутрішньовенно кожні 4 тиж, максимум 4 цикли). Пацієнти 1-ї групи отримували лише імунотерапію. Пацієнти 2-ї групи проходили додатково низькодозову променеву терапію (0,5 Гр 2 рази на добу протягом 2 днів протягом перших 4 тиж терапії). Пацієнти 3-ї групи отримували додатково гіпофракціоновану променеву терапію (курсова доза 24 Гр, поділена на три фракції по 8 Гр).

Дослідження планувалося продовжувати до 1 року лікування або до прогресування росту пухлини, проте воно було зупинено після проміжного аналізу через неефективність додаткового проведення променевої терапії.

Побічні ефекти на фоні лікування виявлено у 1 (4%) пацієнта в 1-й групі — макулопапульозний висип, у 5 (19%) пацієнтів 2-ї групи — біль у животі, діарея, задишка, гіпокаліємія та дихальна недостатність та 4 (15%) пацієнтів 3-ї групи — наднирникова недостатність, коліт, діарея та гіпонатріємія. У 2-й групі зафіксовано один випадок летального наслідку внаслідок дихальної недостатності, потенційно пов’язаної з терапією, що досліджується.

У результаті дослідження не виявили зменшення розміру пухлин або уповільнення прогресування пухлинного росту при додатковому проведенні променевої терапії порівняно з групою, яка отримувала лише імунотерапію. У той же час у 30% пацієнтів 1-ї групи з попередньою неефективною монотерапією інгібітором контрольних точок недрібноклітинного раку легені зафіксовано відсутність прогресування пухлинного росту. Дослідники пояснили, що необхідні подальші дослідження, щоб визначити, у яких саме категорій пацієнтів така схема лікування потенційно буде найефективнішою.

При гістологічному дослідженні пухлинної тканини учасників встановлено, що комбінована імунотерапія найефективніша у пацієнтів, у пухлинах яких виявлено велику кількість Т-клітин.

Д. Шонфельд пояснив, що визначення кількості Т-клітин, що інфільтрують пухлинну тканину, потенційно зможе слугувати критерієм відбору пацієнтів для проведення комбінованої імунотерапії дурвалумабом і тремелімумабом.

За матеріалами www.medicalxpress.com, www.thelancet.com