Київ

Жовчнокам’яна хвороба

Содержание

Жовчнокам’яна хвороба — це поліетіологічне захворювання, при якому відбувається формування каменів у жовчовивідних шляхах.

Захворювання також називається холелітіазом. При цьому наявність каменів у жовчному міхурі називається холецистолітіазом, а в протоках — холедохолітіазом.

Жовчнокам’яна хвороба часто тривалий час протікає безсимптомно, водночас можуть виявлятися такі симптоми, як біль у правій верхній частині живота, нудота та блювання, особливо після вживання жирної або гострої їжі.

Жовчнокам’яну хворобу частіше діагностують у жінок. Ризик її розвитку підвищується із віком.

Від чого виникає жовчнокам’яна хвороба?

Жовчні камені формуються внаслідок осадження нерозчинних компонентів жовчі: холестерину, солей кальцію, жовчних пігментів, білків. Зазвичай хімічний склад жовчного каменю є неоднорідним і змінюється від центру до периферії.

Формування холестеринового жовчного каміння пов’язане з перенасиченням жовчі холестерином, кристалізацією та зниженням скоротливості жовчного міхура. Це можуть зумовлювати надмірне споживання калорій та тваринних жирів, гіперліпідемія, прийом оральних контрацептивів, тривале голодування, зниження моторики кишечнику, ожиріння тощо.

Основною причиною формування кальцій-білірубінатного каміння є жовчна інфекція. Його розвиток також пов’язаний із холестазом.

Передбачається, що формування чорних каменів частково зумовлене підвищенням рівня некон’югованого білірубіну в жовчі через надмірне надходження білірубіну. Це може бути пов’язано з гемолітичними захворюваннями (спадковим сфероцитозом та таласемією), хворобою Крона та резекцією клубової кишки. Камені такого типу також виявляються при цирозі печінки.

Чинники ризику розвитку жовчнокам’яної хвороби включають такі, як:

  • жіноча стать;
  • ожиріння;
  • цукровий діабет;
  • гіперхолестеринемія;
  • подагра;
  • ксантелазми;
  • ксантоматоз та ін.

Жовчнокам’яна хвороба: стадії

  • фізико-хімічна. У фізико-хімічній стадії у хворих відсутні клінічні прояви. Водночас літогенність жовчі в цей період значно підвищена;
  • безсимптомного камененосійства (латентна). На стадії безсимптомного камененосійства симптоми також відсутні. Жовч характеризується підвищеною літогенністю, але вже відзначається формування жовчного каміння, найчастіше в жовчному міхурі;
  • клінічно виражена. Розвиваються клінічні прояви захворювання — диспептичні явища, больовий торпідний перебіг або напади жовчної кольки.

Діагностика жовчнокам’яної хвороби

При діагностиці жовчнокам’яної хвороби слід зібрати детальний анамнез, виявити наявні симптоми, провести детальний фізикальний огляд та за наявності показань — додаткові обстеження.

Жовчнокам’яна хвороба: історія хвороби

При зборі анамнезу слід приділити особливу увагу виявленню факторів ризику розвитку жовчнокам’яної хвороби, спадкової обтяженості щодо жовчнокам’яної хвороби.

Клінічно можна виділити 3 форми перебігу жовчнокам’яної хвороби: диспептичну, больову торпідну, больову нападоподібну (з нападами жовчної коліки).

Жовчнокам’яна хвороба: як виявити?

Запідозрити жовчнокам’яну хворобу можна за наявності характерних симптомів. Для підтвердження діагнозу потрібні додаткові обстеження.

Жовчнокам’яна хвороба: до якого лікаря йти?

При підозрі на жовчнокам’яну хворобу слід звернутися до лікаря загальної практики — сімейної медицини чи терапевта. За необхідності він направить на консультацію до гастроентеролога та/або хірурга.

Диспептична форма: симптоми

  • нестійкий кал;
  • відчуття тяжкості у правому підребер’ї, епігастрії;
  • відрижка повітрям;
  • здуття живота;
  • присмак гіркоти в роті;
  • непереносимість жирної та гострої їжі.

При пальпації живота при цьому може виявлятися болісність у правому підребер’ї.

Жовчнокам’яна хвороба: симптоми при торпідному перебігу

  • тупий ниючий біль у правому підребер’ї та епігастрії;
  • вираженість болю в животі збільшується при вживанні рясної, жирної, гострої їжі, впливу стресу та фізичних навантажень, тряскої їзди;
  • біль іррадіює у праву лопатку, плече, ключицю;
  • загальна слабкість, невмотивована втома;
  • підвищена дратівливість.

