Лікарські засоби, що впливають на концентрацію етравірину в плазмі.

Етравірин метаболізується ізоферментами CYP3А4, CYP2С9 та CYP2С19, а його метаболіти піддаються глюкуронідації під впливом ферменту УДФ-глюкуронозилтрансферази. Лікарські засоби, що індукують CYP3А4, CYP2С9 та CYP2С19, можуть прискорювати кліренс етравірину, внаслідок чого знижується його концентрація у плазмі крові.

Одночасне застосування з лікарськими засобами, що пригнічують CYP3А4, CYP2С9 та CYP2С19, можуть уповільнювати кліренс етравірину, внаслідок чого збільшується його концентрація у плазмі крові.

Лікарські засоби, на метаболізм яких впливає етравірин.

Етравірин є слабким індуктором ізоферменту CYP3А4. Одночасне застосування етравірину і препаратів, що переважно метаболізуються CYP3А4, може призводити до зниження концентрації таких препаратів у плазмі крові і, отже, послаблювати або скорочувати їх терапевтичні ефекти.

Крім того, етравірин є слабким інгібітором ізоферментів CYP2С9 та CYP2С19. Етравірин також є слабким інгібітором Р-глікопротеїну (Р-гп). Одночасне застосування етравірину та препаратів, які метаболізуються переважно CYP2С9 та CYP2С19, може підвищувати концентрацію таких препаратів у плазмі крові і, отже, посилювати або пролонгувати їхні терапевтичні або побічні ефекти або змінювати профіль побічних реакцій.

Вже відомі взаємодії з антиретровірусними та іншими препаратами і взаємодії, що припускаються, наведено у таблиці 1. Таблиця включає не всі взаємодії.

Взаємодії між етравірином та лікарськими засобами, що застосовуються одночасно, зазначено у таблиці 1 (збільшення показника позначається як «↑», зменшення — «↓», без змін — «↔», не досліджувалося — «НД», довірчий інтервал — «ДІ»).

Таблиця 1

Взаємодія та дози, рекомендовані при застосуванні з іншими лікарськими засобами
Лікарські засоби	Впливи на лікарські засоби метод найменших квадратів, середнє значення (90% ДІ; 1,00 = немає впливу)	Рекомендації щодо застосування
ПРОТИІНФЕКЦІЙНІ
Антиретровірусні
Нуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази
Диданозин 400 мг 1 раз на добу	диданозин AUC ↔ 0,99 (0,79–1,25) C_min НД C_max ↔ 0,91 (0,58–1,42) етравірин AUC ↔ 1,11 (0,99–1,25) C_min ↔ 1,05 (0,93–1,18) C_max ↔ 1,16 (1,02–1,32)	Не спостерігається значного впливу на фармакокінетичні параметри диданозину та етравірину. Інтеленс^® та диданозин можна застосовувати без корекції доз.
Тенофовіру дизопроксил 245 мг 1 раз на добу^b	тенофовір AUC ↔ 1,15 (1,09–1,21) C_min ↑ 1,19 (1,13–1,26) C_max ↑ 1,15 (1,04–1,27) етравірин AUC ↓ 0,81 (0,75–0,88) C_min ↓ 0,82 (0,73–0,91) C_max ↓ 0,81 (0,75–0,88)	Не спостерігається значного впливу на фармакокінетичні параметри тенофовіру та етравірину. Інтеленс^® та тенофовір можна застосовувати без корекції доз.
Інші нуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази	Не досліджувався, але взаємодії не очікується, оскільки інші інгібітори (наприклад абакавір, емтрицитабін, ламівудин, ставудин та зидовудин) елімінуються переважно нирками.	Інтеленс^® можна застосовувати з цими нуклеозидними інгібіторами зворотної транскриптази без корекції доз.
Ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази
Ефавіренц Невірапін Рилпівірин	Не встановлено додаткової ефективності від застосування двох ненуклеозидних інгібіторів зворотної транскриптази. Одночасне застосування етравірину з ефавіренцом або невірапіном може спричинити значне зниження концентрації етравірину у плазмі крові та втрату терапевтичного ефекту етравірину. Одночасне застосування етравірину з рилпівірином може спричинити зменшення концентрації рилпівірину у плазмі крові та втрату його терапевтичного ефекту.	Не рекомендується застосовувати Інтеленс^® одночасно з іншими ненуклеозидними інгібіторами зворотної транскриптази.
Інгібітори протеази ВІЛ — непотенційовані (без застосування низьких доз ритонавіру)
Індинавір	Одночасне застосування етравірину з індинавіром може спричинити значне зменшення концентрації індинавіру у плазмі крові та втрату терапевтичного ефекту індинавіру.	Не рекомендується застосовувати Інтеленс^® одночасно з індинавіром.
Інгібітори протеази ВІЛ — потенційовані (із застосуванням низьких доз ритонавіру)
Атазанавір/ритонавір 300/100 мг 1 раз на добу	атазанавір AUC ↓ 0,86 (0,79–0,93) C_min ↓ 0,62 (0,55–0,71) C_max ↔ 0,97 (0,89–1,05) етравірин AUC ↑ 1,30 (1,18–1,44) C_min ↑ 1,26 (1,12–1,42) C_max ↑ 1,30 (1,17–1,44)	Інтеленс^® та атазанавір/ритонавір можна застосовувати без корекції доз.
Дарунавір/ритонавір 600/100 мг 2 рази на добу	дарунавір AUC ↔ 1,15 (1,05–1,26) C_min ↔ 1,02 (0,90–1,17) C_max ↔ 1,11 (1,01–1,22) етравірин AUC ↓ 0,63 (0,54–0,73) C_min ↓ 0,51 (0,44–0,61) C_max ↓ 0,68 (0,57–0,82)	Інтеленс^® та дарунавір/ритонавір можна застосовувати без корекції доз.
Фосампренавір/ ритонавір 700/100 мг 2 рази на добу	ампренавір AUC ↑ 1,69 (1,53–1,86) C_min ↑ 1,77 (1,39–2,25) C_max ↑ 1,62 (1,47–1,79) етравірин AUC ↔^a C_min ↔^a C_max ↔^a	При одночасному застосуванні з Інтеленсом^® може бути необхідне зменшення дози ампренавіру/ритонавіру та фосампренавіру/ритонавіру. Для зменшення дози можна застосовувати пероральний розчин.
Лопінавір/ ритонавір (таблетки) 400/100 мг 2 рази на добу	лопінавір AUC ↔ 0,87 (0,83–0,92) C_min ↓ 0,80 (0,73–0,88) C_max ↔ 0,89 (0,82–0,96) етравірин AUC ↓ 0,65 (0,59–0,71) C_min ↓ 0,55 (0,49–0,62) C_max ↓ 0,70 (0,64–0,78)	Інтеленс^® та лопінавір/ритонавір можна застосовувати без корекції доз.
Саквінавір/ритонавір 1000/100 мг 2 рази на добу	саквінавір AUC ↔ 0,95 (0,64–1,42) C_min ↓ 0,80 (0,46–1,38) C_max ↔ 1,00 (0,70–1,42) етравірин AUC ↓ 0,67 (0,56–0,80) C_min ↓ 0,71 (0,58–0,87) C_max ↓ 0,63 (0,53–0,75)	Інтеленс^® та саквінавір/ритонавір можна застосовувати без корекції доз.
Типранавір/ритонавір 500/200 мг 2 рази на добу	типранавір AUC ↑ 1,18 (1,03–1,36) C_min ↑ 1,24 (0,96–1,59) C_max ↑ 1,14 (1,02–1,27) етравірин AUC ↓ 0,24 (0,18–0,33) C_min ↓ 0,18 (0,13–0,25) C_max ↓ 0,29 (0,22–0,40)	Не рекомендується одночасно застосовувати типранавір/ ритонавір та Інтеленс^® (див. розділ «Особливості застосування»).
