АКТУАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ:

Загальна інформація про препарат

Мідостад відноситься до групи міорелаксантів із центральним механізмом дії. За своєю хімічною структурою він схожий на лідокаїн. Подібно до лідокаїну, він має мембраностабілізуючу дію, знижує електричну збудливість рухових нейронів і первинних аферентних волокон. Толперизон дозозалежно гальмує активність потенціалзалежних натрієвих каналів. Відповідно, знижуються амплітуда і частота потенціалу дії. Передбачається, що додатково до мембраностабілізуючої дії толперизон також може гальмувати викид медіатора.
Діючою речовиною лікарського засобу Мідостад є толперизону гідрохлорид. Толперизону (2-метил-1-(4-метилфеніл)-3-піперидин-1-ілпропан-1-он гідрохлорид) був введений у клінічну практику більше 50 років тому і до цього часу оцінюється як широко застосовуваний препарат при патологічно підвищеному тонусі скелетних м’язів (спастичність) і пов’язаним із цим станом болем різного походження.
Ця речовина була синтезована ще в 1956 р. в результаті дослідницької діяльності на фармацевтичному заводі Gedeon Richter. Толперизон являє собою арилалкіл-β-амінокетон з асиметричним атомом вуглецю щодо карбонільної групи. Повідомлялося, що правообертальний енантіомер менш ефективний, проте детальний аналіз енантіомерів недоступний (Vora A., 2010). Перша фармакологічна оцінка його центральної антинікотинової дії без парасимпатолітичної активності була опублікована в 1958 р. K. Nádor і J. Pórszász (Pórszász J., Nádor K., 1960). Перша детальна характеристика його активності була опублікована J. Pórszász і співавторами, було встановлено, що сполука є специфічним інгібітором синапсів ЦНС, здатним впливати на гіперрефлексію (підвищення сегментарних рефлексів внаслідок ослаблення гальмівних впливів кори головного мозку на сегментарний рефлекторний апарат), викликану в/в введенням 20 мкг/кг стрихніну, який діє шляхом блокування колатеральних нейронів Реншоу, що пригнічують інтернейрони в сірій речовині спинного мозку.
Толперизону гідрохлорид був введений у клінічну практику в 1960-ті роки з основним показанням — контроль м’язової гіпертонії (спастична напруга м’язів).
Протягом декількох років після його впровадження в клінічну практику було опубліковано кілька звітів про його застосування при гострих і хронічних ревматологічних, ортопедичних, травматологічних, неврологічних розладах (наприклад церебральний параліч, черепно-мозкова травма, інсульт).
М’язовий тонус часто існує одночасно з больовими симптомами при різних неврологічних й ортопедичних захворюваннях. Для подолання цього хворобливого симптому вкрай важливо поєднати знеболювальні лікарські засоби з додатковою терапією із застосуванням міорелаксантів, які знижують м’язовий тонус. Поєднання міорелаксантів з анальгетиками значно підвищує ефективність лікування і дозволяє знизити дози препаратів (Zygmunt M., Sapa J., 2015).