При огляді виявляють болісність у правому підребер’ї, епігастрії, зоні гіперестезії у правому підребер’ї. Можуть бути виявлені позитивні симптоми Ортнера, Мюссі — Георгієвського, Кера.

Жовчнокам’яна хвороба: які симптоми розвиваються при жовчній коліці?

  • Значно виражений спастичний біль у правому верхньому квадранті живота після їди;
  • біль в епігастрії;
  • іррадіація болю в спину чи лопатку;
  • іноді можлива іррадіація в ділянку серця (слід диференціювати зі стенокардією);
  • нудота і блювання, найчастіше з домішкою жовчі;
  • сухість та гіркота в роті;
  • здуття живота;
  • характерне занепокоєння хворих, нерідко вони кидаються, стогнуть, кричать.

Приступ жовчної коліки може бути спровокований прийомом жирної, гострої їжі, алкоголю, переїданням, менструацією у жінок.

При внутрішньопечінковому холелітіазі фіксується біль у ділянці правого підребер’я (іноді виражена, колікоподібна), періодично легка форма жовтушності, гарячки, ознобу. Також характерні нудота, гіркота та сухість у роті. При пальпації виявляють збільшення, ущільнення та болісність відповідної частки печінки.

При розвитку гострого калькульозного холециститу відмічається виражений, іноді безперервний біль, і в правому верхньому квадранті живота може пальпуватися набряклий і потовщений жовчний міхур. Також може розвиватися жовтяниця, ознака жовчної обструкції. Висхідний холангіт проявляється болем у правому верхньому квадранті, гарячкою та жовтяницею (тріада Шарко).

Додаткові обстеження

  • При ультразвуковому дослідженні виявляють камені розміром від 2 мм, а також сладж та поліпи жовчного міхура. При гострому калькульозному холециститі діагностують потовщення стінки жовчного міхура >3 мм, періхолецистичну рідину. Також пацієнт може відзначати болісність при тиску ультразвуковим датчиком (симптом Мерфі). За наявності каменю в загальній жовчній протоці фіксується його розширення.
  • Комп’ютерна томографія.
  • Магнітно-резонансна томографія.
  • Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія (ЕРХПГ) та магнітна ретроградна холангіопанкреатографія (МРХПГ) показані при підозрі на наявність каменів у загальній жовчній протоці.
  • Під час лапароскопічної холецистектомії можна виявити наявність каменів у загальній жовчній протоці за допомогою флюороскопії з інтраопераційною холангіограмою або за допомогою черезшкірної холангіограми.

Лабораторне обстеження: печінкові проби, рівень білірубіну, лужної фосфатази, С-реактивного білка та кількості лейкоцитів у плазмі крові (загальний аналіз крові).

Жовчнокам’яна хвороба: лікування

Стандарт терапії при симптоматичній жовчнокам’яній хворобі — лапароскопічна холецистектомія.

Відкрита холецистектомія проводиться за неможливості проведення лапароскопічного втручання.

За наявності каменів у загальній жовчній протоці може бути проведена передопераційна, післяопераційна або інтраопераційна ЕРХПГ або інтраопераційне лапароскопічне або відкрите дослідження загальної жовчної протоки.

При висхідному холангіті спочатку проводиться усунення обструкції (ендоскопічне, черезшкірне втручання, хірургічне втручання) і антибіотикотерапія. Холецистектомія виконується після одужання від гострого захворювання.

Чи можна вилікувати жовчнокам’яну хворобу консервативно?

Безсимптомний холедохолітіаз можна лікувати консервативно.

Фармакологічна терапія жовчнокам’яної хвороби та літотрипсія низькоефективні. Водночас механічну літотрипсію можна використовувати після невдалої сфінктеротомії при камені загальної протоки. Екстракорпоральна ударно-хвильова літотрипсія також рекомендована при каменях загальної жовчної протоки.

Урсодезоксихолева кислота — це жовчна кислота, що застосовується для розчинення жовчного каміння та лікування патології печінки, такої як біліарний цироз. Фармакологічна терапія (включає статини та езетиміб) спрямована на зменшення формування жовчного каміння.

Також при жовчнокам’яній хворобі рекомендуються зміна способу життя: дієта з низьким вмістом жирів, регулярні фізичні вправи та утримання від тривалого голодування.

Жовчнокам’яна хвороба в період вагітності пов’язана з підвищеним ризиком ускладнень як для матері, так і плода, включно з передчасними пологами.

Ускладнення

При прогресуванні жовчнокам’яної хвороби можуть розвиватися:

Диференційна діагностика