Інгібітори протеази ВІЛ — потенційовані (із застосуванням кобіцистату)
Атазанавір/кобіцистат, дарунавір/кобіцистат	Не досліджувалася. Одночасне застосування етравірину з атазанавіром/кобіцистатом або дарунавіром/кобіцистатом може спричинити зменшення концентрації інгібітора протеази та/або кобіцистату в плазмі крові, що може призвести до втрати терапевтичного ефекту та розвитку резистентності.	Не рекомендується застосовувати Інтеленс^®одночасно з атазанавіром/кобіцистатом або дарунавіром/кобіцистатом.
Антагоністи CCR5
Маравірок 300 мг 2 рази на добу Маравірок/дарунавір/ ритонавір 150/600/100 мг 2 рази на добу	маравірок AUC ↓ 0,47 (0,38–0,58) C_min ↓ 0,61 (0,53–0,71) C_max ↓ 0,40 (0,28–0,57) етравірин AUC ↔ 1,06 (0,99–1,14) C_min ↔ 1,08 (0,98–1,19) C_max ↔ 1,05 (0,95–1,17) маравірок* AUC ↑ 3,10 (2,57–3,74) C_min ↑ 5,27 (4,51–6,15) C_max ↑ 1,77 (1,20–2,60) * Порівняно з дозою маравіроку 150 мг 2 рази на добу.	Рекомендована доза маравіроку у комбінації з Інтеленсом^® та інгібіторами протеази становить 150 мг 2 рази на добу, за винятком застосування із фосампренавіром/ритонавіром, котрі не рекомендуються з маравіроком. Коригування дози Інтеленсу^® не потрібне (див. розділ «Особливості застосування»).
Інгібітори злиття
Енфувіртид 90 мг 2 рази на добу	етравірин* AUC ↔^a C_0h ↔^a Концентрації енфувіртиду не досліджувалися, не очікується взаємодії. *З огляду на популяційні фармакокінетичні аналізи.	Не очікується взаємодії між препаратом Інтеленс^® та енфувіртидом при одночасному застосуванні.
Інгібітори інтегрази
Долутегравір 50 мг 1 раз на добу Долутегравір + дарунавір/ ритонавір 50 мг 1 раз на добу + 600/100 мг 2 рази на добу Долутегравір + лопінавір/ритонавір 50 мг 1 раз на добу + 400/100 мг 2 рази на добу	долутегравір AUC ↓ 0,29 (0,26–0,34) C_min ↓ 0,12 (0,09–0,16) C_max ↓ 0,48 (0,43–0,54) етравірин AUC ↔ ^а C_min ↔ ^а C_max ↔ ^а долутегравір AUC ↓ 0,75 (0,69–0,81) C_min ↓ 0,63 (0,52–0,77) C_max ↓ 0,88 (0,78–1,00) етравірин AUC ↔ ^а C_min ↔ ^а C_max ↔ ^а долутегравір AUC ↔ 1,11 (1,02–1,20) C_min ↑ 1,28 (1,13–1,45) C_max ↔ 1,07 (1,02–1,13) етравірин AUC ↔ ^а C_min ↔ ^а C_max ↔ ^а	Етравірин значно знижує концентрацію долутегравіру у плазмі крові. Вплив етравірину на концентрацію долутегравіру знижується при застосуванні дарунавіру/ритонавіру або лопінавіру/ритонавіру, також очікується зменшення впливу етравірину на долутегравір при одночасному застосуванні атазанавіру/ритонавіру. Інтеленс^® можна застосовувати з долутегравіром лише при одночасному застосуванні атазанавіру/ритонавіру, дарунавіру/ритонавіру або лопінавіру/ритонавіру. Таку комбінацію можна застосовувати без корекції доз.
