Дексаметазон: питання та відповіді
Дексаметазон — це гормональний препарат, синтетичний кортикостероїд тривалої дії. З 1961 р. широко застосовується в медицині. Дексаметазон має безліч терапевтичних ефектів: протизапальний, протинабряковий, імунодепресивний, вазоконстрикторний (судинозвужувальний) та ін.
Механізм дії дексаметазону досі не повністю вивчено. Вважається, що він зв’язується з рецепторами глюкокортикостероїдів у клітинах і таким чином виявляє протизапальний та імуносупресивний ефекти, а також впливає на вуглеводний обмін. На електролітний обмін дексаметазон діє шляхом зв’язування з мінералокортикоїдними рецепторами. Зв’язуючись з ядерними рецепторами, він впливає на транскрипцію м-РНК і таким чином діє на білковий обмін. Протизапальний ефект дексаметазону пояснюється тим, що він знижує утворення прозапальних цитокінів, циклооксигенази-2, знижує активність макрофагів та фібробластів. Дексаметазон сприяє зменшенню ексудації та розвитку набряку в осередку запалення за рахунок звуження судин. Імунодепресивна дія розвивається за рахунок зниження активності Т- та В-лімфоцитів, зменшення продукції низки інтерлейкінів.
Однією з особливостей дексаметазону є те, що він має мінімальну мінералокортикоїдну активність.
Як колоти дексаметазон?
Дексаметазон, розчин для ін’єкцій, вводиться внутрішньовенно, внутрішньом’язово або в уражену ділянку (внутрішньосуглобові ін’єкції або ін’єкції в місця ураження на шкірі, інфільтрати в м’яких тканинах).
Для внутрішньовенного введення (струменевого або краплинного) як розчинник застосовують 0,9% розчин натрію хлориду або 5% розчин глюкози. При цьому готову суміш потрібно використовувати протягом 24 год після приготування.
Внутрішньом’язово, внутрішньосуглобово, в осередки ураження шкіри та м’яких тканин дексаметазон вводиться нерозведеним. Доза визначається індивідуально залежно від діагнозу, тяжкості стану конкретного пацієнта, передбачуваної тривалості курсу лікування та індивідуальної переносимості препарату.
Як колоти дексаметазон внутрішньом’язово?
Дексаметазон внутрішньом’язово вводиться глибоко в м’яз (зазвичай сідничний), при цьому препарат не розводиться додатково. Доза підбирається індивідуально залежно від діагнозу та тяжкості стану пацієнта. Так, наприклад, згідно з інструкцією, для хворих на COVID-19 (у разі необхідності супутньої кисневої терапії) рекомендується доза 6 мг на добу протягом 10 днів. Але при цьому її можна коригувати як у бік підвищення у разі тяжкого перебігу захворювання, так і зниження до найменшої ефективної дози після покращення стану хворого.
Скільки діє укол дексаметазону?
При застосуванні одноразової дози ефект дексаметазону зберігатиметься до 3 діб, оскільки період його напіввиведення становить 24–72 год.
Дексаметазон таблетки: як приймати?
Таблетки дексаметазону застосовуються перорально. Доза визначається індивідуально залежно від діагнозу, тяжкості стану конкретного пацієнта, передбачуваної тривалості курсу лікування та індивідуальної переносимості препарату. Дексаметазон можна застосовувати за один прийом (зазвичай вранці) або розподіляти на 2–4 прийоми. При тривалому застосуванні, прийомі у високих дозах, супутніх захворюваннях шлунково-кишкового тракту (ШКТ) (гастриті, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, гастроезофагеальній рефлюксній хворобі) для зменшення негативного впливу препарату на слизову оболонку шлунка рекомендується приймати таблетки дексаметазону з їжею. Крім того, може бути рекомендований прийом між їжею антацидних препаратів. Також індивідуально лікуючий лікар може рекомендувати застосування препаратів, що зменшують секрецію соляної кислоти у шлунку.
Як знижувати дозу дексаметазону в таблетках?
Доза дексаметазону у кожному конкретному випадку визначається індивідуально. Початкова терапевтична доза може становити 0,5–9 мг на добу. Максимальна добова доза дексаметазону у таблетках становить до 15 мг. Після покращення клінічного стану пацієнта дозу зазвичай знижують до мінімальної ефективної або підтримувальної. Зазвичай вона становить 0,5–3 мг на добу. Дексаметазон не слід відміняти різко, щоб уникнути синдрому відміни. Дозу знижують поступово протягом декількох днів, а у разі прийому високих доз — і протягом тривалого часу. Зазвичай зниження дози дексаметазону становить 0,5 мг за 3 дні до повної відміни препарату.
