Антибіотикотерапія та порушення мікробіома кишечнику: наскільки важливими є індивідуальні відмінності?

Лікування антибактеріальними препаратами призводить до порушення мікробіома кишечнику. При цьому можливим є патологічне збільшення частки різних видів грибів, включаючи Candida albicans, у мікробіомі кишечнику. Водночас на сьогодні механізми розвитку порушень мікробіома на тлі антибактеріальної терапії не до кінця вивчені.

У нещодавньому дослідженні було проаналізовано зміни мікробіома кишечнику на фоні застосування бета-лактамних антибіотиків. Так, було показано, що зміни мікробіома, у тому числі рівень росту C. аlbicans, у учасників мали значні відмінності.

Результати дослідження було опубліковано в журналі «mBio».

Мікробіолог та старший автор дослідження Марі-Елізабет Буну (Marie-Elisabeth Bougnoux), доктор медичних наук, доктор філософії в Інституті Пастера (Institut Pasteur) в Парижі, Франція, пояснила, що вплив антибіотикотерапії на мікробіом кишечнику, насамперед на колонізацію C. albicans, значною мірою є індивідуальним.

Раніше у дослідженнях не було виявлено подібних відмінностей. Співавтор дослідження Марго Делаві (Margot Delavy) зазначила, що це пов’язано зі складнощами у підрахунку кількості грибів у кишковій мікрофлорі та труднощами у застосуванні методів метагеноміки для дослідження мікробіома.

У дослідженні взяли участь 22 здорові добровольці. Їх було рандомізовано на дві групи: перша група отримувала цефотаксим, друга — цефтріаксон.

Для аналізу складу кишкової мікрофлори ідентифікували ДНК різних видів грибів у калі. Оцінювали видовий та кількісний склад кишкової мікрофлори до та після курсу застосування антибіотиків. Крім того, всім учасникам проводили специфічний аналіз методом кількісної полімеразної ланцюгової реакції для визначення рівня C. albicans. Було виявлено, що C. аlbicans міститься у кишковій мікрофлорі 95% учасників. Також у дослідженні було показано, що видовий та кількісний склад мікробіома кишечнику має значні індивідуальні відмінності. Крім того, відзначені значні відмінності у зміні мікрофлори після курсу антибіотикотерапії.

При цьому після курсу антибактеріальних препаратів у більшості учасників спостерігалося різного ступеня збільшення кількості грибів у складі мікробіома кишечнику. Лише в одного учасника було відзначено зменшення кількості C. albicans та інших видів грибів після курсу антибіотикотерапії.

Під час подальшого аналізу було встановлено, що відмінності у зміні мікробіома пов’язані з активністю ферменту бета-лактамази, що виробляється ендогенними бактеріями із кишкової мікрофлори учасників. У осіб з нижчим рівнем активності бета-лактамази спостерігався більш виражений ріст грибів, включаючи C. albicans, порівняно з учасниками з вищим рівнем ферменту.

М.-Е. Буну наголосила на необхідності проведення подальших досліджень зміни кишкового мікробіома на фоні антибіотикотерапії, у тому числі комбінованих схем антибактеріальної терапії.

За матеріалами www.medicalxpress.com