Дослідження терапевтичної дії толперизону

Перше рандомізоване клінічне дослідження ефективності й безпеки толперизону (досліджували оригінальний препарат, діючою речовиною якого є толперизон; вводили 300 мг речовини перорально протягом 21 дня) було проведено при лікуванні хворобливого рефлекторного м’язового спазму (Pratzel H.G. et al., 1996). За результатами терапії було зроблено висновок, що толперизону гідрохлорид є ефективним і безпечним лікарським засобом для терапії болісного м’язового спазму; без типових побічних ефектів, притаманних центральнодіючим міорелаксантам.
У рандомізованому подвійному сліпому і плацебо-контрольованому дослідженні оригінального лікарського засобу (призначали 150 мг 2 р/добу протягом 12 тиж) він виявився добре переносимим й ефективним препаратом (Melka A. et al., 1997).
У плацебо-контрольованому подвійному сліпому клінічному дослідженні, проведеному в цілому за участю 72 здорових молодих людей, вводили одноразові та повторні дози оригінального препарату толперизону (50 і 150 мг протягом 8 днів); було встановлено, що препарат не викликає седативного ефекту (Dulin J. et al., 1998). У подвійному сліпому рандомізованому контрольованому дослідженні P. Bajaj і співавтори встановили, що застосування толперизону гідрохлориду з профілактичною метою (150 мг 3 р/добу протягом 8 днів) не викликає зменшення вираженості болю під час м’язової слабкості після фізичного навантаження (Bajaj P. et al ., 2003), але призводить до зниження ізометричного (статичного) навантаження (сили без руху), коли відбувається робота м’язів без змін їх довжини і в разі нерухомості суглобів.
P. Svensson і співавторами в рандомізованому подвійному сліпому плацебо-контрольованому перехресному дослідженні було вивчено дію толперизону гідрохлориду (300 мг перорально) і мезилату прідінолу (8 мг перорально) при створенні експериментального болю в м’язах щелепи і рефлексу на розтягнення жувальних м’язів щелепи. Було зроблено висновок про те, що толперизон забезпечує значне зниження рівня експериментального болю в м’язах щелепи, проте не впливає на латентний період массетер-рефлексу жувальних м’язів (Svensson P. et al., 2003).
Були досліджені ефективність і безпека толперизону (препарат приймали в дозі 300–900 мг/добу протягом 12 тиж) при лікуванні спастичності у хворих, які перенесли інсульт. Результати оцінювалися в рандомізованому подвійному сліпому плацебо-контрольованому багатоцентровому дослідженні з паралельними групами (Stamenova P. et al., 2005). Толперизон знижував середній бал за шкалою Ешворта (використовується для вимірювання спастичності й ефекту її лікування, а також для вимірювання ступеня тяжкості та частоти опору пасивним рухам за 5-бальною шкалою) на величину, рівну приблизно <0,0001, у порівнянні з групою, що одержувала плацебо. Небажані ефекти були в основному легкої або середньої інтенсивності. Результати дослідження продемонстрували ефективність і відмінну переносимість толперизону при лікуванні спастичної гіпертонії після церебрального інсульту. Було також висловлено припущення, що індивідуальне титрування дози, яка може перевищувати рекомендовану максимальну дозу 450 мг/добу, призводить до оптимального терапевтичного ефекту.
У проспективному відкритому багатоцентровому наглядовому постмаркетинговому дослідженні, проведеному в 174 центрах ортопедичної допомоги по всій Індії, було вивчено 920 хворих з болючим м’язовим спазмом, пов’язаним з дегенеративними або запальними станами. Терапія толперизоном (призначали 150 мг 3 р/добу протягом 7 днів перорально) призводила до значного поліпшення (р <0,0001) за шкалою Лайкерта (психометрична шкала, яка часто використовується в анкетах). У жодного пацієнта протягом періоду дослідження не відзначалося седативного ефекту, а частота виникнення побічних ефектів, таких як нудота, подразнення шлунка, була мінімальною (Prabhoo R. et al., 2011).
У багатоцентровому рандомізованому порівняльному клінічному дослідженні взяли участь випадково відібрані 250 хворих зі спазмом м’язів хребта, з гострим або рецидивуючим болем у попереку середньої та тяжкої інтенсивності й відсутністю ознак тяжких захворювань хребта. Їм призначали 150 мг толперизону 3 р/добу або 8 мг тіоколхікозиду 2 р/добу протягом 7 днів. На 3-й день дослідження при маневрі Ласега відзначалося поліпшення суглобової екскурсії при прийомі толперизону в порівнянні з тіоколхікозидом. При терапії толперизоном зниження показника відстані від пальця до підлоги було більш значним на 7-й день дослідження. Показники болю у стані спокою і під час руху були значно нижчими при терапії толперизоном (Rao R. et al., 2012).
Толперизон широко й ефективно застосовується в клінічній практиці, однак точний механізм його дії до кінця не вивчений. Це може бути пов’язано з тим фактом, що механізми, залучені до патофізіологічної спастичності, усе ще недостатньо розкриті.

Терапія

Мідостад приймають після вживання їжі, запиваючи 1 склянкою води. Через недостатнє споживання їжі біодоступність препарату може знизитися.
Дорослим призначають 150–450 мг/добу, дозу розподіляють на 3 прийоми.

