Анальгін: питання та відповіді

Діюча речовина препарату Анальгін — метамізол натрію. Це неопіоїдний анальгетик, він широко застосовується для усунення больового синдрому і при підвищенні температури тіла до фебрильних цифр як жарознижувальний засіб. У той самий час метамізол натрію у деяких країнах (включаючи США, Великобританію, Японію) не зареєстровано. Це пов’язано з ризиком розвитку потенційно важких і навіть летальних побічних ефектів — передусім агранулоцитозу.

За хімічною будовою метамізол натрію — це похідне піразолону. Основні ефекти Анальгіна — знеболювальний та антипіретичний. Анальгін блокує циклооксигеназу, а також попереджає проведення больових екстра- і пропріоцептивних імпульсів провідними пучками Голля і Бурдаха і підвищує поріг збудливості центру больової чутливості в таламусі. На відміну від представників групи нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), які також проявляють аналгетичну та антипіретичну дію, він не має вираженого протизапального ефекту, але й не ушкоджує значною мірою слизову оболонку шлунка. Крім того, результати досліджень підкреслюють сприятливіший профіль безпеки метамізолу натрію щодо серцево-судинної системи порівняно з НПЗП. Ще однією важливою особливістю цього препарату є те, що він має спазмолітичну дію на гладком’язові клітини сечовивідних та жовчовивідних шляхів. Жарознижувальна дія Анальгіну пояснюється тим, що він впливає на терморегуляцію та збільшує тепловіддачу. У разі прийому внутрішньо Анальгін швидко всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Виводиться переважно нирками. Завдяки вираженості аналгетичного ефекту метамізол натрію широко застосовується в багатьох країнах для усунення больового синдрому в післяопераційний період, при онкологічних захворюваннях, різних коліках, нападах мігрені. Найбільш поширені побічні ефекти Анальгіну включають сухість у роті, біль у місці ін’єкції при парентеральному введенні, сонливість. Агранулоцитоз, за ​​оцінками експертів, є небезпечним, побічним ефектом метамізолу натрію, однак розвивається рідко.

Як довго триває знеболювальний ефект від застосування таблетки Анальгіну 500 мг?

Після одноразового застосування таблетки Анальгіну 500 мг внутрішньо при болю середньої або високої інтенсивності, знеболювальний ефект триває 4–6 год.

Чи можна застосовувати Анальгін регулярно?

У зв’язку з мієлотоксичністю Анальгіну його не рекомендують приймати регулярно.

Що означає червоний колір сечі на фоні прийому Анальгіну?

Червоне або червонувате забарвлення сечі на фоні застосування Анальгіну не є загрозливим симптомом і не свідчить про розвиток побічних реакцій. Також він не є ознакою кровотечі з органів системи виділення. Метаболіти Анальгіну, що виділяються нирками, забарвлюють сечу в червоний колір.

У яких лікарських формах випускається Анальгін?

Анальгін випускається у формі таблеток 500 мг та розчину для внутрішньовенних/внутрішньом’язових ін’єкцій, що містить 500 мг/мл, в ампулах по 2 мл.

Якими є показання до застосування Анальгіну?

Анальгін застосовується для симптоматичної терапії при болю різного походження: головному болю; зубному болю; невралгії; радикуліті; болю у м’язах та суглобах; альгодисменореї (періодичний біль у жінок); як допоміжний засіб для усунення постопераційного болю і болю після проведення інвазивних діагностичних процедур. Також Анальгін застосовується у разі гіпертермічного синдрому (підвищеної температури тіла) при інфекційно-запальних захворюваннях.

Протипоказання до застосування Анальгіну

Анальгін протипоказаний при:

  • гіперчутливості до компонентів препарату та інших похідних піразолону;
  • захворюваннях крові та змінах в клінічному аналізі крові, включаючи: агранулоцитоз, лейкопенію, анемію, нейтропенію при інфекціях або внаслідок цитостатичної терапії;
  • виражених порушеннях функції печінки;
  • порушеннях порфіринового обміну;
  • захворюваннях нирок: пієлонефриті, гломерулонефриті, у тому числі в анамнезі;
  • вродженій недостатності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази;
  • бронхіальній астмі;
  • підозрі на гостру хірургічну патологію (щоб уникнути спотворення клінічної картини та затримки встановлення діагнозу);
  • болю у животі невстановленої етіології;
  • артеріальній гіпотензії (систолічний артеріальний тиск нижче 100 мм рт. ст.), шоці, політравмі — не можна вводити Анальгін внутрішньовенно.

Чи можна застосовувати Анальгін та вживати алкоголь?

Не рекомендується одночасно застосовувати Анальгін та вживати алкоголь, оскільки Анальгін посилює седативну дію етанолу.

Чи можна приймати Анальгін при гострому болю в животі?

Біль у животі може бути симптомом розвитку так званого гострого живота. Гострий живіт характеризується вираженим больовим синдромом та симптомами подразнення очеревини. Цей симптомокомплекс може розвиватися при апендициті, травмі живота, гострому холециститі, перфорації виразки шлунка та інших захворюваннях органів черевної порожнини. При прогресуванні захворювання та відсутності своєчасного лікування можливий розвиток перитоніту, підвищується ризик смерті.

