Бронхіальна астма: наскільки важливим є індивідуальний підбір біологічної терапії?

У нещодавньому дослідженні за участю пацієнтів з тяжким перебігом бронхіальної астми було проаналізовано клінічні ефекти заміни одного біологічного препарату іншим.

Так, сьогодні для лікування осіб з персистуючою бронхіальною астмою тяжкого ступеня існує кілька біологічних препаратів: омалізумаб, бенралізумаб, меполізумаб, дупілумаб і реслізумаб. Це ін’єкційні лікарські засоби, які застосовують у разі недостатньої ефективності інших методів терапії у пацієнтів з цією патологією.

У дослідженні оцінювали як ефективність застосування цих ліків у дорослих з тяжким перебігом бронхіальної астми, так і клінічні ефекти заміни одного біологічного препарату іншим.

У дослідження було включено 2793 пацієнти, з яких 66% (n=1832) отримували біопрепарати. Найбільш часто застосовуваним біологічним лікарським засобом був омалізумаб (47% хворих). У 16% учасників дослідження було проведено корекцію терапії в період спостереження — заміна одного біологічного препарату на інший. Корекція лікування проводилася у разі погіршення перебігу захворювання після початку прийому біологічного препарату або при зниженні його ефективності з часом.

У дослідженні було показано, що у пацієнтів, які розпочали прийом біопрепаратів протягом періоду дослідження, частота виникнення загострень бронхіальної астми була нижчою на 58%, ніж в осіб, які не приймають біологічні препарати. При цьому у пацієнтів, які приймали біологічні препарати весь період спостереження, частота розвитку загострень бронхіальної астми була на 89% нижчою, ніж у хворих, які не приймали такі препарати. Крім того, було показано, що біологічні лікарські засоби, які не є антиімуноглобулінами Е (IgE), мають більш виражений ефект порівняно з моноклональними антитілами проти IgE.

Також у дослідженні було показано, що корекція терапії зі зміною біологічного препарату додатково знижувала ризик розвитку загострень.

Провідний автор Рейнольд А. Панеттьєрі-молодший (Reynold A. Panettieri Jr.), віцеканцлер трансляційної медицини та науковий директор Інституту трансляційних досліджень Рутгерса (Rutgers Institute for Translational Medicine), пояснив, що в усіх випадках, коли ефект від застосування біологічного препарату недостатньо виражений, необхідно його замінити. Він підкреслив, що ці лікарські засоби мають відмінності в механізмах дії, тому їх ефект буде індивідуально змінюватися.

Таким чином, застосування біологічних препаратів сприяє покращенню клінічного стану хворих та зниженню ризику загострень. Однак подальша індивідуальна корекція з підбором оптимального лікарського засобу додатково знижує ризик розвитку тяжких загострень.

Результати дослідження було опубліковано в журналі «Annals of Allergy, Asthma & Immunology».

За матеріалами www.medicalxpress.com,

www.annallergy.org