Ралтегравір 400 мг 2 рази на добу	ралтегравір AUC ↓ 0,90 (0,68–1,18) C_min ↓ 0,66 (0,34–1,26) C_max ↓ 0,89 (0,68–1,15) етравірин AUC ↔ 1,10 (1,03–1,16) C_min ↔ 1,17 (1,10–1,26) C_max ↔ 1,04 (0,97–1,12)	Можна застосовувати Інтеленс^® та ралтегравір без коригування доз.
АНТИАРИТМІЧНІ ЗАСОБИ
Дигоксин 0,5 мг одноразово	дигоксин AUC ↑ 1,18 (0,90–1,56) C_min НД C_max ↑ 1,19 (0,96–1,49)	Інтеленс^® та дигоксин можна застосовувати без коригування доз. Рекомендується моніторинг рівнів дигоксину при одночасному застосуванні з препаратом Інтеленс^®.
Аміодарон Бепридил Дизопірамід Флекаїнід Лідокаїн (внутрішньовенно) Мексилетин Пропафенон Хінідин	Не досліджувалася. Очікується, що Інтеленс^® буде знижувати плазмові концентрації цих антиаритмічних засобів.	Слід бути обережними та по можливості проводити моніторинг терапевтичних концентрацій при одночасному застосуванні цих антиаритмічних засобів та Інтеленсу^®.
АНТИБІОТИКИ
Азитроміцин	Не досліджувалася. Оскільки азитроміцин елімінується з жовчю, не очікується взаємодії між цим лікарським засобом та Інтеленсом^®.	Інтеленс^® та азитроміцин можна застосовувати без коригування доз.
Кларитроміцин 500 мг 2 рази на добу	кларитроміцин AUC ↓ 0,61 (0,53–0,69) C_min ↓ 0,47 (0,38–0,57) C_max ↓ 0,66 (0,57–0,77) 14-гідроксикларитроміцин AUC ↑ 1,21 (1,05–1,39) C_min ↔ 1,05 (0,90–1,22) C_max ↑ 1,33 (1,13–1,56) етравірин AUC ↑ 1,42 (1,34–1,50) C_min ↑ 1,46 (1,36–1,58) C_max ↑ 1,46 (1,38–1,56)	Етравірин знижував концентрацію кларитроміцину, разом з тим концентрація активного метаболіту, 14-гідроксикларитроміцину, зростала. Оскільки 14-гідроксикларитроміцин має знижену активність проти комплексу Mycobacterium avium (MAC), загальна активність кларитроміцину та його метаболіту щодо цього патогену може змінитися. Отже, для лікування інфекцій, спричинених МАС, бажано застосовувати препарати, альтернативні кларитроміцину.
АНТИКОАГУЛЯНТИ
Варфарин	Не досліджувалися. Очікується, що етравірин буде збільшувати концентрацію варфарину у плазмі крові.	Рекомендується проводити моніторинг міжнародного нормалізованого співвідношення при одночасному застосуванні варфарину та Інтеленсу^®.
ПРОТИСУДОМНІ ЗАСОБИ
Карбамазепін Фенобарбітал Фенітоїн	Не досліджувалися. Очікується, що карбамазепін, фенобарбітал та фенітоїн знижуватимуть концентрацію етравірину в плазмі.	Одночасне застосування не рекомендується.
ПРОТИГРИБКОВІ ПРЕПАРАТИ
Флуконазол 200 мг 1 раз на добу вранці	флуконазол AUC ↔ 0,94 (0,88–1,01) C_min↔ 0,91 (0,84–0,98) C_max ↔ 0,92 (0,85–1,00) етравірин AUC ↑ 1,86 (1,73–2,00) C_min ↑ 2,09 (1,90–2,31) C_max ↑ 1,75 (1,60–1,91)	Можна застосовувати Інтеленс^® та флуконазол без коригування доз.
