Фармакодинаміка.

Експериментально доведено, що компоненти лікарського засобу модифікують активність ліганд-рецепторної взаємодії ендогенних регуляторів з відповідними рецепторами: антитіла до морфіну — з опіатними рецепторами; антитіла до гістаміну — з H₁-гістаміновими рецепторами; антитіла до брадикініну — з B₁-рецепторами брадикініну; при цьому сумісне застосування компонентів посилює протикашльовий ефект.

Окрім протикашльової дії, комплексний препарат за рахунок компонентів, що входять до його складу, чинить протизапальну, протинабрякову, протиалергічну, спазмолітичну (антитіла до гістаміну, антитіла до брадикініну) і знеболювальну дії (антитіла до морфіну).

Лікарський засіб за рахунок модифікації гістамінзалежної активації Н₁-рецепторів і брадикінінзалежної активації B₂-рецепторів вибірково знижує збудливість кашльового центру довгастого мозку, гальмує центральні ланки кашльового рефлексу. Пригнічуючи центри больової чутливості в таламусі, блокує передачу больових імпульсів до кори головного мозку. Пригнічує потік больової імпульсації з периферії внаслідок зменшення вивільнення тканинних і плазмових альгогенів (гістаміну, брадикініну, простагландинів та ін.). На відміну від наркотичних анальгетиків, не викликає пригнічення дихання, лікарської залежності, не має наркогенного та снодійного ефекту.

Полегшує прояви гострого фарингіту, ларингіту та бронхіту, зменшуючи бронхоспазм. Купірує системні і місцеві симптоми алергічних реакцій за рахунок впливу на синтез і вивільнення гістаміну та брадикініну з опасистих клітин.

Фармакокінетика.

Чутливість сучасних фізико-хімічних методів аналізу (газорідинна хроматографія, високоефективна рідинна хроматографія, хромато-мас-спектрометрія) не дає змоги оцінювати вміст активних компонентів лікарського засобу в біологічних рідинах, органах і тканинах, що робить технічно неможливим вивчення фармакокінетики.

Діагнози, при яких застосовують Ренгалін