Хронічна ішемія кишечнику Довідник
Етіологія та патогенез
![](https://api.compendium.com.ua/wp/wp-content/uploads/2023/10/3363993377070-300x240.jpg)
Хронічна ішемія кишечнику є станом, у якому відбувається недостатнє кровопостачання стінок тонкої кишки через звуження вісцеральних судин. Основними факторами, що призводять до цього захворювання, найчастіше є атеросклероз різних ділянок судин, таких як аорта або мезентеріальні артерії. Однак існують й інші, менш поширені причини: наприклад синдром Данбара, коли дугоподібна зв’язка здавлює черевний стовбур, або фіброзно-м’язова дисплазія артерій. Також рідкісними причинами може бути аневризма, розшарування аорти чи хвороба Бюргера.
Клінічна картина
Курці (типові хворі) часто стикаються з ризиком розвитку атеросклерозу в різних судинних системах, зокрема артеріях нижніх кінцівок та коронарних артеріях. Одним із проявів цієї проблеми може бути захворювання, що характеризується такими симптомами:
- Гострий больовий синдром у верхній частині живота, який зазвичай виникає за декілька хвилин після прийому їжі та може тривати до 3 год. Вираженість цього больового синдрому збільшується після вживання жирної їжі.
- Помітне зменшення маси тіла у більшості пацієнтів (близько 80%), яке може бути зумовлене як погіршенням апетиту, так і порушеннями травлення (мальабсорбцією).
- Постійні розлади випорожнень у вигляді діареї.
До цього списку також можна додати симптоми, такі як блювання, відчуття раннього насичення після прийому невеликої кількості їжі (що характерно для близько 30% пацієнтів, особливо при проблемах з черевним стовбуром), а також наявність характерного шуму при прослуховуванні черевної порожнини. Варто зазначити, що ішемія кишечнику зазвичай проходить без наслідків, проте у близько 15% пацієнтів може розвиватися кишковий некроз.
Діагностика
![](https://api.compendium.com.ua/wp/wp-content/uploads/2023/10/78078007878078080-300x240.jpg)
Для уточнення діагнозу та визначення ступеня розвитку захворювання можна проводити різні діагностичні процедури.
- Лабораторні аналізи: такі дослідження можуть виявити різні порушення, наприклад, недолік червоних кров’яних тіл (анемію), меншу кількість білих кров’яних тіл (лейкопенію) та дисбаланс електролітів у плазмі крові. Також може бути виявлено гіпоальбумінемію, яка може бути симптомом проблем з харчуванням.
- Інструментальні методи дослідження:
- ультразвукове дуплексне сканування: це першочергове неінвазивне дослідження (1-ша лінія), що дозволяє оцінити стан судин;
- у разі неясних або сумнівних даних УЗД можуть бути призначені комп’ютерна томографічна ангіографія або магнітно-резонансна ангіографія. Обидва методи надають детальні зображення судин із використанням контрастної речовини;
- артеріографія: цей метод використовують рідко та переважно в процесі ендоваскулярних процедур для візуалізації кровоносних судин;
- для виключення інших можливих патологій живота можуть бути виконані комп’ютерна томографія черевної порожнини та ендоскопічне дослідження.
Цей комплекс досліджень допомагає медичним фахівцям визначити найкращий план лікування кожного конкретного пацієнта.
Лікування
![](https://api.compendium.com.ua/wp/wp-content/uploads/2023/10/8787870870870870-300x240.jpg)
При терапії маніфестної, судинної хронічної ішемії кишечнику перевагу зазвичай надають методам реваскуляризації. Насамперед розглядається можливість ендоваскулярного черезшкірного лікування. Однак у певних ситуаціях, наприклад, при великій оклюзії, значній кальцифікації судин або інших технічних складностях, може знадобитися більш інтенсивне втручання, таке як хірургічна ендартеректомія або обхідне шунтування для поліпшення кровообігу. Крім того, у пацієнтів без виражених клінічних ознак хронічної ішемії кишечнику, але з запланованими операціями на аорті або ниркових артеріях, за іншими показаннями може бути рекомендована реваскуляризація.
Щодо довгострокової стратегії лікування, то ключовим елементом є вторинна профілактика. Вона включає призначення антитромбоцитарної терапії і регулярний моніторинг, щоб контролювати і мінімізувати фактори ризику атеросклерозу, запобігаючи подальшому розвитку хвороби.