Артеріальна гіпертензія: фокус на препарати, що підвищують артеріальний тиск

Артеріальну гіпертензію (АГ) діагностують у близько 50% дорослого населення США. При цьому, за даними Центрів з контролю та профілактики захворювань (Centers for Disease Control and Prevention — CDC), лише 1 з 4 пацієнтів з АГ досягає цільових рівнів артеріального тиску (АТ) за допомогою застосування антигіпертензивних препаратів. У пацієнтів з АГ відзначають підвищений ризик таких гострих серцево-судинних подій, як інсульт та інфаркт міокарда. Саме вони є основними причинами летальних наслідків у США.

АГ — мультифакторіальне захворювання. Ризик розвитку підвищення АТ зумовлений як генетичними факторами, так і способом життя пацієнта — включаючи переїдання, гіподинамію та інші фактори, що модифікуються (тобто такі, на які людина може вплинути). Крім того, застосування деяких лікарських засобів призводить до підвищення АТ.

Дослідники з медичного центру Beth Israel Deaconess у Бостоні (Beth Israel Deaconess Medical Center in Boston), навчальної лікарні при Гарвардському університеті (Harvard-affiliated teaching hospital), вивчали частоту застосування лікарських препаратів, що підвищують АТ у пацієнтів з АГ. Результати були опубліковані в журналі Jama Internal Medicine.

Співавтор дослідження Тімоті Андерсон (Timothy Anderson) пояснив, що іноді немає альтернативного лікування і доводиться призначати препарати, які потенційно підвищують АТ у пацієнтів з АГ. Однак у багатьох випадках можуть бути призначені лікарські засоби, що не впливають на рівень АТ. Він вважає, що ризик підвищення АТ часто просто ігнорується під час вибору препаратів для лікування пацієнтів із супутньою АГ.

Учені проаналізували дані Національного дослідження здоров’я та харчування (National Health and Nutrition Examination Survey), зібрані у період 2009–2018 рр. Вони включали інформацію про пацієнтів віком старше 18 років (за винятком вагітних). Усього до дослідження увійшли 27 599 дорослих, з яких 11,3% були представниками негроїдної раси, 14,8% — іспаномовними та 65,3% — неіспаномовними особами європеоїдної раси, які проживають у США. Досліджувані дані було отримано шляхом інтерв’ю учасників. Учені зібрали інформацію про рецептурні лікарські засоби, що застосовуються учасниками, включаючи антигіпертензивні препарати та ліки, що потенційно підвищують АТ.

АГ діагностували при підвищенні АТ вище 130/80 мм рт. ст. Її було виявлено у 49,2% учасників, при цьому у 35,4% спостерігалася неконтрольована АГ.

Було зазначено, що 15% усіх учасників дослідження приймали препарати, які підвищували АТ. Доктор Т. Андерсон розповів, що дослідники не очікували, що така велика кількість пацієнтів приймає ліки, які підвищують АТ. Більше того, у дослідженні не враховували безрецептурні лікарські засоби, що зумовлюють підвищення АТ, наприклад, деякі протизапальні та протинабрякові препарати. Крім того, у пацієнтів з АГ, які приймали ліки, що підвищують АТ, фіксувався підвищений ризик розвитку неконтрольованої АГ і вони потребували застосування комбінації з декількох лікарських засобів/вищих доз антигіпертензивних препаратів для досягнення цільових рівнів АТ.

Серед лікарських засобів, що підвищують АТ, найчастіше призначаються антидепресанти, нестероїдні протизапальні препарати, глюкокортикостероїди та ліки, що містять естрогени.

Доктор Дейв Діксон (Dave Dixon), доцент фармацевтичного факультету Університету Співдружності Вірджинії (Virginia Commonwealth University), не брав участі в дослідженні. Він пояснив, що дуже важливо скоротити застосування лікарських засобів, які потенційно підвищують рівень АТ. Наприклад, не всі антидепресанти впливають на АТ однаково, тому фармацевти можуть допомогти лікарю у виборі альтернативних препаратів, які практично не впливають на АТ. Крім того, Д. Діксон підкреслив важливість щоденного домашнього моніторингу АТ пацієнтом з подальшим інформуванням лікаря про зміни його рівня.

За матеріалами www.medicalnewstoday.com