Ітраконазол Кетоконазол Посаконазол	Не досліджувалися. Посаконазол, потужний інгібітор CYP3A4, може збільшувати концентрацію етравірину у плазмі крові. Ітраконазол та кетоконазол — потужні інгібітори, а також субстрати CYP3A4. Одночасне системне застосування ітраконазолу чи кетоконазолу з етравірином може збільшувати концентрацію етравірину у плазмі крові. У той же час концентрації ітраконазолу та кетоконазолу можуть знижуватися етравірином.	Інтеленс^® та вказані протигрибкові препарати можна застосовувати без коригування доз.
Вориконазол 200 мг 2 рази на добу	вориконазол AUC ↑ 1,14 (0,88–1,47) C_min ↑ 1,23 (0,87–1,75) C_max ↓ 0,95 (0,75–1,21) етравірин AUC ↑ 1,36 (1,25–1,47) C_min ↑ 1,52 (1,41–1,64) C_max ↑ 1,26 (1,16–1,38)	Можна застосовувати Інтеленс^® та вориконазол без коригування доз.
ПРОТИМАЛЯРІЙНІ ЗАСОБИ
Артеметер/люмефантрин 80/480 мг за схемою 6 доз (на 0, 8, 24, 36, 48 та 60 годинах)	артеметер AUC ↓ 0,62 (0,48–0,80) C_min ↓ 0,82 (0,67–1,01) C_max ↓ 0,72 (0,55–0,94) дигідроартемізинін AUC ↓ 0,85 (0,75–0,97) C_min ↓0,83 (0,71–0,97) C_max ↓ 0,84 (0,71–0,99) люмефантрин AUC ↓ 0,87 (0,77–0,98) C_min ↔ 0,97 (0,83–1,15) C_max ↔1,07 (0,94–1,23) етравірин AUC ↔ 1,10 (1,06–1,15) C_min ↔ 1,08 (1,04–1,14) C_max ↔ 1,11 (1,06–1,17)	При одночасному застосуванні препарату Інтеленс^® та протималярійних засобів артеметеру/люмефантрину знижується вплив артеметеру та його активного метаболіту дигідроартемізиніну, що може призвести до зниження протималярійної ефективності. Коригування дози Інтеленсу^® не потрібне.
ПРОТИТУБЕРКУЛЬОЗНІ ЗАСОБИ
Рифампіцин Рифапентин	Не досліджувалися. Очікується, що рифампіцин та рифапентин знижуватимуть концентрацію етравірину у плазмі крові. Інтеленс^® потрібно застосовувати у комбінації з інгібіторами протеази із застосуванням ритонавіру. Рифампіцин у комбінації з інгібіторами протеази із застосуванням ритонавіру протипоказаний.	Комбінація не рекомендується.
Рифабутин 300 мг 1 раз на добу	З інгібіторами протеази з одночасним застосуванням ритонавіру досліджень взаємодії не проводилося. З огляду на попередні дані, можна очікувати зниження концентрації етравірину, оскільки збільшуватиметься концентрація рифабутину, а особливо 25-О-дезацетилрифабутину. З інгібіторами протеази без застосування ритонавіру (не відповідає показанням для застосування етравірину): рифабутин AUC ↓ 0,83 (0,75–0,94) C_min ↓ 0,76 (0,66–0,87) C_max ↓ 0,90 (0,78–1,03) 25-O-дезацетил-рифабутин AUC ↓ 0,83 (0,74–0,92) C_min↓ 0,78 (0,70–0,87) C_max ↓ 0,85 (0,72–1,00) етравірин AUC ↓ 0,63 (0,54–0,74) C_min ↓ 0,65 (0,56–0,74) C_max ↓ 0,63 (0,53–0,74)	Комбінацію Інтеленсу^® та інгібіторів протеази без застосування ритонавіру слід застосовувати з обережністю, оскільки знижуватиметься концентрація етравірину та підвищуватиметься концентрація рифабутину та 25-О-дезацетил-рифабутину. Слід вести ретельний моніторинг вірусологічної відповіді та побічних реакцій рифабутину. Для коригування дози рифабутину необхідно звернутися за інформацією щодо інгібіторів протеази, підсилених застосуванням ритонавіру.
