Чи знижує регулярна ходьба ризик розвитку цукрового діабету ІІ типу?
У недавньому дослідженні оцінювали зв’язок між регулярною ходьбою, її інтенсивністю та ризиком розвитку цукрового діабету II типу у жінок похилого віку. Результати дослідження було опубліковано 20 січня 2022 р. в журналі «Diabetes Care».
Перший автор дослідження Алексіс С. Гардуно (Alexis C. Garduno), докторант об’єднаної програми Каліфорнійського університету в Сан-Дієго (University of California, San Diego) та Державного університету Сан-Дієго (San Diego State University) у галузі громадської охорони здоров’я, пояснила, що у дослідженні було показано взаємозв’язок між регулярністю та інтенсивністю ходьби та ризиком розвитку цукрового діабету ІІ типу. Так, виявлено, що кожні 1000 кроків на день пов’язані зі зниженням ризику розвитку цукрового діабету у жінок похилого віку на 6%. Відповідно, у разі виконання 2000 кроків щодня зниження ризику розвитку цукрового діабету ІІ типу становить 12%. При цьому було відзначено більш виражене зниження такого ризику за умови, що ходьба виконується у швидкому темпі. Показано, що зниження ризику розвитку цукрового діабету ІІ типу, пов’язане з фізичною активністю учасниць, не залежало від віку, расової та етнічної приналежності, індексу маси тіла, стану здоров’я та сімейного анамнезу цієї патології.
У дослідження були включені жінки віком 65 років та старше, у яких не було діагностовано цукровий діабет ІІ типу на момент дослідження. Рухова активність учасниць визначалася протягом 7 днів за допомогою акселерометра, який вони носили 24 год на добу. Подальший період спостереження становив 7 років. Для оцінки кореляції рівня фізичного навантаження та ризику розвитку цукрового діабету ІІ типу застосовували модель пропорційних ризиків Кокса (регресія Кокса — прогнозування ризику настання події для об’єкта, що розглядається, та оцінка впливу заздалегідь визначених незалежних змінних (предикторів) на цей ризик).
Старший автор Джон Беллеттьєр (John Bellettiere), доктор філософії, магістр охорони здоров’я, доцент епідеміології у Школі громадської охорони здоров’я та довголіття Герберта Вертхайма (Herbert Wertheim School of Public Health and Human Longevity Science) у Каліфорнійському університеті в Сан-Дієго, розповів, що метою дослідження було визначити, скільки кроків необхідно проходити щодня для зниження ризику розвитку цукрового діабету ІІ типу. Додатково планувалося оцінити, чи впливає інтенсивність ходьби на ризик розвитку цукрового діабету ІІ типу.
У дослідженні взяли участь 4838 жінок. За період спостереження у 395 (8%) учасниць розвинувся цукровий діабет ІІ типу.
Літні люди часто обмежені у руховій активності через різні захворювання (опорно-рухової, нервової, серцево-судинної систем). Відомо, що у міру зниження фізичної активності ризик розвитку цукрового діабету ІІ типу зростає.
За даними Американської діабетичної асоціації (American Diabetes Association), щорічно у 1,5 млн людей діагностують цукровий діабет. Кожен 5-й вперше діагностований випадок цукрового діабету припадає на людей похилого віку старше 65 років, у 95% з яких виявляють цукровий діабет ІІ типу. При цьому цукровий діабет є фактором ризику серцево-судинних захворювань, хвороб периферичних артерій, порушення функції нирок та гіпоглікемічної коми. Раніше в дослідженнях вже було показано, що регулярна фізична активність і раціональне харчування є основними факторами ризику розвитку цукрового діабету, що модифікуються (тобто такими, на які можна вплинути) у дорослих. Міністерство охорони здоров’я та соціальних служб США (United States Department of Health and Human Services) для зниження ризику розвитку хронічних захворювань (у тому числі цукрового діабету) рекомендує виконувати фізичні вправи від помірної до високої інтенсивності протягом не менше 150 хв на тиждень. Д. Беллеттьєр пояснив, що за його розрахунками, якщо всі американці похилого віку підвищать свою щоденну фізичну активність на 2000 кроків, це дозволить 60 000 осіб щороку не захворіти на цукровий діабет.
За словами Д. Беллеттьєра, вік відіграє важливу роль у визначенні рівня інтенсивності фізичної активності. Він пояснив, що активність, яка вважається помірною для молодих людей, є активністю середньої чи високої інтенсивності для особи літнього віку. Ходьба у дослідженні оцінювалася як активність середньої та високої інтенсивності у разі виникнення у учасниць почастішання дихання, що утруднює участь у розмові.
На думку дослідників, необхідні додаткові рандомізовані контрольовані дослідження, щоб визначити точну кількість кроків, необхідних для зниження ризику розвитку цукрового діабету. За словами А.С. Гардуно, у майбутньому клініцисти зможуть розробляти індивідуальні плани фізичної активності, аналізуючи генетичний ризик та сімейний анамнез цукрового діабету.
А.С. Гардуно наголосила, що важливо включити щоденну ходьбу до розпорядку дня. Вона є потенційно значущим способом профілактики розвитку цукрового діабету II типу в осіб похилого віку. При цьому кількість кроків, що пройдені за день, легко вимірювати і контролювати таким чином свою щоденну фізичну активність. Для визначення кількості пройдених кроків існують різні датчики руху, такі як крокоміри та акселерометри, а також програми для смартфонів та смартгодинників.
За матеріалами www.diabetesjournals.org, www.medicalxpress.com