Передсердна екстрасистолія Довідник

Передсердні екстрасистоли — це передчасні скорочення передсердь. Ізольовані передчасні скорочення передсердь у більшості пацієнтів є доброякісними явищами.

Передчасні скорочення передсердь — це скорочення передсердь, які запускаються міокардом передсердь, але не походять із синоатріального вузла (SA-вузла). Передсердні екстрасистоли також називають передсердними передчасними комплексами (APC), передчасними надшлуночковими комплексами, передчасними надшлуночковими скороченнями і передчасними передсердними скороченнями. Передсердна екстрасистолія може бути зумовлена цілою низкою захворювань, структурними аномаліями серця, прийомом низки лікарських препаратів.

Передсердна екстрасистолія: причини

Причини передсердної екстрасистолії можна поділити на:

• структурні;
• біохімічні;
• наслідки інших станів.

Структурні причини передсердної екстрасистолії зазвичай включають:

• ішемічну хворобу серця;
• гіпертрофічну кардіоміопатію;
• аневризми вушка лівого передсердя;
• гіпертрофію лівого шлуночка;
• вади клапанів серця;
• вади перегородки;
• уроджені вади розвитку серця.

Біохімічні причини: вади розвитку натрієвих каналів та мутації BMP2, що є причиною розвитку легеневої артеріальної гіпертензії, можуть призводити до розвитку передсердних аритмій.

Лікарські засоби, які можуть зумовлювати розвиток передсердної екстрасистолії:

• агоністи бета-адренорецепторів;
• дигоксин;
• хіміотерапевтичні препарати;
• трициклічні антидепресанти;
• симпатоміметики;
• аміни;
• інгібітори моноаміноксидази;
• блокатори бета-адренорецепторів.

Підвищений ризик розвитку передсердної екстрасистолії пов’язаний із багатьма захворюваннями, зокрема:

• інфарктом міокарда в анамнезі;
• застійною серцевою недостатністю;
• артеріальною гіпертензією;
• цукровим діабетом;
• хронічним обструктивним захворюванням легень;
• вірусом Коксакі;
• загальним вищим балом за шкалою CHA2DS2-VASC;
• тривожністю;
• періодом вагітності;
• перевтомою;
• вживанням алкоголю чи тютюну.

Цікаво, що кофеїн не призводить до підвищення ризику передсердної екстрасистолії.

Передсердна екстрасистолія: патофізіологія

Патофізіологію передчасних скорочень передсердь на сьогодні не до кінця вивчено.

Одними з потенційних механізмів розвитку передсердної екстрасистолії є аномальний автоматизм кардіоміоцитів та повторний вхід ретроградного імпульсу. Делеція гена LKB1 (кардіоспецифічної печінкової кінази B1) пов’язана з дефектами формування іонних каналів у передсердях. Виявлено, що це змінює генерацію та проведення потенціалів дії.

Передсердна екстрасистолія: діагностика

Передсердна екстрасистолія: симптоми

У багатьох пацієнтів симптоми відсутні, а передсердні екстрасистоли часто діагностують випадково під час обстеження з приводу іншого захворювання або планових оглядів.

У той же час пацієнти можуть відзначати:

• нерегулярне серцебиття;
• відчуття «стрибків» серця;
• задишку;
• занепокоєння;
• при значній кількості екстрасистол можливе приєднання симптомів серцевої недостатності.

Передсердна екстрасистолія: ознаки, що виявляють під час огляду

При фізикальному огляді можна виявити нерегулярність пульсу або аускультації — ранні чи додаткові тони серця і навіть паузи ритму.

Передсердна екстрасистолія: ЕКГ

• На електрокардіограмі (ЕКГ) передсердні екстрасистолічні комплекси зазвичай мають нормальний комплекс QRS і нормальний, короткий або довший інтервал PR порівняно з синусними комплексами.
• Іноді виникають непроведені (блоковані) передсердні екстрасистоли, у яких після зубця P немає комплексу QRS.
• Передсердні екстрасистоли можуть бути уніфокальними, що виникають з однієї локалізації (однакові зубці Р у всіх передсердних екстрасистолах), або мультифокальними і з кількох локалізацій (різна морфологія зубців P). Зубець P екстрасистоли зазвичай виникає раніше, ніж синусний зубець P, має іншу морфологію і вісь, ніж синусний зубець P (відрізняється за висотою, тривалістю і формою; крім того, зубець P може бути інвертованим або 2-фазним).
• Залежно від розташування генеруючого фокусу, інтервал P-R може бути коротшим (<120 мс, якщо він виходить з нижньої частини правого передсердя поблизу атріовентрикулярного (АВ)-вузла), або довшим, ніж зазвичай. Для виявлення тонких відмінностей може знадобитися дослідження кількох ЕКГ-відведень. Негативний зубець P у нижніх відведеннях відзначають при низькому передсердному фокусі, а негативний зубець P у відведеннях I та aVL характерний для лівопередсердного походження імпульсу. Передсердні екстрасистоли можуть нашаровуватися на попередній зубець Т.

