Спондилоартропатії

Содержание

Визначення, класифікація

Спондилоартропатія (СпА) — це група артритів, які характеризуються запаленням суглобів хребта та інших пов’язаних із ними структур. До основних видів СпА належать:

1. Анкілозивний спондилоартрит (АС): при цьому захворюванні розвивається хронічне запалення хребта і, як наслідок, його поступове зрощення.
2. Псоріатичний артрит: поєднання ознак псоріазу та артриту, часто уражує шкіру та суглоби.
3. Реактивний артрит: зазвичай розвивається після інфекційного захворювання, що уражує кишечник або сечостатеву систему.
4. Ювенільна СпА: вид артриту, який починається у дитячому чи підлітковому віці та уражує хребет.
5. Артрит при неспецифічних запальних захворюваннях кишечнику: зазвичай діагностується за наявності таких захворювань, як хвороба Крона та виразковий коліт.
6. Синдром SAPHO (Synovitis, Acne, Pustulosis, Hyperostosis, Osteitis — синовіїт, акне, пустульоз, гіперостоз, остеїт): рідкісне захворювання, що поєднує запалення суглобів зі шкірними проявами та запаленням кісток.
7. Артрит, асоційований із гострим переднім увеїтом: характеризується запаленням передньої частини ока разом із артритом.
8. Недиференційовані СпА: цей термін зазвичай використовується для опису випадків, коли патологія не підходить під стандартні діагностичні критерії.

СпА — це не лише запалення в суглобах та хребті, але також ентезит (запалення місць прикріплення сухожиль і зв’язок до кісток) та запальні зміни у безлічі органів та систем. При цих змішаних захворюваннях необхідний комплексний підхід до діагностики та лікування, усе це потрібно для того, щоб зменшити вираженість симптомів та уповільнити прогресування захворювання.

Форми СпА

СпА проявляються у 2 основних формах, кожна з яких характеризується своїми особливостями та симптомами:

1. Аксіальна форма СпА: основні симптоми пов’язані з ураженням хребта. Ця форма патології характеризується болем і жорсткістю в спині, особливо в поперековому відділі, вираженість яких збільшується у стані спокою, але вона зазвичай зменшується при русі. Часто фіксується біль у нічний час доби, що змушує пацієнтів прокидатися у другій половині ночі. Запальний процес може призвести до поступової анкілозації (зрощення) хребта, що знижує його гнучкість і може призвести до сталої зміни постави.
2. Периферична форма СпА: у цьому випадку запалення фіксується в периферичних суглобах, найчастіше в нижніх кінцівках, і проявляється у вигляді артриту, який може бути несиметричним. Також можуть бути уражені сакроіліакальні суглоби (сакроілеїт), а також сухожилля та зв’язки (тендиніт). Дактиліт, запалення пальців рук або ніг, яке призводить до їхньої припухлості, що нагадує форму «сосисок», також є характерною ознакою периферичної форми.

Спондилоартрит при СпА може розвиватися разом із сакроілеїтом, передувати йому або рідше — мати незалежний перебіг. Такий розподіл захворювань допомагає лікарям точніше діагностувати тип СпА та вибирати найбільш належне лікування, спрямоване на зменшення вираженості запалення та болю, а також запобігання подальшому прогресу патології.

Діагностика СпА

При діагностиці СпА виділяють особливу форму захворювання, відому як осьова нерентгенографічна або дорентгенографічна СпА. Особливості цієї форми такі:

1. Відсутність візуалізації запальних змін на рентгені: при проведенні рентгенографічного дослідження крижово-клубових суглобів запальні зміни не виявляються, незважаючи на наявність клінічних симптомів СпА.
2. Відсутність ревматоїдного фактора класу IgM у плазмі крові: це одна з ключових відмінностей від ревматоїдного артриту, при якому ревматоїдний фактор зазвичай фіксується.
3. Наявність антигену HLA B27: цей генетичний маркер часто асоціюється із СпА, включно з анкілозивним спондилітом, і може бути виявлений у більшості пацієнтів з осьовою нерентгенографічною формою.

При осьовій нерентгенографічній СпА необхідний особливий підхід у діагностиці, оскільки при вивченні стандартних рентгенівських знімків не фіксуються типові для СпА зміни, такі як ерозії або анкілоз. У таких випадках для більш точної діагностики використовують інші методи візуалізації, наприклад, магнітно-резонансна томографія, за допомогою якої можливо виявити запалення в суглобах і навколишніх тканинах на ранніх стадіях патології. І, як результат, з’являється можливість розпочати раніше відповідне лікування та запобігти подальшому прогресуванню хвороби.