Ішемічний коліт Довідник

Визначення, етіологія, патогенез

Ішемічний коліт виникає через недостатнє кровопостачання стінки кишечнику. Це часто відбувається через атеросклеротичні зменшення діаметра артерій. Іноді причинами можуть бути емболія, тромбоз або операції, пов’язані з аневризмою черевної аорти та екстирпаціями у ділянці прямої кишки. Деякі ділянки кишечнику особливо вразливі щодо виникнення ішемії, саме селезінковий вигин, низхідна частина ободової кишки і верхня частина прямої кишки.

Клінічна картина

Ішемічний коліт часто починається раптово, симптоми включають кишкову кровотечу, яка може зникати протягом декількох тижнів навіть без медичного втручання. Тим не менш у деяких пацієнтів через загоєння запалених ділянок кишечнику можуть утворюватися рубці, що призводить до його звуження. У 10% пацієнтів прояви можуть бути гострішими, включаючи біль у животі (особливо в лівій його частині), кишкову кровотечу, підвищену температуру тіла та збільшення числа лейкоцитів у крові. У ряді випадків захворювання може прогресувати, викликаючи некроз стінки ободової кишки та її перфорацію, що, у свою чергу, може призвести до розлитого перитоніту.

Діагностика

Допоміжні дослідження

Діагностика ішемічного коліту включає декілька методів обстеження:

Рентген черевної порожнини: при цьому методі дослідження можна виявити дилатацію або розширення кишечнику, наявність газу в його стінці, що називається пневматозом, а також специфічний симптом відбитка великого пальця, який вказує на набряк внутрішнього шару кишечнику в ураженій ділянці.
Комп’ютерна томографія (КТ) черевної порожнини: кращий метод дослідження, якщо є підозра на ішемію кишечнику. З його допомогою можна побачити набряк та потовщення стінок кишечнику, а також незворотні зміни, такі як некроз або перфорація, у цих випадках потрібне хірургічне втручання.
Колоноскопія + біопсія: цей метод дозволяє безпосередньо оцінити стан внутрішніх стінок кишечнику. Після стабілізації пацієнта (зазвичай протягом 48 год після початку фіксування перших симптомів) здійснюється інсуфляція, і лікар може виявити гіперемію, набряк, а також ерозії та виразки, розташовані вздовж довгої осі кишечнику. Ці зміни чітко контрастують із нормальною тканиною кишечнику. Для детальнішого аналізу можуть бути взяті зразки тканини (біоптати) для гістологічного дослідження, результати якого продемонструють ішемічні зміни.

Диференційна діагностика

Інфекційний коліт — це одне із захворювань, спричинене інфекцією та яке призводить до запалення кишечнику. Однак існують інші порушення в кишечнику запальної природи, які не пов’язані з інфекцією. Крім того, різні причини можуть викликати кровотечу із нижніх відділів шлунково-кишкового тракту. Також важливо враховувати інші фактори, що спричиняють біль у животі.

Лікування

На початку розвитку захворювання важливо приступити до загальної підтримувальної терапії, що включає інфузію розчинів та внутрішньовенне введення антибіотиків. При особливо тяжких формах, таких як перфорація, некроз стінки кишечнику або кровотеча, може знадобитися хірургічне втручання у вигляді резекції ураженої ділянки кишечнику. Якщо виявляється звуження кишечнику, рекомендується сегментарна резекція відповідного відділу ободової кишки.