БЕНЗОДІАЗЕПІНИ
Діазепам	Не досліджувалися. Очікується, що етравірин буде збільшувати концентрацію діазепаму у плазмі крові.	Слід розглянути питання щодо застосування альтернативних діазепаму лікарських засобів.
КОРТИКОСТЕРОЇДИ
Дексаметазон (системний)	Не досліджувалися. Очікується, що дексаметазон зменшуватиме плазмову концентрацію етравірину.	Слід з обережністю застосовувати дексаметазон для системного застосування або розглянути питання щодо застосування альтернативних препаратів, особливо для постійного застосування.
ЕСТРОГЕНОВМІСНІ КОНТРАЦЕПТИВИ
Етинілестрадіол 0,035 мг 1 раз на добу Норетиндрон 1 мг 1 раз на добу	етинілестрадіол AUC ↑ 1,22 (1,13–1,31) C_min ↔ 1,09 (1,01–1,18) C_max ↑ 1,33 (1,21–1,46) норетиндрон AUC ↔ 0,95 (0,90–0,99) C_min ↓ 0,78 (0,68–0,90) C_max ↔ 1,05 (0,98–1,12) етравірин AUC ↔^a C_min ↔^a C_max ↔^a	Можна застосовувати комбінацію естрогеновмісних та/або прогестероновмісних контрацептивів та Інтеленсу^® без коригування доз.
ПРОТИВІРУСНІ ЗАСОБИ ПРЯМОЇ ДІЇ [ВІРУС ГЕПАТИТУ С (ВГС)]
Рибавірин	Не досліджувалися, не очікується взаємодії, зважаючи на елімінацію рибавірину нирками.	Можна застосовувати комбінацію Інтеленсу^® та рибавірину без коригування доз.
Даклатасвір	Не досліджувалися. Одночасне застосування етравірину з даклатасвіром може спричинити зменшення концентрації даклатасвіру в плазмі крові.	Одночасне застосування Інтеленсу^® та даклатасвіру не рекомендується.
Елбасвір/гразопревір	Не досліджувалися. Одночасне застосування етравірину з елбасвіром/гразопревіром може спричинити зменшення концентрації елбасвіру та гразопревіру в плазмі крові, що може призвести до втрати терапевтичного ефекту.	Одночасне застосування Інтеленсу^® з елбасвіром/гразопревіром протипоказане (див. розділ «Протипоказання»).
ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ, ЩО МІСТЯТЬ ЕКСТРАКТ ЗВІРОБОЮ ЗВИЧАЙНОГО
Звіробій звичайний (Hypericum perforatum)	Не досліджувалися. Очікується, що екстракт звіробою знижуватиме концентрацію етравірину у плазмі крові.	Комбінація не рекомендується.
ІНГІБІТОРИ РЕДУКТАЗИ ГМГ-КОА
Аторвастатин 40 мг 1 раз на добу	аторвастатин AUC ↓ 0,63 (0,58–0,68) C_min НД C_max ↑ 1,04 (0,84–1,30) 2-OH-аторвастатин AUC ↑ 1,27 (1,19–1,36) C_minНД C_max ↑ 1,76 (1,60–1,94) етравірин AUC ↔ 1,02 (0,97–1,07) C_min ↔ 1,10 (1,02–1,19) C_max↔ 0,97 (0,93–1,02)	Можна застосовувати комбінацію аторвастатину та Інтеленсу^® без коригування доз, хоча залежно від клінічної відповіді дозу аторвастатину можна змінити.