Чим запивати таблетки дексаметазону?
Таблетки дексаметазону необхідно запивати достатньою кількістю рідини, бажано води. При цьому не рекомендується запивати препарат грейпфрутовим соком. Грейпфрутовий сік належить до інгібіторів CYP3A-ферменту печінки, що бере участь у метаболізмі дексаметазону, і поєднане застосування грейпфрутового соку з дексаметазоном може призвести до підвищення токсичності останнього. Під час тривалого лікування у високих пероральних дозах рекомендується приймати дексаметазон разом з їжею, а між прийомами їжі застосовувати антациди.
Коли краще приймати таблетки дексаметазону — вранці чи ввечері?
Дексаметазон залежно від дози можна приймати за один прийом (у такому разі зазвичай рекомендується застосовувати препарат вранці) або розподіляти на 2–4 прийоми.
Якій дозі інших кортикостероїдів відповідає 1 мг дексаметазону?
При внутрішньовенному та пероральному застосуванні 1 мг дексаметазону відповідає дозі преднізолону 6,67 мг; 5,33 мг метилпреднізолону; 1 мг бетаметазону або 26,67 мг гідрокортизону. Це означає, що 0,75 мг дексаметазону відповідають 5 мг преднізолону, 4 мг метилпреднізолону або 20 мг гідрокортизону. Ці дози не є еквівалентними у разі введення внутрішньом’язово або внутрішньосуглобово!
Як розводити дексаметазон для інгаляції дорослим?
В інструкції не вказується можливість застосування дексаметазону інгаляційним шляхом. Це пов’язано з тим, що дексаметазон має системну дію (на весь організм) незалежно від шляху введення. Для інгаляцій зазвичай рекомендуються так звані топічні глюкокортикоїди — тобто такі, місцева дія яких більш виражена порівняно із системною. Серед них будесонід, флутиказон. Вони випускаються в спеціальних контейнерах (небулах) для застосування у формі інгаляцій за допомогою компресорних небулайзерів. Не слід замінювати один препарат на інший без консультації з лікарем!
Навіщо призначається дексаметазон онкохворим?
Дексаметазон включається до більшості схем хіміотерапії при онкозахворюваннях. Відомо, що нудота і блювання, що виникають на фоні застосування хіміотерапевтичних препаратів, належать до найчастіших ускладнень і дуже важко переносяться хворими. При цьому нудота і блювання можуть зберігатися кілька днів після введення хіміопрепаратів, а антиеметичні лікарські засоби не мають значного впливу на вираженість такої «відстроченої» нудоти та блювання. Дексаметазон ефективно зменшує вираженість нудоти і частоту нападів блювання у хворих, які отримують хіміотерапію. Так, у 2006 р. Міжнародна організація із супровідної терапії при злоякісних пухлинах (Multinational Association of Supportive Care in Cancer — MASCC) рекомендувала застосування дексаметазону для зменшення вираженості відстроченої нудоти та блювання в онкохворих. Ще одна сфера застосування дексаметазону в онкології — аналгезія (знеболення). Дексаметазон застосовують як ад’ювантний засіб (що посилює дію знеболювальних препаратів при їх низькій ефективності) при неврологічному болю, болю в кістках, печінці (внаслідок метастазів).
Як довго виводиться дексаметазон з організму?
Період напіввиведення дексаметазону становить 24–72 год. Це означає, що при застосуванні одноразової дози ефект дексаметазону зберігатиметься до 3 діб. Переважно препарат виводиться із сечею.
Як вивести дексаметазон з організму?
Значна частина дексаметазону (до 4/5) зв’язується з білками плазми крові, цим пояснюється неефективність гемодіалізу та застосування сечогінних препаратів для прискорення виведення дексаметазону. Період напіввиведення дексаметазону становить 24–72 год. У разі передозування або розвитку побічних ефектів при застосуванні дексаметазону рекомендується симптоматичне лікування (наприклад антигіпертензивні засоби при підвищенні артеріального тиску (АТ), препарати калію при гіпокаліємії, антациди та інгібітори протонної помпи у разі ураження слизової оболонки шлунка).
