Гіпермагніємія Довідник
Етіологія та патогенез
![](https://api.compendium.com.ua/wp/wp-content/uploads/2024/05/78780780780780870780-300x240.jpg)
Гіпермагніємія — це стан, при якому рівень магнію в плазмі крові перевищує нормальні значення (>1,2 ммоль/л). Цей мінерал відіграє ключову роль у багатьох біохімічних і фізіологічних процесах, включаючи роботу м’язів, підтримання нормальної функції нервової системи та метаболізм енергії. Однак надлишок магнію може призвести до серйозних ускладнень.
Гіпермагніємія може виникати внаслідок різних причин, серед яких наступні:
- Надмірне надходження магнію:
- медикаментозне збільшення: застосування магнію оксиду для лікування виразкової хвороби або гіпомагніємії, а також застосування магнію сульфату при лікуванні прееклампсії та еклампсії;
- дієтичні добавки: надмірне вживання дієтичних добавок із магнієм, особливо без контролю лікаря.
- Надмірне всмоктування із шлунково-кишкового тракту (ШКТ):
- запальні захворювання: наприклад, запальні захворювання шлунка і кишечнику можуть посилити абсорбцію магнію.
- Порушення виділення магнію нирками:
- ниркова недостатність: гостра або хронічна недостатність функції нирок може знизити здатність організму до виведення магнію, що призводить до його накопичення;
- недостатність кори надниркових залоз та щитоподібної залози: нестача гормонів, таких як кортизол, альдостерон та гормони щитоподібної залози, може уповільнити виділення магнію нирками;
- сімейна гіпокальціурична гіперкальціємія: генетичне захворювання, що може впливати на баланс магнію в організмі.
Надлишок магнію може викликати ряд симптомів, включаючи втому, м’язову слабкість, порушення серцевого ритму, знижений артеріальний тиск, утруднене дихання і навіть серцеву або дихальну недостатність у тяжких випадках.
Клінічна картина
![](https://api.compendium.com.ua/wp/wp-content/uploads/2024/05/0788707087080788709-300x240.jpg)
Гіпермагніємія впливає на нервово-м’язову провідність, що може призвести до різноманітних та серйозних симптомів та ускладнень. Ось докладний опис можливих проявів та наслідків надлишку магнію в організмі:
- Неврологічні прояви:
- зниження сухожильних рефлексів: надлишок магнію пригнічує рефлекторну діяльність спинного мозку;
- парестезії обличчя: оніміння, поколювання або печіння в ділянці обличчя, спричинені порушенням нервової провідності;
- зниження м’язової сили: магній діє як природний блокатор кальцієвих каналів, знижуючи збудливість м’язових волокон, що особливо впливає на дихальні м’язи, підвищуючи ризик дихальної недостатності.
- Симптоми ураження гладких м’язів:
- запори: гіпермагніємія може спричинити розслаблення гладких м’язів кишечнику, що уповільнює його перистальтику;
- затримка сечі: аналогічно надлишок магнію може знизити тонус сечового міхура, викликаючи затримку сечовипускання.
- Кардіоваскулярні прояви:
- артеріальна гіпотензія: магній спричиняє розширення кровоносних судин, що може призвести до зниження артеріального тиску;
- електрокардіографічні зміни: подовження інтервалу P–Q на електрокардіограмі (ЕКГ), що свідчить про уповільнення передсердної провідності. У тяжких випадках можливі розвиток внутрішньошлуночкових порушень провідності та навіть повна блокада серця з ризиком асистолії.
- Метаболічні порушення:
- гіпокальціємія: магній може пригнічувати секрецію паратиреоїдного гормону, що призводить до зниження рівня кальцію в крові.
Діагностика
Діагностика гіпермагніємії починається з підтвердження підвищених рівнів магнію у плазмі крові. Важливим етапом є аналіз, який дозволяє не тільки визначити концентрацію магнію, але й досліджувати інші важливі параметри, які можуть впливати на метаболізм магнію або стосуватися його надлишку. Ось кроки, які зазвичай робляться в процесі діагностики:
- Визначення рівня магнію:
- лабораторне дослідження: стандартний тест включає взяття зразка крові для вимірювання рівня магнію у плазмі крові. Рівень вище 1,2 ммоль/л вказує на гіпермагніємію.
- Комплексне дослідження електролітів:
- концентрація креатиніну: перевірка функції нирок, оскільки порушення в роботі можуть сприяти накопиченню магнію через зменшену екскрецію;
- рівні кальцію та калію: гіпермагніємія може впливати на рівні інших іонів, включаючи кальцій та калій, що може призводити до додаткових метаболічних порушень;
- рівень натрію та хлоридів: додаткові електроліти, які слід перевірити, щоб оцінити загальний водно-електролітний баланс.
- Додаткові аналізи:
- функція щитоподібної залози та надниркових залоз, оскільки гормональні порушення можуть впливати на метаболізм магнію;
- рівень паратгормону (ПТГ): оцінка функції паращитоподібних залоз, особливо якщо є ознаки гіпокальціємії.
- Клінічна оцінка:
- збір анамнезу: включаючи застосування лікарських засобів та дієтичних добавок, що містять магній, наявність хронічних захворювань, особливо ниркової недостатності та захворювань ШКТ;
- фізичне обстеження: оцінка таких симптомів, як зниження м’язової сили, зміни рефлексів, ознаки гіпотензії.
Ці кроки допомагають не тільки підтвердити діагноз гіпермагніємії, але й ідентифікувати можливі причини та порушення, які можуть супроводжувати або сприяти цьому стану. Це, своєю чергою, дозволяє розробити найефективніший план лікування.
Лікування
![](https://api.compendium.com.ua/wp/wp-content/uploads/2024/05/870780870780780708-300x240.jpg)
Лікування гіпермагніємії залежить від ступеня тяжкості симптомів та рівня магнію у плазмі крові. Основною метою є усунення причини надлишку магнію та корекція його рівня в організмі. Ось ключові аспекти лікування:
- Усунення причин гіпермагніємії:
- припинення прийому магнію: припинити застосування всіх магнійвмісних препаратів та вживання дієтичних добавок, які могли б зумовлювати розвиток гіпермагніємії;
- лікування основного захворювання: якщо гіпермагніємія спричинена основним захворюванням, таким як ниркова недостатність або захворювання ШКТ, необхідно оптимізувати керування цими станами.
- Екстрене лікування невідкладних станів:
- введення кальцію: 10% розчин кальцію хлориду вводять внутрішньовенно (1–2 ампули), що допомагає протидіяти пригнічувальному ефекту магнію на серце та нервово-м’язову передачу;
- гідратація та діуретики: введення 0,9% розчину NaCl (1000–2000 мл) та фуросеміду (20–40 мг внутрішньовенно) сприяє посиленому виділенню магнію нирками.
- Діаліз:
- гемодіаліз: у критичних ситуаціях, особливо при нирковій недостатності, гемодіаліз з діалізатом, який не містить магнію або з низьким вмістом магнію, є ефективним методом швидкого зниження рівня магнію в крові.
Моніторинг та підтримка
- Моніторинг життєво важливих показників: важливим є спостереження за серцевим ритмом, диханням та артеріальним тиском, щоб своєчасно реагувати на можливі зміни.
- Підтримувальна терапія: залежно від симптомів може знадобитися підтримувальне лікування, включаючи киснетерапію, підтримку дихальної функції та інші заходи інтенсивної терапії.
Лікування гіпермагніємії має бути комплексним та мультимодальним, з акцентом на усунення причини та корекцію електролітних порушень, а також на підтримку функцій життєво важливих органів.