Вторинний гемохроматоз: визначення

Вторинний гемохроматоз — це рідкісне захворювання, що характеризується патологічно надмірним відкладенням заліза в тканинах та органах, причиною якого є різні захворювання або стани.

Вторинний гемохроматоз: етіологія

У табл. 1 представлені основні причини розвитку вторинного гемохроматозу (Pinyopornpanish K. et al., 2023).

Вторинний гемохроматоз: патофізіологія

При багатьох видах анемії із перевантаженням залізом, визначаються неефективний гемопоез та недостатня продукція гепсидину — пептидного гормону, ключового модулятора системного гомеостазу заліза, яку також фіксують і в разі спадкового гемохроматозу.

Саме ступінь неефективного еритропоезу, а не ступінь тяжкості анемії корелює зі ступенем пригнічення синтезу гепсидину. Цей ефект зумовлений еритрофероном (erythroferron — ERFE), білком, що синтезується та екскретується еритробластами, простимульованими еритропоетином. У пацієнтів із трансфузійно-незалежною β-таласемією виявляють високі показники концентрації ERFE та низькі значення концентрації гепсидину в плазмі крові, незважаючи на перенавантаження залізом, що забезпечує надходження заліза до еритробластів, що дозрівають. Оскільки процес диференціації еритробластів є заблокованим, надмірна кількість заліза, що не залучена в процес синтезу гемоглобіну, перешкоджає процесу дозрівання еритроїдних клітин, тим самим підвищуючи неефективність процесу еритропоезу, наявність якого, зі свого боку, підвищує абсорбцію заліза. У такий спосіб формується порочне коло.

Усі анемії з перевантаженням залізом мають спільні з β-таласеміями варіабельні рівні інгібування гепсидину білком ERFE.

В еритробластах при МДС із кільцевими сидеробластами фіксують наявність дефектного процесу утилізації заліза в мітохондріях. У мітохондріях відбувається накопичення заліза, кластери якого групуються навколо ядра та формують кільцеву структуру, яку можна виявити під час забарвлення гістологічного зразка за Перлсом та подальшого мікроскопічного його дослідження.

У пацієнтів із МДС із кільцевими сидеробластами зазвичай визначається мутація гена SF3B1, який кодує сплайсосому. Серед інших генетичних змін важливим є аномальний сплайсинг гена ERFE, що кодує однойменний білок, результатом якого є синтез аномально подовженого білка, який пригнічує синтез гепсидину ефективніше, ніж генетично незмінений нормальний білок ERFE. Хоча перевантаження залізом зумовлене дефіцитом гепсидину як при спадковому гемохроматозі, так і при анеміях із перевантаженням залізом, молекулярні механізми цього процесу є різними: у першому випадку концентрація гепсидину знижена через відсутність активації сигнального BMP-шляху (BMP — bone morphogenetic proteinsؘ) у відповідь на залізо, а у другому випадку — внаслідок надмірного пригнічення процесу еритропоезу (Camaschella C., 2023).

Вторинний гемохроматоз: клінічна картина

Слід зазначити, що клінічні прояви вторинного гемохроматозу подібні до клінічної картини спадкового гемохроматозу.

На ранніх стадіях вторинного гемохроматозу у пацієнтів повністю відсутні будь-які симптоми цього захворювання. У цьому випадку встановлення діагнозу «вторинний гемохроматоз» ґрунтується на змінених результатах лабораторних методів дослідження, які свідчать про наявність патологічного стану у пацієнта.

Клінічними проявами вторинного гемохроматозу є:

• порушення функції печінки, що спричиняє збільшення її розмірів (гепатомегалію), фіброз та зрештою цироз;
• індуковані перевантаженням заліза захворювання серця, кінцевим етапом яких є кардіоміопатія, серцева недостатність та різні види аритмій;
• незапальна артропатія;
• ураження підшлункової залози, що є причиною розвитку цукрового діабету;
• гіперпігментація шкіри, яка набуває бронзового відтінку;
• гіпогонадизм, атрофія яєчок, зниження лібідо (у чоловіків) (Agarwal A. et al., 2022; Ferri F.F., 2022).

Вторинний гемохроматоз: діагностика, лікування та прогноз перебігу захворювання

У табл. 2 наведені результати лабораторних методів дослідження, методи лікування та прогноз перебігу вторинного гемохроматозу з боку печінки при різних захворюваннях, які є причиною його розвитку.

При деяких патологічних станах зазначений загальний прогноз перебігу вторинного гемохроматозу (Pinyopornpanish K. et al., 2023).

Примітки: н/д — немає даних.

^aДо лікарських засобів — хелаторів заліза належать дефероксамін, деферипрон, деферазирокс.

^bГЦК — гепатоцелюлярна карцинома.

^сНАСГ — неалкогольний стеатогепатит.

Вторинний гемохроматоз: профілактика

Профілактика вторинного гемохроматозу полягає в динамічному спостереженні загального стану пацієнта та своєчасному повноцінному лікуванні основного захворювання, що є причиною розвитку перевантаження залізом тканин та органів.