Отруєння толперизоном

Толперизон є міорелаксантом центральної дії, який гальмує активність потенціалзалежних натрієвих каналів. Було також доведено пригнічувальний ефект на потенціалзалежні кальцієві канали. Однак у літературі недостатньо інформації про клінічні особливості отруєння толперизоном. Метою одного з досліджень було вивчення клінічних особливостей гострих передозувань толперизону. У результаті було встановлено, що гостре передозування толперизону може бути небезпечним для життя, швидко виникають тяжкі неврологічні, респіраторні й серцево-судинні симптоми. Тому було зроблено висновок, що за наявності альтернативних міорелаксантів слід ретельно оцінювати терапію толперизоном (Martos V. et al., 2015).

Висновок

Толперизон широко призначається в клінічній практиці при патологічно підвищеному тонусі скелетних м’язів (спастичність) і пов’язаному із ним болем. Толперизон є міорелаксантом центральної дії, який блокує спинномозкову сегментарну рефлекторну активність. Недавні оцінки механізму його дії показали, що сполука пригнічує натрієві канали і виявляє активність щодо блокування кальцієвих каналів N-типу як in vitro, так і in vivo. Толперизон є специфічним інгібітором моносинаптичних рефлексів і лише частково пригнічує полісинаптичні рефлекси. Його ефекти унікальні порівняно з баклофеном і бензодіазепінами, оскільки він дозозалежно пригнічує згинальний рефлекс, пригнічуючи синапси норадренергічних нейронів у спинному мозку. Толперизон ефективно послаблює спинальні рефлекси і пригнічує спадні ретикулоспінальні проекції. Толперизон пригнічує поширення потенціалу дії як у мієлінових А-, так і в немієлінізованих С-волокнах. Толперизон має специфічну інгібуючу дію на незалежні натрієві канали, пов’язані з болем, і цим відрізняється за своєю дією від дії лідокаїну на натрієві канали. Ефект толперизону був найбільш вираженим у відділах головного мозку, що беруть участь у відчутті болю (префронтальна кора, центральна частка, таламус і вторинна соматосенсорна кора). Толперизону гідрохлорид — ефективний і безпечнеий лікарський засіб, що застосовується в терапії рефлекторного м’язового спазму, побічні реакції при його застосуванні мінімальні (Tekes K., 2014).

ІНСТРУКЦІЯ МОЗ:

Мідостад таблетки, вкриті оболонкою 50 мг,таблетки, вкриті оболонкою 150 мг, Технолог ПрАТ (Україна, Умань)

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

МІДОСТАД

(MIDOSTAD)

Склад

діюча речовина: толперизону гідрохлорид;

1 таблетка містить толперизону гідрохлориду 50 мг або 150 мг;

допоміжні речовини: кислота лимонна, моногідрат; кремнію діоксид колоїдний безводний; кислота стеаринова; тальк; целюлоза мікрокристалічна; крохмаль кукурудзяний; лактози моногідрат; гіпромелоза; макрогол 6000; титану діоксид (Е 171).

Лікарська форма

Таблетки, вкриті оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки круглої форми, вкриті оболонкою, білого або майже білого кольору, з верхньою і нижньою опуклими поверхнями. На розламі під лупою видно ядро, оточене одним суцільним шаром.

Фармакотерапевтична група

Засоби, що впливають на опорно-руховий апарат. Міорелаксанти. Міорелаксанти з центральним механізмом дії. Інші міорелаксанти центральної дії. Толперизон. Код АТХ М03В Х04.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Толперизон є міорелаксантом центральної дії. Механізм дії толперизону повністю не з’ясований.

Він володіє високою афінністю до нервової тканини, досягаючи найбільших концентрацій у стовбурі головного мозку, спинному мозку та периферичній нервовій системі.

Найбільш значущим ефектом толперизону є його гальмівна дія на спинномозковий рефлекторний шлях. Імовірно, цей ефект спільно з інгібуючою дією на спадні провідні шляхи зумовлює терапевтичну користь толперизону.

Хімічна структура толперизону схожа зі структурою лідокаїну. Як і лідокаїн, він чинить мембраностабілізуючу дію та знижує електричну збудливість рухових нейронів і первинних аферентних волокон. Толперизон дозозалежно гальмує активність потенціал-залежних натрієвих каналів. Відповідно, знижується амплітуда і частота потенціалу дії.

