Препарат призначений тільки для місцевого застосування.

Слід уникати контакту гелю з очима, губами, ділянками крил носа і шкірою навколо очей, а також слизовими оболонками. При випадковому потраплянні гелю на ці ділянки необхідно ретельно промити їх теплою водою.

Не наносити гель на екзематозні ураження шкіри, сонячні опіки, порізи або інші ураження шкіри.

Уникати потрапляння в ротову порожнину. Перед нанесенням гелю необхідно ретельно вимити руки.

Під час лікування слід уникати надмірного впливу сонячних променів та ультрафіолетового світла, включаючи лампи, внаслідок підвищення вразливості шкіри і збільшення ризику виникнення сонячної еритеми.

Застосування препарату разом із косметичними засобами, які підсушують шкіру (абразивні або лікувальні мила, очисники шкіри, засоби, що містять надмірну кількість спирту, в'яжучі засоби, креми чи лосьйони для або після гоління, миючі засоби), може призвести до подразнення.

У разі виникнення алергічної реакції до будь-якого з компонентів препарату терапію слід припинити і вжити відповідних заходів.

Кліндаміцин при місцевому застосуванні абсорбується з поверхні шкіри і в деяких випадках у чутливих пацієнтів може спричинити діарею, мелену, а також коліт (включаючи псевдомембранозний коліт). При виникненні цих явищ слід негайно припинити застосування препарату. Симптоми можуть спостерігатися також протягом кількох тижнів після припинення терапії.

Коліт, як правило, проявляється тяжкою діареєю і спазмами в животі. Ендоскопічне обстеження може виявити псевдомембранозний коліт. З діагностичною метою слід провести посів калу на C. difficile або зробити аналіз на токсини C. difficile.

Антиперистальтуючі засоби, такі як опіати та дифеноксилат з атропіном, можуть подовжувати та/або погіршувати стан.

При лікуванні тяжкого коліту, асоційованого з антибіотиками, може бути ефективним застосування ванкоміцину. Звичайна доза становить 125 — 500 мг всередину кожні 6 годин протягом 7 — 10 днів. За необхідності слід вжити додаткових заходів підтримуючої медичної допомоги.

Колестирамін або серостаполові смоли зв'язують ванкоміцин in vitro. При одночасному призначенні смол та ванкоміцину, доцільно відокремити час прийому кожного препарату.

З огляду на можливість розвитку діареї, діареї з кров'ю та псевдомембранозного коліту, лікар повинен розглянути можливість застосування інших лікарських засобів, що є більш підходящими для лікування (див. розділи «Протипоказання», «Побічні реакції»).

Кліндаміцин, що вводиться перорально та парентерально, був пов'язаний з тяжким колітом, який може бути фатальним.

З обережністю застосовувати кліндаміцин для місцевого застосування у пацієнтів з атопічними захворюваннями.

Наявні в складі лікарського засобу пропіленгліколь та метилпарагідроксибензоат (Е 218) можуть спричиняти алергічні реакції (можливо, уповільнені).

Безпека та ефективність застосування лікарського засобу пацієнтам віком 65 років і вище не встановлені.

Гостре ураження нирок.

При застосуванні препаратів кліндаміцину з системною дією можуть спостерігатися рідкісні випадки гострого ураження нирок, включаючи гостру ниркову недостатність. Тому слід розглянути необхідність моніторингу функції нирок у пацієнтів, які отримують тривалу терапію і вже мають порушення функції нирок або приймають супутні нефротоксичні препарати (див. розділ «Побічні реакції»).