Інфузію слід негайно припинити, якщо з’являються ознаки або симптоми реакції гіперчутливості.

Тільки для одноразового використання.

Токсичність вітамінів

Необхідно контролювати клінічний стан пацієнта і концентрацію вітамінів в крові, щоб уникнути передозування і токсичних ефектів, особливо вітамінів А, D і Е, насамперед у пацієнтів, які отримують вітаміни додатково з інших джерел або яким застосовують інші агенти, що підвищують ризик токсичності вітамінів. Дуже важливо проводити моніторинг стану пацієнтів, які отримують вітаміни довготривало.

Гіпервітаміноз А

Ризик розвитку гіпервітамінозу А та токсичності вітаміну А (що, наприклад, супроводжується такими симптомами, як побічні реакції з боку шкіри та кісток, диплопія, цироз печінки) збільшується, наприклад, у пацієнтів з недостатністю білків, порушеннями функцій нирок (навіть якщо вітамін А додатково не призначається), порушеннями функцій печінки, у педіатричних пацієнтів з низькою масою тіла, а також у хворих, які постійно отримують лікування вітамінами.

Гостре захворювання печінки у пацієнтів з достатнім вмістом вітаміну А у печінці може призвести до прояву токсичності вітаміну А.

Гіпервітаміноз D

Надмірна кількість вітаміну D може викликати гіперкальціємію та гіперкальціурію.

Ризик токсичності вітаміну D збільшується у пацієнтів із захворюваннями та/або станами, що призводять до гіперкальціємії та/або гіперкальціурії, а також у пацієнтів, які постійно отримують лікування вітамінами.

Гіпервітаміноз Е

Хоча й надзвичайно рідко, але надмірні дози вітаміну Е можуть призвести до уповільнення загоєння ран через дисфункцію тромбоцитів і порушення згортання крові.

Ризик токсичності вітаміну Е збільшується у пацієнтів з печінковою недостатністю, з порушеннями згортання крові або при одночасному застосуванні пероральних антикоагулянтів, або у пацієнтів, які постійно отримують лікування вітамінами.

Особливі застереження при застосуванні

Пацієнти з порушеннями функцій печінки

Пацієнти з печінковою недостатністю можуть потребувати індивідуального призначення препаратів вітамінів. Особливу увагу слід приділяти запобіганню токсичності вітаміну А, оскільки наявність захворювання печінки пов’язане з підвищеною чутливістю до токсичності вітаміну А, особливо в поєднанні з хронічним надмірним вживанням алкоголю (також див. вище «Гіпервітаміноз А»).

Загальний моніторинг

Слід враховувати загальну кількість вітамінів, що надходять в організм з усіх джерел, таких як харчування, інші вітамінні добавки або ліки, що містять вітаміни у складі допоміжних речовин (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Необхідно контролювати рівень вітамінів та клінічний стан пацієнта, щоб забезпечити підтримку адекватного рівня вітамінів.

Потрібно враховувати, що деякі вітаміни, особливо вітамін А, чутливі до ультрафіолетового випромінювання (наприклад прямого або непрямого сонячного світла). Крім того, високий рівень кисню в розчині може підвищувати розпад вітамінів А і Е. Ці фактори слід брати до уваги, якщо не вдається досягти належного рівня вітамінів.

Необхідно проводити моніторинг щодо достатнього вмісту вітамінів, якщо для пацієнта єдиним джерелом вітамінів протягом тривалого часу є мультивітаміни для парентерального введення. Наприклад, слід контролювати вітамін А у пацієнтів з пролежнями, ранами, опіками, синдромом короткого кишківника або кістозним фіброзом.

Пацієнти похилого віку

Загалом слід розглянути можливість коригування дози для пацієнтів похилого віку (зменшення дози та/або подовження інтервалів дозування), оскільки у цих пацієнтів частіше спостерігаються зниження функцій печінки, нирок або серця, а також супутні захворювання або застосування медикаментозної терапії.

Розведення

Віталіпід застосовувати лише розведеним.

Всі змішування проводити лише в асептичних умовах.

Віталіпід необхідно додавати до розчину або емульсії не раніше ніж за 1 годину до початку інфузії. Для досягнення гомогенності суміші безпосередньо перед початком інфузії ємність із сумішшю повертають декілька разів.

Сумісність

Віталіпід не можна змішувати з іншими лікарськими засобами, окрім перелічених нижче. Об’єм та дозу препарату для розведення слід визначати згідно з інструкцією для медичного застосування відповідного лікарського засобу.

Віталіпід, 10 мл (1 ампула) (рекомендації щодо дозування див. в розділі «Спосіб застосування та дози»), можна додавати до таких лікарських засобів:

«Інтраліпід 20%», емульсія для інфузії;

«Kaбівен Центральний» або «Kaбівен Периферичний», емульсія для інфузії, незалежно від розміру упаковки;

«СмофКaбівен центральний» та «СмофКaбівен периферичний», емульсія для інфузії, незалежно від розміру упаковки;

«СМОФліпід 20%», емульсія для інфузії;

«Глюкоза 50 мг/мл», «Глюкоза 100 мг/мл», розчин для інфузії;

«Натрію хлорид 9 мг/мл», розчин для інфузії.

Віталіпід може бути використаний для розведення Солувіту Н, ліофілізату для розчину для інфузій. Один флакон Солувіту Н розчиняють, додаючи 10 мл (одну ампулу) Віталіпіду. Після цього суміш додають до будь-якого сумісного лікарського засобу.

Віталіпід (Vitalipid)