Був доведений пригнічувальний ефект на потенціалзалежні кальцієві канали. Передбачається, що на додаток до його мембраностабілізуючої дії толперизон може також гальмувати викид медіатора.

На довершення до всього толперизон має деякі слабко виражені властивості альфа-адренергічних антагоністів і чинить антимускаринову дію.

Клінічна ефективність і безпека

Доведена ефективність толперизону у лікуванні м’язового спазму після перенесеного інсульту.

У рандомізованому подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні, в якому брали участь 120 пацієнтів із м’язовим спазмом після інсульту, при лікуванні толперизоном спостерігалося високо достовірне зменшення спастичності за шкалою Ашворта, що було основним цільовим показником. Відповідно до загальної оцінки ефективності лікаря і дослідників, толперизон перевершував плацебо (p < 0,001). Середнє поліпшення за шкалою Ашворта становило 32% у загальній популяції пацієнтів, яким було призначено лікування (intention-to-treat, ITT), і 42% у підгрупі пацієнтів, які отримували толперизон у дозі 300-450 мг/добу. При оцінці показників функціональних тестів ефективність толперизону також була вищою, ніж ефективність плацебо, однак відмінності були статистично незначущими.

У рандомізованому подвійному сліпому порівняльному дослідженні з участю 48 пацієнтів з ураженням головного мозку ефективність толперизону за індексом Бартеля була порівнянна з ефективністю баклофену. У той же час толперизон перевершував баклофен у поліпшенні за шкалою оцінки моторної функції Рівермід (Rivermead Motor Assessment Scale, RMAS).

Дані про ефективність толперизону при підвищеному м’язовому тонусі у пацієнтів із захворюваннями опорно-рухового апарату, відмінними від м’язового спазму після інсульту, суперечливі. У деяких дослідженнях відзначено позитивні результати за показниками деяких тестів, тоді як в інших дослідженнях переваг толперизону при таких захворюваннях не виявлено.

Профіль безпеки толперизону заснований на даних клінічних досліджень з участю пацієнтів з підвищенням м’язового тонусу різної етіології, а також на даних спонтанних повідомлень про небажані реакції.

Фармакокінетика.

Після прийому всередину толперизон добре всмоктується у тонкому кишечнику. Максимальна концентрація препарату у плазмі крові досягається через 0,5–1,5 години після прийому. У зв’язку зі значно вираженим метаболізмом першого проходження біодоступність толперизону становить приблизно 20%. Жирна їжа збільшує біодоступність препарату після прийому всередину приблизно на 100%, а максимальну концентрацію у плазмі крові — приблизно на 45% порівняно з прийомом натще. Час досягнення максимальної концентрації при цьому збільшується приблизно на 30 хвилин.

Толперизон інтенсивно метаболізується печінкою і нирками.

Препарат майже повністю виводиться нирками (понад 99%) у вигляді метаболітів.

Фармакологічна активність метаболітів невідома.

Період напіввиведення толперизону після внутрішньовенного введення становить близько 1,5 години, після прийому всередину — приблизно 2,5 години.

Доклінічні дані з безпеки

На підставі даних доклінічних досліджень фармакологічної безпеки, токсичності повторного застосування, генотоксичності та токсичного впливу на репродуктивну функцію не було відзначено специфічного ризику для людей.

Ефекти в ході доклінічних досліджень спостерігалися тільки при прийомі в дозах, які значно перевищують максимально допустимі дози для людини, що вказує на малу значущість для клінічного застосування.

У щурів і кролів спостерігались ембріотоксичні зміни при пероральному введенні препарату в дозах 500 мг/кг маси тіла і 250 мг/кг маси тіла відповідно. Однак ці дози багаторазово перевищують рекомендовані терапевтичні дози для людини.

Клінічні характеристики

Показання

Симптоматичне лікування м’язового спазму у дорослих після перенесеного інсульту.

