Дефіцит вітаміну D — фактор ризику тяжкого перебігу та летального наслідку у пацієнтів з COVID-19?

Дефіцит вітаміну D є глобальною проблемою охорони здоров’я. Загальновідомою є роль цього вітаміну в кальцієвому обміні та підтримці мінеральної щільності кісток. У дослідженнях також показано його вплив на нормальне функціонування серцево-судинної та імунної систем і навіть у якості важливого імунологічного медіатора. Продемонстровано інгібуючу дію вітаміну D на вироблення прозапальних цитокінів, включаючи фактор некрозу пухлин-альфа (Tumor necrosis factor-alpha — TNF-alpha) та інтерлейкін-6, за допомогою різних механізмів, включаючи пригнічення вірус-індукованої активації ядерного фактора «каппа-бі» (nuclear factor kappa-light-chain-enhancer of activated B cells — NF-kB) — це універсальний фактор транскрипції, що контролює експресію генів імунної відповіді, апоптозу та клітинного циклу. Раніше у клінічних дослідженнях встановили зв’язок між низьким рівнем 25-гідроксивітаміну D та підвищеним ризиком зараження грипом та іншими вірусами, що викликають респіраторні інфекції. За результатами метааналізу рандомізованих контрольованих досліджень, проведених у період 2007–2020 рр., висловлено припущення, що прийом вітаміну D знижує ризик розвитку гострих респіраторних інфекцій порівняно з плацебо.

Епідеміологічні фактори ризику дефіциту вітаміну D включають підвищену пігментацію шкіри, малий час перебування на сонці, носіння одягу, що закриває більшу частину шкіри, і дієту з низьким вмістом риби та молочних продуктів. Соціальні звички у певних етнічних групах та віддавання переваги носінню довгого закритого одягу на відкритому повітрі є незалежними факторами ризику дефіциту вітаміну D, особливо серед жінок.

У дослідженні, результати якого опубліковано в журналі «PLOS ONE», дослідники медичного факультету Азріелі Університету Бар-Ілан в Цфаті (Azrieli Faculty of Medicine of Bar-Ilan University in Safed), Ізраїль, та Медичного центру Галілеї в Нагарії (Galilee Medical Center in Nahariya), Ізраїль, виявили кореляцію між дефіцитом вітаміну D та тяжкістю перебігу й ризиком летального наслідку від COVID-19.

Це дослідження є одним з перших, у якому проаналізували рівень вітаміну D до інфікування, що сприяє більш точній оцінці, ніж під час госпіталізації, коли його рівень може знижуватися на фоні вірусного захворювання.

До дослідження було включено 1176 пацієнтів, госпіталізованих у період з квітня 2020 р. до лютого 2021 р. до Медичного центру Галілеї з COVID-19, підтвердженим двома незалежними позитивними результатами тестів на SARS-CoV-2, проведених методом полімеразної ланцюгової реакції. Хворі віком до 18 років були виключені з цього спостереження. У медичних картах учасників було проведено пошук даних про рівні вітаміну D, визначені за  період, що передував інфікуванню (2 тиж — 2 роки до інфікування). У 253 учасників було виявлено медичні записи про рівень вітаміну D до зараження COVID-19. Оцінювалися такі клінічні дані, як тривалість госпіталізації у днях, тяжкість захворювання (легке, середньоважке, важке та критичне, згідно з визначенням ВООЗ тяжкості захворювання COVID-19), летальний наслідок. Отримані дані було скориговано з урахуванням віку, статі, пори року (літо/зима), коли сталося інфікування, наявності у пацієнтів хронічних захворювань (хронічне обструктивне захворювання легень, хронічна серцева недостатність, хронічна ішемічна хвороба серця, хронічна хвороба нирок, цукровий діабет та артеріальна гіпертензія), етнічної приналежності та індексу маси тіла.

У дослідженні було показано, що у госпіталізованих пацієнтів з COVID-19 рівень вітаміну D на момент госпіталізації був нижчим, ніж у населення в цілому та у хворих з COVID-19, які проходили амбулаторне лікування. Також дефіцит вітаміну D частіше виявляли у пацієнтів із тяжким або критичним перебігом захворювання (87,4%), ніж у хворих із легким або середньотяжким перебігом (34,3%).

Серед пацієнтів із рівнем вітаміну D, що передував інфікуванню коронавірусом, понад 40 нг/мл було зареєстровано 2,3% летальних наслідків. Серед хворих, у яких було виявлено попередній дефіцит цього вітаміну (рівень нижче 20 нг/мл), кількість летальних наслідків становила 25,6%.

Важливо, що дефіцит вітаміну D перед інфікуванням підвищує ризик розвитку тяжкого захворювання COVID-19 у будь-якій віковій групі.

Керівник дослідження доктор Аміель Дрор (Amiel Dror) із Медичного центру Галілеї та медичного факультету Азріелі Університету Бар-Ілан вважає, що дослідження показало, що підтримувати нормальний рівень вітаміну D в організмі необхідно для зниження ризику тяжкого перебігу коронавірусної інфекції.

Доктор Амір Башкін (Amir Bashkin), ендокринолог, який брав участь у цьому дослідженні, пояснив, що нормальний рівень вітаміну D необхідний для формування належної імунної відповіді при респіраторних інфекціях, у тому числі COVID-19, що особливо важливо в період пандемії.

Співавтор дослідження професор Майкл Едельштейн (Michael Edelstein) із Медичного факультету Азріелі Університету Бар-Ілан розповів, що, ймовірно, існує ціла низка факторів ризику тяжкого перебігу COVID-19. Не всі вони вивчені. У проведеному дослідженні показано, що дефіцит вітаміну D є важливим фактором ризику тяжкого перебігу коронавірусної інфекції та летального наслідку від цього захворювання.

Дослідники наголосили на необхідності подальших досліджень для визначення потенційного терапевтичного ефекту застосування вітаміну D у лікуванні пацієнтів, інфікованих SARS-CoV-2.

За матеріалами medicalxpress.com/news

journals.plos.org/plosone/