Київ
Нозологічний довідник лікаря

Електротравми

Содержание

Що таке електротравма?

Електричні травми — це складна форма травми, ступінь тяжкості якої залежить від типу струму, напруги та опору.

Майже всі електротравми є випадковими і часто запобіжними. Електротравма може призвести до миттєвого летального наслідку або ушкодження, пов’язані з електротравмами, можуть призвести до порушення функції декількох тканин або органів.

Електротравма: класифікація

Існує 4 основних типи електротравм:

  • унаслідок впливу електродуги, що зазвичай пов’язано з поверхневими опіками;
  • ушкодження полум’ям виникають, коли спалах дуги запалює одяг людини;
  • ушкодження блискавкою, що включають надзвичайно малу тривалість, але з дуже високими показниками впливу електричної енергії, пов’язаної з електричним струмом, що проходить через усе тіло людини;
  • справжні електротравми виникають у випадках, коли людина стає частиною електричного ланцюга. У цих випадках зазвичай виявляється місце входу та виходу.

Від чого можна отримати електротравму?

Електричні травми можуть виникнути внаслідок удару блискавки, ураження струмом низької або високої напруги. Людина може отримати електричну травму вдома, наприклад, унаслідок удару струмом від невеликого приладу, подовжувача або розетки. У такому випадку рідко з’являються значні травми чи ускладнення.

Низьковольтний електричний струм може призвести до серйозних травм, як і високовольтний, залежно від тривалості впливу (наприклад якщо є тривала м’язова тетанія) та площі поперечного перерізу, що контактує з джерелом електрики.

Мінімум 50% усіх електротравм, що виникають у професійному середовищі, відбуваються в результаті контакту з лініями електропередач, і близько 25% — внаслідок використання електричних машин чи інструментів.

Близько 20% усіх електротравм трапляються у дітей. У дорослих ці травми фіксуються в основному на робочих місцях і є 4-ю за значимістю причиною смертей від травм на робочому місці. У дітей електротравми найчастіше трапляються вдома.

Патофізіологія

При ураженні електрострумом порушується тонус судин, підвищуються їхня проникність і ламкість, виникають множинні крововиливи.

Проходження струму через серце супроводжується скороченням шлуночків протягом усього періоду дії. Електротравма головного мозку призводить до апное та вторинної асфіксичної зупинки серця.

Чим вище показники струму і напруги, пов’язані зі змінним або постійним струмом, тим більш тяжку форму електричного ушкодження він викликає. Високовольтний струм (>500–1000 В) зазвичай призводить до глибоких опіків, тоді як низьковольтний струм (110–120 В) з вищою ймовірністю призведе до тетанії. При ушкодженні постійним струмом напругою >500 В розвиваються електролітичні ураження тканин та опіки.

М’язова тетанія зазвичай виникає у відповідь на електричну стимуляцію із частотою 40–110 Гц (більшість побутових струмів). Якщо це скорочення м’язів відбувається в руці, скорочення згиначів може призвести до того, що постраждалий схопить джерело та контакт із джерелом електрики триватиме.

Висока напруженість електричного поля, як правило, викликає або електрохімічне, або термічне ушкодження уражених тканин з ризиком розвитку коагуляції білка, коагуляційного некрозу, гемолізу, тромбозу, відриву м’язів або сухожиль або зневоднення. Крім самої електротравми, ушкодження високою напруженістю електричного поля може призвести до масивного набряку тканин (наприклад вторинного щодо тромбозу, судинного застою та опухання м’язів, вторинного щодо ушкодження), що потенційно призводить до синдрому здавлення. Зневоднення (із супутньою гіповолемією та артеріальною гіпотензією) також може виникнути внаслідок набряку тканин. Тяжка травма м’язів може призвести до рабдоміолізу, міоглобінурії та додаткових порушень електролітного балансу, що може зумовити розвиток гострого ушкодження нирок.

Електротравма: діагностика

Для діагностики електротравми, ступеня її тяжкості слід зібрати анамнез, включно зі свідченнями очевидців чи персоналу служби невідкладної медичної допомоги, ретельно оцінити стан хворого.

Незалежно від стану пацієнта, дуже важливо визначити деталі джерела електротравми (наприклад високу або низьку напругу, змінний струм або постійний струм), тривалість контакту та будь-яку подальшу травму, яка могла статися (наприклад падіння після удару струмом).