Протипоказання

Гіперчутливість до діючої речовини або подібного з нею за хімічним складом еперизону, або до будь-якої з допоміжних речовин.
Міастенія гравіс.
Період годування груддю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Фармакокінетичні дослідження медикаментозних взаємодій з декстрометорфаном, субстратом CYP2D6, продемонстрували, що одночасне призначення толперизону підвищує концентрації у плазмі крові препаратів, які переважно метаболізуються цитохромом CYP2D6, зокрема концентрації тіоридазину, толтеродину, венлафаксину, атомоксетину, дезипраміну, декстрометорфану, метопрололу, небівололу, перфеназину.

У дослідженнях in vitro у мікросомах печінки і гепатоцитах людини значущого інгібування або індукції інших ізоферментів CYP (CYP2B6, CYP2C8, CYP2C9, CYP2C19, CYP1A2, CYP3A4) не виявлено.

Очікується, що при одночасному прийомі з іншими субстратами CYP2D6 та/або іншими препаратами експозиція толперизону зростати не буде, що зумовлено різноманітністю шляхів метаболізму толперизону.

При прийомі толперизону натщесерце його біодоступність знижується, тому при призначенні препарату рекомендується враховувати зв’язок з прийомом їжі.

Хоча толперизон є препаратом центральної дії, імовірність розвитку седативного ефекту при його застосуванні мала. У разі одночасного призначення з іншими міорелаксантами центральної дії необхідно розглянути питання про зниження дози толперизону.

Толперизон потенціює ефекти ніфлумінової кислоти, тому при одночасному прийомі з толперизоном дозу ніфлумінової кислоти, так само як і інших НПЗП, доцільно зменшити.

Особливості застосування

Реакції гіперчутливості

У постмаркетинговий період при застосуванні толперизону найчастіше спостерігалися побічні реакції гіперчутливості. Їх вираженість варіює від легких шкірних реакцій до тяжких системних реакцій, включаючи анафілактичний шок. Симптомами реакцій гіперчутливості можуть бути еритема, висип, кропив’янка, свербіж, ангіоневротичний набряк, тахікардія, гіпотензія або задишка.

У жінок з гіперчутливістю до інших препаратів або алергічними станами в анамнезі ризик реакцій гіперчутливості при прийомі толперизону більш високий.

Хімічна структура толперизону схожа зі структурою лідокаїну, тому при алергічній реакції в анамнезі на лідокаїн імовірний розвиток такої реакції на толперизон. Перед початком лікування толперизоном пацієнти повинні повідомити про наявність гіперчутливості на лідокаїн.

Необхідно рекомендувати пацієнтам бути уважними до свого стану для виявлення можливих симптомів алергії. Пацієнти повинні бути інформовані про те, що при появі симптомів алергії слід припинити прийом толперизону і негайно звернутися за медичною допомогою.

Після епізоду гіперчутливості до толперізону повторно призначати препарат не можна.

Препарат містить лактози моногідрат. У разі непереносимості лактози, дефіциті лактази саамів (Lapp lactase deficiency) або мальабсорбції глюкози-галактози не слід застосовувати цей препарат.

Застосування у період вагітності або годування груддю

За даними досліджень на тваринах, толперизон не чинить тератогенної дії.

Зважаючи на відсутність значущих клінічних даних застосування препарату, толперизон не слід застосовувати у період вагітності.

Оскільки невідомо, чи проникає толперизон у грудне молоко, застосування препарату у період годування груддю протипоказане.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Враховуючи можливість розвитку таких симптомів як запаморочення, сонливість, порушення уваги, епілепсія, нечіткість зору слід з обережністю застосовувати препарат при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози

Препарат слід приймати після їди, запиваючи 1 склянкою води. Недостатній прийом їжі може зменшити біодоступність толперизону.

Дорослі: залежно від індивідуальної потреби і переносимості по 150–450 мг на добу за 3 прийоми.

Пацієнти з порушеннями функцій нирок

Досвід застосування препарату пацієнтам з ураженням нирок обмежений, у таких хворих відзначалася більш висока частота небажаних ефектів. У зв’язку з цим при помірному ураженні нирок рекомендується індивідуальне титрування дози з ретельним наглядом за станом пацієнта і контролем функції нирок. При тяжкому ураженні нирок призначати толперизон не рекомендується.

Пацієнти з порушеннями функцій печінки

Досвід застосування препарату пацієнтам з ураженням печінки обмежений, у таких хворих відзначалася більш висока частота небажаних явищ. У зв’язку з цим при помірному ураженні печінки рекомендується індивідуальне титрування дози з ретельним наглядом за станом пацієнта і контролем функції печінки. При тяжкому ураженні печінки призначати толперизон не рекомендується.