Навіщо призначають дексаметазон при алергії?
Протиалергічний ефект дексаметазону пояснюється його значним впливом на утворення та виділення медіаторів алергії, гальмуванням вивільнення гістаміну (одна з основних речовин, «відповідальних» за розвиток симптомів алергічних реакцій) гладкими клітинами. Також він зменшує кількість клітин (Т- та В-лімфоцитів, гладких клітин), що беруть участь у розвитку алергічних реакцій, та знижує чутливість ефекторних клітин до медіаторів алергії. Протишокова дія дексаметазону при алергічних реакціях пов’язана з підвищенням АТ (за рахунок звуження судин — вазоконстрикції та підвищення концентрації циркулюючих гормонів — катехоламінів), зниженням проникності судинної стінки та протинабряковою дією.
Як приймати дексаметазон при алергії?
Дексаметазон може застосовуватися для лікування пацієнтів з алергічними захворюваннями у разі неефективності традиційного лікування. Крім того, його використовують для усунення важких, гострих алергічних реакцій, включаючи анафілактичний шок. У такому разі препарат вводиться внутрішньовенно.
При алергічних реакціях та захворюваннях дексаметазон може вводитися в дозі 4–8 мг внутрішньовенно або внутрішньом’язово, залежно від тяжкості стану хворого. Доза дексаметазону при анафілактичному шоці становить 8–32 мг внутрішньовенно після введення адреналіну.
Навіщо призначають дексаметазон при хронічному обструктивному захворюванні легень?
При хронічному обструктивному захворюванні легень (ХОЗЛ) можуть призначати дексаметазон. Його ефективність при цій патології зумовлена гальмуванням запальних процесів, протинабряковою дією. Крім того, дексаметазон знижує в’язкість мокротиння і зменшує його продукцію, гальмує еозинофільну інфільтрацію підслизового шару епітелію бронхів, ерозування слизової оболонки бронхів. Не менш важливо, що дексаметазон підвищує чутливість бета-адренорецепторів бронхів дрібного та середнього калібру до бронхорозширювальних препаратів та катехоламінів (гормони, що проявляють у тому числі бронхорозширювальний ефект).
Для чого призначають дексаметазон при бронхіальній астмі?
У разі неефективності інших методів лікування, розвитку тяжкого загострення бронхіальної астми, астматичному статусі може призначатися дексаметазон. Він зменшує вираженість запального процесу, набряку стінки бронхів, знижує в’язкість мокротиння. Крім того, дексаметазон підвищує чутливість бета-адренорецепторів бронхів дрібного та середнього калібру до бронхорозширювальних препаратів та катехоламінів (гормони, що проявляють бронхорозширювальний ефект). Також дексаметазон знижує еозинофільну інфільтрацію підслизового шару епітелію бронхів, що особливо важливо при алергічному генезі бронхіальної астми. Дексаметазон у лікуванні бронхіальної астми алергічного походження/загострення бронхіальної астми внаслідок контакту з алергеном зменшує утворення та виділення імунними клітинами медіаторів алергії, знижує вивільнення гістаміну опасистими клітинами, зменшує кількість клітин (Т- і В-лімфоцитів, гладких клітин), які беруть участь у розвитку алергічної реакції та знижує чутливість ефекторних клітин (зокрема гладком’язових клітин бронхів) до медіаторів алергії.
Навіщо застосовується дексаметазон при COVID-19?
Дексаметазон — це стероїдний препарат, який чинить протизапальну та імунодепресивну дію. Він має властивість пригнічувати імунітет. При коронавірусній інфекції розвивається так званий «цитокіновий шторм» — імунна реакція, за якої відбувається надмірна продукція прозапальних цитокінів, що призводить до пошкодження власних клітин хворого. Завдяки імунодепресивній дії дексаметазон дозволяє зменшити вираженість «цитокінового шторму» та зменшує гіперактивацію імунітету у хворих з коронавірусною інфекцією. Таким чином, дексаметазон є одним з основних препаратів для лікування пацієнтів з COVID-19. У той же час його застосування є ефективним у хворих з вираженими проявами захворювання (тривала фебрильна лихоманка, дихальні розлади та потреба в кисневій терапії). Дексаметазон не слід застосовувати при легкому перебігу захворювання.
Як колоти дексаметазон дітям?