Не рекомендується застосовувати Анальгін при гострому болі в животі до встановлення діагнозу. Це пов’язано з тим, що оскільки Анальгін виявляє аналгетичну, антипіретичну та протизапальну дію, він може маскувати ознаки інфекційного або іншого захворювання з больовим синдромом. Таким чином, застосування Анальгіну може ускладнити своєчасну діагностику захворювання.

Як знизити ризик розвитку побічних ефектів при застосуванні Анальгіну?

Ризик розвитку мієлотоксичних побічних ефектів Анальгіну підвищується залежно від дози та тривалості застосування препарату. У зв’язку з цим не рекомендується регулярне тривале застосування Анальгіну. При застосуванні Анальгіну довше 7 днів рекомендується контролювати склад периферичної крові (провести клінічний аналіз крові з визначенням лейкоцитарної формули), а також функцію печінки та нирок (провести біохімічний аналіз крові).

Дітям віком до 12 років Анальгін розчин для ін’єкцій слід застосовувати лише під наглядом лікаря.

Пацієнтів слід попередити, що у разі розвитку нових симптомів слід припинити прийом Анальгіну та звернутися до лікаря. Також припинити прийом препарату та звернутися за консультацією лікаря слід, якщо інтенсивність симптомів захворювання (болю, лихоманки) не знижується на фоні застосування лікарського засобу або стан хворого погіршується, розвиваються побічні ефекти.

Розвиток яких симптомів на фоні застосування Анальгіну свідчить про необхідність припинити прийом препарату та негайно звернутися до лікаря?

Ряд симптомів, що виникають на фоні застосування Анальгіну, може свідчити про розвиток тяжких побічних ефектів, у тому числі агранулоцитозу:

  • безпричинний озноб;
  • гіпертермія (підвищення температури тіла), яка не спостерігалася перед початком застосування препарату;
  • біль у горлі, дискомфорт при ковтанні;
  • кровоточивість ясен, що раніше не відзначалася;
  • блідість шкірних покривів і слизових оболонок, що раніше не спостерігалася;
  • загальна слабкість, швидка стомлюваність;
  • вагінальні, анальні кровотечі;
  • дискомфорт або болючість в ділянці промежини, ануса, піхви;
  • висип на шкірі та слизових оболонках.

Перед застосуванням препарату слід ознайомитися зі списком таких симптомів та у разі їх появи припинити прийом препарату та негайно звернутися за медичною допомогою.

У яких дозах застосовується Анальгін у таблетках?

Дорослим та дітям віком старше 14 років рекомендується застосовувати внутрішньо по 250–500 мг (½–1 таблетка) 1–2 рази на добу. Таблетки слід приймати після їди, не розжовувати, запивати достатньою кількістю води. Максимальна добова доза становить 1000 мг.

Дітям віком 12–14 років рекомендується приймати Анальгін по 250 мг 1–2 рази на добу. Максимальна добова доза для цієї вікової категорії — 500 мг.

Анальгін — безрецептурний препарат. У той самий час його не слід застосовувати довше 3 днів без консультації лікаря.

У дітей віком молодше 12 років Анальгін застосовується у формі розчину для ін’єкцій.

Що робити при передозуванні Анальгіну?

Симптомами передозування Анальгіна є зниження температури тіла нижче за норму, серцебиття, виражена артеріальна гіпотензія, порушення ковтання (дисфагія), біль у животі, нудота, блювання, задишка, шум у вухах, загальна слабкість, сонливість, галюцинації, порушення свідомості, судомний синдром. У тяжких випадках можливий розвиток геморагічного синдрому, гострого агранулоцитозу, олігоурії/анурії, гострої ниркової та печінкової недостатності, паралічу дихальної мускулатури. Необхідно негайно звернутися до лікаря після появи перших симптомів передозування!

Залежно від тяжкості симптомів передозування лікування може включати: індукцію блювання, промивання шлунка, застосування ентеросорбентів та сольових проносних, форсований діурез, симптоматичне лікування (наприклад застосування протисудомних препаратів при судомному синдромі, кардіотонічних та гіпертензивних засобів при вираженій артеріальній гіпотензії). У тяжких випадках проводяться гемодіаліз, гемоперфузія, перитонеальний діаліз.

Які побічні ефекти можливі при застосуванні Анальгіну?

  • Можливий розвиток задишки, бронхоспазму, нападу бронхіальної астми;
  • гепатит;
  • у пацієнтів із захворюваннями нирок та/або при застосуванні високих/надлишкових доз можливий розвиток олігурії, анурії, протеїнурії, інтерстиціального нефриту;
  • зниження артеріального тиску;
  • при тривалому застосуванні можливий розвиток агранулоцитозу, лейкопенії, тромбоцитопенії, анемії, гранулоцитопенії;
  • можливий розвиток реакцій гіперчутливості, що включають висипання на шкірі та слизових оболонках, свербіж, кропив’янку, ангіоневротичний набряк Квінке, синдром Стівенса — Джонсона, синдром Лайєлла, анафілактичний шок;
  • при парентеральному застосуванні можливе утворення інфільтратів у місці введення, гіперемія шкіри, набряк, висип та свербіж у місці введення.

