Це стан, викликаний інфекцією у шлунково-кишковому тракті, який зазвичай виявляється у вигляді 3 або більше неформованих актів випорожнення протягом 24 год. Це звичайний стан серед мандрівників і може статися будь-коли під час подорожі або навіть після повернення додому.

Причини діареї мандрівників

Діарея мандрівників зазвичай викликається збудниками, що передаються через їжу чи воду, забруднені бактеріями, вірусами чи паразитами. Найбільш поширеними збудниками захворювання є ротавіруси, аденовіруси, норовіруси; бактерії, такі як Escherichia coli (E. coli), Campylobacter, Shigella і Salmonella і в окремих випадках паразити, такі як Giardia intestinalis, Cryptosporidium parvum, Microsporidium. У деяких випадках діарея може бути спричинена стресом або зміною раціону харчування.

Діагностика діареї мандрівників

До факторів ризику належать контакт з хворим або носієм патогена/паразита, недостатня гігієна рук, вживання продуктів харчування та води з ненадійних джерел, вживання сирих яєць, майонезу, сирого або недостатньо приготовленого м’яса (Salmonella), птиці чи молока та молочних продуктів (Campylobacter , Salmonella), морепродуктів (норовіруси).

Інкубаційний період та період заразності: інкубаційний період зазвичай становить кілька годин або днів. Пацієнт може виділяти патогенні мікроорганізми з калом протягом періоду від декількох днів до декількох місяців (наприклад носії Salmonella).

Симптоми діареї мандрівників

Симптоми діареї мандрівників включають частий рідкий або водянистий стул, біль у животі, нудоту, блювання й іноді лихоманку. Симптоми зазвичай починаються раптово і можуть тривати від кількох днів до тижня.

Лікування діареї мандрівників

Лікування діареї мандрівників зазвичай включає підтримку гідратації для запобігання зневодненню. Застосування препаратів для підтримки водного та електролітного балансу організму. У деяких випадках можуть бути потрібні антибіотики, особливо якщо діарея супроводжується високою температурою тіла та/або кров’ю в калі.

1. Регідратація. При діареї тіло втрачає велику кількість рідини та електролітів, що може призвести до зневоднення. Тому важливо пити достатньо води, а також розчини для регідратації, які допомагають поповнити втрату електролітів. Це можуть бути препарати, що містять хлорид натрію, калію хлорид, натрію цитрат, глюкозу.
2. Симптоматичне лікування. Такі препарати, як, наприклад, лоперамід (засоби, що пригнічують перистальтику), можуть застосовувати для зниження частоти випорожнень і поліпшення загального стану. Однак вони не повинні застосовуватися, якщо у пацієнта висока температура тіла та/або кров у калі.
3. Антибіотики. У деяких випадках, особливо при тяжкій діареї, можуть знадобитися антибіотики. Найчастіше застосовують антибіотики ципрофлоксацин, азитроміцин і рифаксимін. Вибір антибіотика залежить від збудника інфекції та регіону подорожі.
4. Дієта. Харчування має бути легким та нежирним. Рекомендується уникати молочних продуктів, жирної їжі, солодощів та алкоголю, доки симптоми не стануть менш вираженими. Необхідно включити до раціону білий рис, банани, яблука (печені), сухарики.
5. Пробіотики. Деякі дослідження показують, що пробіотики можуть допомогти відновити нормальну мікрофлору кишечнику та прискорити одужання. Однак на даний момент немає переконливих доказів ефективності пребіотиків та пробіотиків у лікуванні цього захворювання.

Лікування гострої інфекційної діареї, включаючи діарею мандрівників, потребує індивідуального підходу залежно від тяжкості симптомів.

Першим вибором лікування зазвичай є азитроміцин, який приймають 1 г 1 р/добу (разово) або 500 мг 1 р/добу протягом 3 діб.