Дексаметазон дітям може вводитися внутрішньовенно струминно або краплинно, внутрішньом’язово, в уражену ділянку шкіри, інфільтрат м’яких тканин, уражений суглоб. Доза залежить від маси тіла та коригується залежно від діагнозу та тяжкості стану дитини. Так, наприклад, для замісної терапії при внутрішньом’язовому введенні рекомендована доза становить 0,02 мг/кг маси тіла дитини на добу, її вводять, розділивши на 3 прийоми.
Як часто можна колоти дексаметазон?
Частота, кратність введення, дози визначаються індивідуально, виходячи з діагнозу та тяжкості стану хворого. У той же час пацієнтам слід пам’ятати, що дексаметазон — це стероїдний препарат, який може викликати різні побічні ефекти, застосовувати його можна лише за призначенням лікаря і в жодному разі не призначати собі самостійно!
Які особливості дієти при тривалому застосуванні дексаметазону?
При тривалому застосуванні дексаметазону хворим рекомендується приймати їжу, багату білком (оскільки дексаметазон чинить катаболічну дію на білковий обмін) та калієм (на фоні прийому дексаметазону збільшується виведення цього мікроелемента).
Чим небезпечний дексаметазон?
У разі різкої відміни дексаметазону можливий розвиток синдрому відміни глюкокортикостероїдів. Його симптомами є втрата апетиту, нудота, блювання, сонливість, головний біль, підвищення температури тіла, біль у м’язах та суглобах, зниження АТ. Ці симптоми вважаються наслідком різкої зміни концентрації глюкокортикоїдів.
Кортикостероїди, включаючи дексаметазон, можуть підвищувати вміст глюкози в крові, погіршувати стан пацієнтів із цукровим діабетом та підвищувати ризик розвитку цієї патології в осіб, які тривало приймають кортикостероїди. Застосування дексаметазону може сприяти підвищенню апетиту та збільшенню маси тіла. При цьому жирова тканина накопичується переважно у верхній половині тулуба та на обличчі, яке стає місяцеподібним.
При застосуванні кортикостероїдів, у тому числі дексаметазону, можливі різні психічні розлади: від ейфорії, безсоння, змін настрою до розвитку тяжкої депресії. Крім того, підвищується ризик загострення вже наявних у пацієнта психічних захворювань.
При застосуванні дексаметазону зростає ризик інфекційних ускладнень, оскільки препарат має імунодепресивний ефект. Крім того, дексаметазон може маскувати деякі симптоми інфекційних захворювань, що призводить до їх пізнього виявлення, підвищує ризик тяжкого перебігу та генералізації інфекційного процесу.
У дітей та підлітків застосування дексаметазону, особливо протягом тривалого періоду часу, у високих дозах може призвести до затримки росту та передчасного закриття епіфізарних зон росту. Крім того, через катаболічний вплив на білковий обмін можливе уповільнення загоєння ран (у тому числі післяопераційних) та пошкоджень.
При застосуванні дексаметазону можлива затримка натрію та води в організмі. Крім того, внаслідок збільшення виведення кальцію та калію є можливим розвиток гіпокаліємії та гіпокальціємії. Враховуючи саме ці електролітні зміни при тривалому застосуванні дексаметазону, рекомендується обмежувати споживання натрію з їжею (кухонної солі) та вживання продуктів, багатих калієм та кальцієм.
На тлі прийому дексаметазону у високих дозах та/або протягом тривалого часу можливий розвиток атрофії кори надниркових залоз.
Дексаметазон підвищує ризик розвитку виразки шлунка та/або дванадцятипалої кишки, панкреатиту, а також шлунково-кишкової кровотечі. Для профілактики цих станів може рекомендуватися супутній прийом антацидів або засобів, що знижують секрецію соляної кислоти в шлунку.
Дексаметазон зумовлює підвищення АТ, особливо це слід враховувати пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями.
За рахунок катаболічної дії дексаметазону на білковий обмін можливий розвиток атрофії м’язів, м’язової слабкості та навіть розриви сухожилля.
Враховуючи усе вищезгадане, дексаметазон має призначати тільки лікар після скрупульозної оцінки потенційних ризиків та очікуваної користі від призначення даного препарату. Курс лікування має бути якомога коротшим із застосуванням мінімальних ефективних доз та їх корекцією у разі поліпшення стану хворого. У жодному разі не слід призначати собі дексаметазон самостійно!