Які показання до застосування Анальгіну розчину для ін’єкцій?

  • Больовий синдром різної етіології (головний, зубний біль, післяопераційний біль, періодичний біль у жінок, м’язово-суглобовий біль, невралгії, радикуліти);
  • лихоманка при інфекційних захворюваннях (грип, гострі респіраторні захворювання та ін.);
  • ниркова та печінкова коліки (у комбінації зі спазмолітичними засобами).

Чи можна змішувати розчин Анальгіну в одному шприці з іншими лікарськими засобами?

Ні. Враховуючи високу ймовірність фармацевтичної несумісності, Анальгін розчин для ін’єкцій не слід змішувати з іншими лікарськими засобами в одному шприці.

У яких випадках слід бути обережними при застосуванні Анальгіну?

У певних груп хворих відзначається підвищений ризик розвитку побічних ефектів.

Так, у пацієнтів з атопічною бронхіальною астмою та полінозом підвищений ризик розвитку реакцій гіперчутливості при застосуванні Анальгіну.

Підвищеним є ризик розвитку побічних ефектів (насамперед з боку шлунково-кишкового тракту) і у хворих похилого віку.

Ризик розвитку ускладнень з боку шлунково-кишкового тракту підвищений у пацієнтів із запальними захворюваннями кишечнику, у тому числі з хворобою Крона та неспецифічним виразковим колітом.

При застосуванні у хворих із гострою серцево-судинною патологією відмічають підвищений ризик порушень гемодинаміки.

З обережністю необхідно застосовувати Анальгін у пацієнтів з артеріальною гіпотензією (систолічний артеріальний тиск нижче 100 мм рт. ст.), інфарктом міокарда, політравмою, які отримують цитостатичну терапію, з хронічним алкоголізмом, обтяженим алергологічним анамнезом, захворюваннями крові.

Цим категоріям хворих необхідно бути обережними при застосуванні Анальгіну і у разі підозри на розвиток побічних ефектів пройти ретельне клініко-лабораторне обстеження. При внутрішньовенному введенні Анальгіну необхідна наявність умов для проведення протишокової терапії.

Чи можна приймати Анальгін у період вагітності та годування грудьми?

Анальгін протипоказаний у період вагітності та годування грудьми.

Якими є особливості застосування Анальгіну розчину для ін’єкцій?

Анальгін розчин для ін’єкцій вводиться внутрішньом’язово та внутрішньовенно. Спосіб застосування та доза визначаються індивідуально залежно від тяжкості захворювання. При внутрішньовенному застосуванні знеболювальний ефект більш виражений, ніж при внутрішньом’язовому.

Перед введенням розчин необхідно нагріти до температури тіла.

При внутрішньовенному введенні хворий має перебувати у горизонтальному положенні, необхідно контролювати артеріальний тиск, частоту серцевих скорочень та дихання. У маніпуляційному кабінеті мають бути умови для протишокової терапії.

У якій дозі вводити Анальгін розчин для ін’єкцій?

При внутрішньовенному введенні:

  • препарат вводиться внутрішньовенно повільно (зі швидкістю, що не перевищує 1 мл/хв);
  • дорослим пацієнтам вводити по 0,5–1 мл (250–500 мг) 2–3 рази на добу;
  • максимальна разова доза — 500 мг, добова — 1000 мг;
  • дітям віком старше 1 року Анальгін вводиться з розрахунку 0,1 мл на 1 рік життя, 1–2 рази на добу;
  • не можна вводити Анальгін внутрішньовенно дітям віком до 1 року.

При внутрішньом’язовому введенні:

  • дорослим пацієнтам вводити по 0,5–1 мл (250–500 мг) 2–3 рази на добу;
  • максимальна разова доза — 500 мг, добова — 1000 мг;
  • дітям віком молодше 1 року Анальгін вводять з розрахунку 0,01 мл/кг маси тіла;
  • дітям віком старше 1 року Анальгін вводиться з розрахунку 0,1 мл на 1 рік життя, 1–2 рази на добу.

Тривалість застосування Анальгіну внутрішньовенно або внутрішньом’язово не має перевищувати 3 доби.

Чи можна застосовувати Анальгін у дітей?

Анальгін таблетки застосовується в педіатричній практиці для симптоматичного лікування при гіпертермії та больовому синдромі у дітей віком від 12 років.

Застосування розчину для ін’єкцій Анальгін допускається у дітей будь-якого віку. При цьому не можна вводити розчин Анальгін внутрішньовенно дітям віком до 1 року.

У дітей Анальгін застосовують лише під контролем лікаря та у разі неефективності застосування/протипоказань до застосування інших знеболювальних та антипіретичних лікарських засобів, показаних до застосування у дітей (парацетамолу, ібупрофену).