Якщо азитроміцин недоступний або не підходить, є кілька альтернативних варіантів:

1. Ципрофлоксацин 750 мг 1 р/добу з продовженням прийому протягом 3 діб, якщо немає покращання; або ципрофлоксацин із пролонгованим вивільненням 500 мг протягом 3 діб.
2. Левофлоксацин 500 мг 1 р/добу протягом 1–3 діб.
3. Офлоксацин 400 мг 1 р/добу, якщо ж не виявлено зменшення вираженості симптомів захворювання, то препарат необхідно приймати 2 р/добу протягом 3 діб.
4. Рифаксимін 200 мг 3 р/добу протягом 3 діб (не рекомендується при інвазивних інфекціях, оскільки препарат не всмоктується у шлунково-кишковому тракті).

При лікуванні діареї, пов’язаної з перебуванням у Південно-Східній чи Південній Азії, фторхінолони зазвичай не рекомендуються через поширену резистентність до цих препаратів у цих регіонах. Мандрівникам ще до поїздки слід отримати докладні інструкції про самолікування у разі захворювання та ситуації, в яких необхідно звернутися до лікаря.

Профілактика діареї мандрівників

Профілактика діареї мандрівників включає ряд заходів, спрямованих на запобігання контакту з інфекційними агентами, які можуть викликати захворювання.

Ось основні рекомендації:

1. Безпека їжі та води. Уникати споживання некип’яченої води, включаючи лід у напоях. Питну воду слід кип’ятити або очищувати за допомогою фільтрів чи хімічних засобів. Їжу слід вживати добре термічно обробленою. Уникати сирих овочів та фруктів, якщо вони не можуть бути очищені, бажано очищені вами.
2. Гігієна рук. Регулярне та ретельне миття рук з милом та водою може допомогти запобігти поширенню інфекцій. Це особливо важливо перед прийомом та приготуванням їжі та після відвідування туалету. Якщо вода і мило недоступні, можна використовувати розчини для санітарної обробки рук на основі спирту.
3. Вакцинація. У деяких випадках може бути рекомендована вакцинація, наприклад проти збудників холери або черевного тифу, особливо якщо подорож передбачає перебування в регіонах з високим ризиком цих захворювань.
4. Набір першої медичної допомоги в подорожах, тобто дорожня аптечка. Важливо пам’ятати, що навіть із найретельнішими запобіжними заходами ризик діареї мандрівників все ще існує. Тому мандрівникам рекомендується завжди мати при собі набір першої допомоги для подорожей, що включає препарати від діареї і розчини для регідратації.
5. Консультація із лікарем. Перед подорожжю рекомендується проконсультуватися з лікарем або фахівцем з тропічної медицини, щоб обговорити ризики та отримати індивідуальні рекомендації щодо профілактики.

Застосування антибіотиків як профілактики зазвичай не рекомендується для всіх мандрівників, але може бути розглянуто для осіб, які вирушають до країн з високим ризиком захворювання та мають підвищений ризик розвитку бактеріальної діареї та її ускладнень. Це можуть бути люди з ахлоргідрією, які приймають препарати, що знижують шлункову секрецію або антациди, люди після резекції шлунка, з імплантованими протезами, імунодефіцитами, неспецифічними запальними захворюваннями кишечнику, серповидно-клітинною анемією, або ті, хто вирушає у коротку ділову поїздку. Ось клінічні рекомендації щодо антибіотикопрофілактики діареї мандрівників:

1. Рифаксимін застосовується 200 мг 2 р/добу або 400 мг 1 р/добу під час основних прийомів їжі протягом усього періоду перебування у зоні ризику. Цей препарат не всмоктується у шлунково-кишковому тракті, добре переноситься та рідко викликає побічні ефекти.
2. Ципрофлоксацин (фторхінолон) можна приймати 500–750 мг 1 р/добу протягом усього періоду перебування в зоні ризику. Він ефективний проти більшості бактерій, що викликають діарею мандрівників, але слід врахувати високий відсоток резистентних штамів Campylobacter в Азії.

Може бути запропоновано застосування пробіотиків, пребіотиків та синбіотиків, таких як Lactobacillus GG або Saccharomyces boulardii, хоча їх ефективність не повністю підтверджена.

Дотримання цих простих заходів може значно знизити ризик розвитку діареї мандрівників і допомогти вам насолоджуватися своєю подорожжю без занепокоєння проблемами зі здоров’ям.