Застосування пацієнтам із тяжкою нирковою недостатністю

Натрію хлорид 0,9% слід з особливою обережністю призначати пацієнтам із тяжкими порушеннями функції нирок або з ризиком їх виникнення. У таких пацієнтів введення натрію хлориду 0,9% може призвести до затримки натрію.

Ризик перевантаження рідиною та/або розчиненими речовинами і порушення електролітного балансу

Залежно від обсягу та швидкості інфузії внутрішньовенне введення натрію хлориду 0,9% може викликати:

перевантаження рідиною та/або розчиненою речовиною, що призводить до гіпергідратації/гіперволемії та, наприклад, перевантажених станів, що включають центральний та периферичний набряк;
клінічно значущі порушення електролітного і кислотно-лужного балансу.

Загалом, ризик розріджених станів (утримання води відносно натрію) є обернено пропорційним електролітним концентраціям натрію хлориду 0,9% та його добавок. І навпаки, ризик перевантаження розчиненими речовинами, що викликає перевантажені стани (утримання розчиненої речовини відносно води), є прямо пропорційним концентрації електроліту 0,9% натрію хлориду та його добавок.

Ретельний клінічний моніторинг необхідний на початку будь-якої внутрішньовенної інфузії. Клінічна оцінка і періодичні лабораторні дослідження можуть бути необхідні для моніторингу зміни балансу рідини, концентрації електролітів і кислотно-лужного балансу при тривалій парентеральній терапії або коли стан пацієнта чи швидкість введення вимагають такої оцінки.

Великий обсяг інфузії слід застосовувати під ретельним моніторингом пацієнтам із серцевою або легеневою недостатністю, а також пацієнтам із неосмотичним вивільненням вазопресину, включаючи синдром порушення секреції антидіуретичного гормону (СПСАДГ), що пов’язано з ризиком гіпонатріємії.

Гіпонатріємія

Пацієнти з неосмотичним вивільненням вазопресину (наприклад, при гострих захворюваннях, болю, післяопераційному стресі, інфекціях, опіках і захворюваннях ЦНС), пацієнти із захворюваннями серця, печінки та нирок і пацієнти, які піддаються впливу агоністів вазопресину, мають особливий ризик виникнення гострої гіпонатріємії при інфузії гіпотонічних рідин.

Гостра гіпонатріємія може призвести до гострої гіпонатріємічної енцефалопатії (набряку мозку), що характеризується головним болем, нудотою, судомами, млявістю і блюванням. Пацієнти з набряком мозку мають підвищений ризик тяжкого, незворотного та небезпечного для життя ураження головного мозку.

Діти, жінки репродуктивного віку та пацієнти із захворюваннями головного мозку (наприклад, менінгіт, внутрішньочерепні кровотечі, струс головного мозку та набряк мозку) мають підвищений ризик тяжкого та небезпечного для життя набряку мозку, викликаного гострою гіпонатріємією.

Застосування пацієнтам з ризиком затримки натрію, перевантаження рідиною та набряків

Натрію хлорид 0,9% слід з особливою обережністю застосовувати пацієнтам з ризиком виникнення:

гіпернатріємія. Швидка корекція гіпернатріємії після адаптації може призвести до набряку головного мозку, що потенційно може призвести до судом, незворотного ураження мозку або смерті;
гіперхлоремія;
метаболічний ацидоз, який може прогресувати при тривалому застосуванні цього препарату, особливо у пацієнтів із порушеннями функції нирок;
гіперволемія, така як застійна серцева недостатність і набряк легенів, може спостерігатися, особливо у хворих на серцево-судинні розлади;
ятрогенний гіперхлоремічний метаболічний ацидоз (наприклад, під час внутрішньовенної об’ємної реанімації).

Умови, які можуть викликати затримку натрію, перевантаження рідиною та набряк (центральний та периферичний), у пацієнтів із:

- первинним гіперальдостеронізмом,

- вторинним гіперальдостеронізмом, пов’язаним, наприклад, із

артеріальною гіпертензією;
застійною серцевою недостатністю;
захворюваннями печінки (включаючи цироз);
захворюваннями нирок (включаючи стеноз ниркової артерії, нефросклероз) або прееклампсією.

Лікарські засоби, такі як кортикостероїди, можуть збільшити ризик затримки натрію і рідини.

Інфузійні реакції

Дуже рідко повідомляли про симптоми невідомої етіології, які можуть бути реакцією підвищеної чутливості при застосуванні інфузії натрію хлориду 0,9%. Вони проявлялися як артеріальна гіпотензія, гіпертермія, тремор, озноб, кропив’янка, висипання і свербіж. При виникненні ознак або симптомів цих реакцій слід негайно припинити застосування інфузії. Необхідно вжити відповідні терапевтичні заходи згідно клінічних рекомендацій.

Особливі групи пацієнтів

Лікар повинен мати досвід у застосуванні препарату та безпеці застосування у особливих популяціях, які мають підвищену чутливість до швидких змін рівня натрію в сироватці крові.

Швидка корекція гіпонатріємії та гіпернатріємії є потенційно небезпечною (ризик виникнення серйозних неврологічних ускладнень).