алюмінію гідроксид може призвести до запору, а магнію гідроксид може зумовити гіпокінезію кишечнику. Застосування цього лікарського засобу у високих дозах може спричинити або ускладнити обструкцію кишечнику та кишкову непрохідність, особливо у пацієнтів з підвищеним ризиком таких ускладнень, наприклад у хворих з нирковою недостатністю або літнього віку.
Хворим з порушенням функції нирок необхідно уникати тривалого застосування високих доз препарату.
Пацієнтам необхідно звернутися до лікаря в разі зменшення маси тіла, утруднення при ковтанні, в разі постійного відчуття дискомфорту в животі; у разі порушення травлення, що з’явилося вперше; при зміні перебігу вже наявних порушень травлення; у разі ниркової недостатності.
Солі алюмінію загалом погано всмоктуються у ШКТ, і тому системні ефекти у пацієнтів з нормальною функцією нирок виникають рідко. Проте застосування надмірних доз або тривалий прийом лікарського засобу, або навіть застосування звичайних доз препарату у пацієнтів, раціон харчування яких характеризується низьким вмістом фосфору, може призводити до зменшення вмісту фосфату в організмі, що супроводжується посиленням процесів резорбції у кістковій тканині та виникненням гіперкальціурії з підвищеним ризиком остеомаляції (через зв’язування алюмінію з фосфатом).
У пацієнтів з нирковою недостатністю спостерігаються підвищені плазмові концентрації як алюмінію, так і магнію. У таких хворих тривале застосування високих доз солей алюмінію та магнію може призводити до розвитку енцефалопатії, деменції, мікроцитарної анемії або погіршити перебіг остеомаляції, індукованої діалізом.
Алюмінію гідроксид може бути небезпечним для пацієнтів з порфірією, які отримують гемодіаліз.
Якщо під час лікування симптоми тривають більше 10 днів або стан хворого погіршується, слід перевірити етіологію захворювання і переглянути методику лікування.
Для хворих зі зниженою масою тіла, кахексією, а також у дітей слід з обережністю визначати дозу і тривалість лікування, необхідно застосовувати нижчі дози лікарського засобу і коротші терміни лікування.
У дітей молодшого віку при застосуванні магнію гідроксиду може виникати гіпермагніємія, особливо при порушенні функції нирок або зневодненні організму.
Не застосовувати препарат понад 2 тиж без рекомендації лікаря.
Гастро-Тева слід завжди приймати через 1 год після їди, оскільки в цьому випадку тривалість його дії значно збільшується.
Гастро-Тева містить лактозу, тому пацієнтам з вродженими проблемами непереносимості галактози, дефіциту лактази чи порушення всмоктування глюкози-галактози не слід приймати цей препарат. У пацієнтів з рідкісною вродженою непереносимістю фруктози не слід застосовувати цей препарат.
Застосування у період вагітності або годування грудьми. Достовірні дані про тератогенну дію на тварин відсутні. На даний час у клінічній практиці відсутні свідчення розвитку вроджених дефектів і фетотоксичних ефектів. З іншого боку, можливість подальшого нагляду за результатами вагітностей, під час яких застосовували лікарський засіб, занадто обмежена для того, щоб виключити ризик.
Слід враховувати вміст іонів алюмінію і магнію, здатних впливати на проходження у ШКТ:
– солі магнію гідроксиду можуть спричинити діарею;
– солі алюмінію можуть бути причиною запору.
Слід уникати тривалого застосування і перевищення доз цього лікарського засобу.
У період вагітності препарат можна приймати тільки за призначенням лікаря, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода/дитини.
Під час лікування препаратом слід припинити годування грудьми.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Не впливає.
Діти. Не рекомендується застосовувати Гастро-Тева у дітей віком до 6 років.