Передсердна екстрасистолія: інші додаткові методи обстеження

• 24-годинне холтерівське моніторування показано для виявлення інтермітуючих комплексів.
• Вимірювання венозного тиску в яремних венах (карти тиску в яремних венах).
• Ехокардіографія корисна для визначення функціонального стану серця та виявлення потенційних структурних порушень. Оцінка структурних захворювань серця повинна обов’язково проводитися у пацієнтів з частими передсердними екстрасистолами через їхню прогностичну важливість та необхідність лікування.
• Лабораторні дослідження виявлення порушень електролітного балансу.

Передсердна екстрасистолія: терапія

Лікування передсердної екстрасистолії залежить від вираженості симптомів, провокуючих факторів та пов’язаних з ними структурних захворювань серця (Таблиця).

Зазвичай лікування потрібне лише пацієнтам із симптоматичною частою передсердною екстрасистолією.

Пацієнтам із нечастими передсердними екстрасистолами рекомендовано уникати тригерів, які зумовлюють появу передчасних серцевих комплексів.

Фармакологічне лікування: препарати, що застосовують при передсердній екстрасистолії

• Блокатори бета-адренорецепторів у низьких дозах є методом лікування 1-ї лінії у пацієнтів із симптомною екстрасистолією.
• Антиаритмічні препарати типу IA, типу IC і типу III можуть пригнічувати виникнення передчасних передсердних комплексів і застосовуватися в терапії частої симптомної передсердної екстрасистолії при неефективності блокаторів бета-адренорецепторів або наявності протипоказань до їх прийому.
• Пацієнтам з рефрактерними симптомами, незважаючи на медикаментозну терапію, або пацієнтам з кардіоміопатією та серцевою недостатністю, пов’язаними з частими передсердними екстрасистолами, а також тим пацієнтам, у яких передсердна екстрасистолія призводить до розвитку передсердних аритмій (наприклад фібриляції).
• Інтервенційна терапія може включати передсердну стимуляцію, катетерну та торакоскопічну абляції. Катетерна абляція — метод, що найчастіше використовують.
• Електрофізіологічне картування показано для визначення локалізації ектопічного вогнища збудження.
• Найчастіше ектопічне вогнище локалізується в гирлі легеневих вен і, відповідно, проводять електричну ізоляцію легеневих вен, щоб запобігти проведенню патологічного імпульсу в ліве передсердя.

Таблиця. Передсердна екстрасистолія: лікування

Передсердна екстрасистолія: диференційна діагностика

Диференційна діагностика передсердної екстрасистолії полягає в диференціюванні власне порушення ритму (ЕКГ, холтерівське моніторування ЕКГ), а також диференціюванні захворювань та станів, пов’язаних з розвитком екстрасистолії (виявлення причини). Серед них:

• синусова екстрасистолія;
• екстрасистоли з АВ-вузла;
• шлуночкова екстрасистолія;
• тахікардії з вузькими чи широкими комплексами QRS;
• гострий коронарний синдром;
• клапанні ураження, зокрема пролапс мітрального клапана;
• перикардит;
• серцева недостатність;
• дисфункція кардіостимулятора;
• напади паніки та панічні атаки;
• тривожний синдром;
• вживання алкоголю, заборонених наркотиків, деяких лікарських засобів;
• легенева емболія;
• гіпертиреоз;
• анемія.

Передсердна екстрасистолія: прогноз

Прогноз залежить від основної причини розвитку передсердної екстрасистолії та наявності структурного захворювання серця. Часті передсердні екстрасистоли пов’язані з підвищеним ризиком розвитку фібриляції передсердь та тріпотіння передсердь та летального наслідку.

Передсердна екстрасистолія: ускладнення

• Миготлива аритмія;
• ішемічний інсульт;
• підвищення ризику летального наслідку. При цьому ізольовані передсердні екстрасистоли (без передчасних шлуночкових комплексів) не пов’язані із підвищеним ризиком раптової серцевої смерті.

У багатьох випадках передсердна екстрасистолія не зумовлює несприятливий вплив на якість життя чи результат лікування пацієнта. Пацієнтам із передсердною екстрасистолією рекомендовано консультацію кардіолога для визначення показань до проведення антиаритмічної терапії.