Якими симптомами супроводжується електротравма?

У людини, яка отримала електротравму, можуть бути різні скарги та симптоми.

Можуть відзначатися:

У низці випадків після електротравми можуть виникати неприємні відчуття без будь-яких очевидних фізичних ушкоджень. В інших випадках може фіксуватися виражений біль та явне ушкодження тканин.

Електротравма: класифікація за ступенем тяжкості

I ступінь — пацієнт збуджений, свідомість збережена, характерна тахікардія, підвищення артеріального тиску.

II ступінь — відбувається минуща втрата свідомості, зниження артеріального тиску, розвиток серцевих аритмій, коми.

III ступінь — характерні ларингоспазм, артеріальна гіпотензія, дихальна недостатність, серцеві аритмії, кома.

IV ступінь — клінічна смерть.

У пацієнтів, які отримали травму внаслідок впливу низьковольтного змінного струму, можуть відмічатися тільки поверхневі опіки. При тривалому контакті за м’язової тетанії фіксується безліч руйнівних травм. Травми від змінного струму низької напруги можуть потенційно призвести до зупинки серця або дихання, аритмії (наприклад фібриляції шлуночків) або судом.

Травми від змінного струму високої напруги з вищою ймовірністю призведуть до дуже руйнівних термічних опіків. Рідко можуть розвиватися втрата свідомості чи зупинка серця / дихання.

Незалежно від скарг або ступеня тяжкості електротравми, усі пацієнти мають пройти ретельне медичне обстеження з метою оцінки повного ступеня ушкодження.

Наприклад, фібриляція шлуночків може виникнути при дії напруги всього в діапазоні 50–120 мА (тобто нижче, ніж максимально доступний у побуті струм). Також може розвиватися пряме ушкодження серцевих міоцитів. Тому у пацієнтів можуть також фіксуватися відстрочені аритмії внаслідок цього ушкодження (наприклад синусова тахікардія або передчасні скорочення шлуночків). Однак електричні травми, що призводять до довгострокових серцево-судинних порушень, рідкісні.

Якщо шлях електричного струму через тіло перетинає грудну клітку, існує ризик паралічу м’язів грудної стінки та супутньої зупинки дихання.

Електротравма: опіки

Опіки, як правило, найбільш значні в точці контакту джерела (вхід) та на землі (вихід), при цьому тяжкість будь-якої залишкової травми значною мірою залежить від інтенсивності та тривалості контакту з джерелом.

Електрична дуга — це форма електричного розряду, що виникає між двома електродами, коли електричний струм іонізує гази, які є в повітрі. У природі електричні дуги виникають у вигляді блискавки, а також це тип електричного струму, який може бути використаний у промисловості (наприклад зварювання, плазмове різання, люмінесцентне освітлення). Також можливе формування дуги внаслідок порушення встановлення автоматичних вимикачів, перемикачів або точок електричного контакту. При отриманні опіку електричною дугою в точці джерела та точках контакту із землею відзначаються характерні ураження шкіри (сухий, схожий на пергаментний папір, центр, оточений ободом застою). З локалізації уражень можна визначити можливий шлях дуги через тіло. Дуги можуть викликати електротермічні, спалахові або полум’яні опіки.

Спалахові опіки виникають, коли людина знаходиться в безпосередній близькості від тепла, що виділяється електричною дугою. При цьому формуються дифузні поверхневі або часткові опіки без внутрішніх ушкоджень.

У дітей можуть фіксуватися опіки ротової порожнини в результаті укусу або ссання електричного проводу або приладу. Електрична дуга часто формується між однією стороною рота та іншою, у результаті чого може бути порушений круговий м’яз рота. Можлива деформація губ при ушкодженні оральної комісури. Після травми зазвичай розвивається значний супутній набряк. Через 2–3 дні формується струп, при його відпаданні можлива сильна кровотеча.

Падіння внаслідок електротравми може призвести до травм опорно-рухового апарату або голови.

Яка додаткова діагностика проводиться при електротравмі?

Електрокардіограма (ЕКГ) та кардіомоніторинг за наявності болю в грудній клітці, патологічних відхилень на ЕКГ, відомому трансторакальному шляху електротравми, зупинці серця, втраті свідомості чи анамнезі серцево-судинних захворювань.