Діти

Безпека та ефективність толперизону для дітей не вивчені.

Передозування

Дані щодо передозування толперизону є недостатніми.

Симптоми при передозуванні можуть включати сонливість, прояви з боку шлунково-кишкового тракту (нудота, блювання, біль в епігастрії), тахікардія, артеріальна гіпертензія, брадикінезія та вертиго. У важких випадках були повідомлення про судоми, пригнічення дихання, апное та кому.

Для толперизону не існує специфічного антидоту. У разі передозування рекомендується симптоматичне лікування.

Побічні реакції

Профіль безпеки таблеток, що містять толперизон, заснований на даних стосовно більше 12000 пацієнтів. Відповідно до цих даних найчастіше виникали такі побічні реакції як порушення з боку шкіри і підшкірної клітковини, системні порушення, порушення з боку нервової і травної систем.

За даними постмаркетингового спостереження, приблизно 50–60% випадків побічних реакцій, асоційованих з прийомом толперизону, становлять реакції гіперчутливості. Більшість цих реакцій були несерйозними і проходили самостійно. Реакції гіперчутливості, що становили загрозу для життя, виникали у поодиноких випадках.

Побічні реакції наведені за класами систем органів відповідно до Медичного словника регуляторної діяльності MedDRA, з використанням визначень частоти MedDRA: нечасто (≥ 1/1000, < 1/100), рідко (≥ 1/10000, <1/1000), дуже рідко (<1/10000), невідомої частоти (не можна оцінити за наявними даними).

Класи систем органів	Нечасто (≥1/1000, <1/100)	Рідко (≥1/10000, <1/1000)	Дуже рідко (<1/10000)
З боку крові та лімфатичної системи			Анемія Лімфаденопатія
З боку імунної системи		Реакція гіперчутливості Анафілактична реакція	Анафілактичний шок
З боку обміну речовин та харчування	Анорексія		Полідипсія
Порушення психіки	Безсоння Порушення сну	Зниження активностіДепресія	Сплутаність свідомості
З боку нервової системи	Головний біль Запаморочення Сонливість	Порушення уваги Тремор Судоми Гіпестезія Парестезія Летаргія (підвищенасонливість)
З боку органів зору		Порушення зору
З боку органів слуху і лабіринтні порушення		Шум у вухах Вертиго
З боку серця		Стенокардія Тахікардія Прискорене серцебиття Зниження артеріального тиску	Брадикардія
З боку судин	Гіпотонія	Гіперемія шкіри
З боку дихальної системи, органів грудної клітки і середостіння		Утруднення дихання Носова кровотеча Прискорене дихання
З боку шлунково-кишкового тракту	Відчуття дискомфорту у животі Діарея Сухість слизової оболонки порожнини рота Диспепсія Нудота	Болі в епігастрії Запор Метеоризм Блювання
З боку печінки та жовчовивідних шляхів		Пошкодження печінки легкого ступеня
З боку шкіри та підшкірних тканин		Алергічний дерматит Гіпергідроз Свербіж Кропив’янка Висип
З боку скелетно-м’язової системи та сполучної тканини	М’язова слабкість Міалгія Болі у кінцівках	Відчуття дискомфорту у кінцівках	Остеопенія
З боку нирок і сечовивідних шляхів		ЕнурезПротеїнурія
Загальні порушення та ускладнення у місці введення	Астенія Дискомфорт Підвищена втомлюваність	Відчуття сп’яніння Відчуття жару Дратівливість Спрага	Відчуття дискомфорту у грудях
Лабораторні та інструментальні дані		Зниження артеріального тиску Підвищення концентрації білірубіну в крові Зміна активності печінкових ферментів Зниження кількості тромбоцитів Лейкоцитоз	Підвищення концентрації креатиніну в крові

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 30 °С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері. По 3 блістери в пачці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

ПрАТ «Технолог».

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

Україна, 20300, Черкаська обл., місто Умань, вулиця Стара прорізна, будинок 8.

Мідостад (Midostad) - Київ Лікарський препарат - ціни