Лабораторні дослідження: загальний аналіз крові (ЗАК), біохімічний аналіз крові, включно з оцінкою рівня електролітів та креатиніну, загальний аналіз сечі, визначення рівня сироваткового міоглобіну (при виявленні міоглобінурії в аналізі сечі) та аналіз газів артеріальної крові, якщо у пацієнта виявлено рабдоміоліз або необхідна респіраторна підтримка. При підозрі на рабдоміоліз слід оцінити рівень креатинкінази (КК). Рівні креатинкінази-MB (CK-MB) та тропоніну визначають при припущенні, що шлях електричного струму пройшов через грудну клітку, якщо пацієнт скаржиться на біль у ній або якщо на ЕКГ відмічені будь-які відхилення, такі як аритмія або ознаки ішемії.

Рентгенограма органів грудної клітки показана при зупинці серця або дихання, болю в грудній клітці, задишці, гіпоксії, падінні або тупій травмі, або потребі в проведенні серцево-легеневої реанімації (СЛР).

Комп’ютерна томографія (КТ) голови виправдана для будь-якого пацієнта, у якого відмічається змінений психічний стан, травма голови, синкопе, тривала втрата свідомості, судоми чи осередкові неврологічні симптоми.

Рентгенографія чи КТ шийного відділу хребта в осіб із травмами голови, неврологічними симптомами, втратою свідомості тощо.

Додаткова КТ або ультразвукове дослідження залежно від шляху проходження електричного струму через тіло для оцінки внутрішніх ушкоджень.

Електротравма: лікування

Електротравма: перша допомога

Необхідно негайно припинити вплив струму на потерпілого, звільнити його від контакту з елементами, що несуть електричний струм. Так можна відключити електроенергію за допомогою рубильника, вимикача.

Постраждалого укладають на тверду рівну поверхню, на безпечній від джерела струму відстані, звільнивши грудну клітку від одягу, що стискує.

Електротравма: реанімація

Респіраторну та серцево-судинну підтримку при електротравмі надають згідно з протоколами розширеної серцево-судинної підтримки (advanced cardiovascular life support — ACLS) та розширеної підтримки при травмі (advanced trauma life support — ATLS).

Кардіологічний моніторинг показаний усім пацієнтам з електротравмою більш значущою, ніж незначний низьковольтний опік.

Усім особам із електротравмою слід забезпечити внутрішньовенний доступ. При значній травмі, непритомності, зупинці серця або дихання рекомендується забезпечити центральний венозний доступ.

Кислородотерапія / штучна вентиляція легень / інтубація / крикотиротомія можуть бути рекомендовані пацієнтам з опіками обличчя або ротової порожнини, гіпоксією, дихальною недостатністю, втратою свідомості, порушеннями прохідності дихальних шляхів.

Первинна оцінка травматичних ушкоджень (наприклад травми шийного відділу хребта, пневмотораксу, переломів) має бути проведена якнайшвидше.

Особам зі значними опіками, ознаками зневоднення або підозрою на рабдоміоліз (міоглобінурію) показано інфузійну терапію (з цільовим діурезом у діапазоні 0,5–1 мл/кг маси тіла/год). Також можна застосовувати осмотичний (манітол) або петльовий (фуросемід) діуретики, бікарбонат натрію.

При больовому синдромі показані аналгетики. Препаратом першої лінії є парацетамол.

При збудженні застосовують препарати седативної дії (наприклад бензодіазепіни).

Лікування опіків включає перев’язку, шинування та вакцинацію від правця.

Госпіталізація показана потерпілим, у яких сталася зупинка серця чи дихання, втрата свідомості, відзначається біль у грудній клітці, гіпоксія, значна травма чи опіки, відхилення на ЕКГ, аритмія.

Диференційна діагностика

  • Хімічні опіки.
  • Термічні опіки.
  • Внутрішньочерепний крововилив.
  • Опіки та хімічні травми очей.
  • Зупинка дихання.
  • Рабдоміоліз.
  • Пароксизмальні стани.
  • Синкопе.
  • Епілептичний статус.
  • Фібриляція шлуночків.

Чим небезпечна електротравма?

Можливі ускладнення при електротравмі включають:

Які наслідки бувають після перенесеної електротравми?

Можливі віддалені наслідки електротравми можуть включати:

ГоловнаКошикОбране