Флувастатин Ловастатин Правастатин Розувастатин Симвастатин	Не досліджувалися. Не очікується взаємодії між правастатином та етравірином. Ловастатин, розувастатин та симвастатин — субстрати CYP3A4, тому одночасне застосування з етравірином може спричинити низькі плазмові концентрації інгібіторів редуктази ГМГ-КоА. Флувастатин та розувастатин метаболізуються CYP2C9, одночасне застосування може спричинити вищі концентрації цих інгібіторів редуктази ГМГ-КоА у плазмі крові.	Може бути необхідним коригування доз цих інгібіторів редуктази ГМГ-КоА.
АНТАГОНІСТИ Н₂-РЕЦЕПТОРІВ
Ранітидин 150 мг 2 рази на добу	етравірин AUC ↓ 0,86 (0,76–0,97) C_min НД C_max ↓ 0,94 (0,75–1,17)	Інтеленс^® можна застосовувати разом із антагоністами Н₂-рецепторів без коригування доз.
ІМУНОДЕПРЕСАНТИ
Циклоспорин Сиролімус Такролімус	Не досліджувалися. Очікується, що етравірин знижуватиме плазмові концентрації циклоспорину, сиролімусу та такролімусу.	При одночасному застосуванні Інтеленс^® може впливати на концентрації циклоспорину, сиролімусу та такролімусу в плазмі, тому слід бути обережними при одночасному застосуванні з імунодепресантами.
НАРКОТИЧНІ АНАЛГЕТИКИ
Метадон індивідуальні дози в межах від 60 мг до 130 мг 1 раз на добу	R(–) метадон AUC ↔ 1,06 (0,99–1,13) C_min ↔ 1,10 (1,02–1,19) C_max ↔ 1,02 (0,96–1,09) S(+) метадон AUC ↔ 0,89 (0,82–0,96) C_min ↔ 0,89 (0,81–0,98) C_max ↔ 0,89 (0,83–0,97) етравірин AUC ↔^a C_min ↔^a C_max ↔^a	Коригування дозування метадону на підставі клінічного статусу не вимагалося при одночасному застосуванні з Інтеленсом^® або після такого застосування.
ІНГІБІТОРИ ФОСФОДІЕСТЕРАЗИ 5-ГО ТИПУ (ІФД-5)
Силденафіл 50 мг, разова доза Тадалафіл Варденафіл	силденафіл AUC ↓ 0,43 (0,36–0,51) C_minНД C_max ↓ 0,55 (0,40–0,75) N-десметил-силденафіл AUC ↓ 0,59 (0,52–0,68) C_min НД C_max ↓ 0,75 (0,59–0,96)	Для забезпечення бажаного клінічного ефекту при одночасному застосуванні з Інтеленсом^® може бути необхідним коригування доз інгібіторів ІФД-5.
ІНГІБІТОРИ АГРЕГАЦІЇ ТРОМБОЦИТІВ
Клопідогрель	Дослідження in vitro демонструють, що етравірин має властивості інгібітора CYP2C19. Тому існує можливість, що етравірин пригнічуватиме розпад клопідогрелю до активних метаболітів шляхом пригнічення CYP2C19 in vivo. Клінічне значення цього не встановлене.	Слід уникати одночасного застосування етравірину та клопідогрелю.
ІНГІБІТОРИ ПРОТОННОЇ ПОМПИ
Омепразол 40 мг 1 раз на добу	етравірин AUC ↑ 1,41 (1,22–1,62) C_min НД C_max ↑ 1,17 (0,96–1,43)	Інтеленс^® можна застосовувати разом із інгібіторами протонної помпи без коригування доз.
ВИБІРКОВІ ІНГІБІТОРИ ЗВОРОТНОГО ЗАХОПЛЕННЯ СЕРОТОНІНУ
Пароксетин 20 мг 1 раз на добу	пароксетин AUC ↔ 1,03 (0,90–1,18) C_min ↓ 0,87 (0,75–1,02) C_max ↔ 1,06 (0,95–1,20) етравірин AUC ↔ 1,01 (0,93–1,10) C_min↔ 1,07 (0,98–1,17) C_max ↔ 1,05 (0,96–1,15)	Інтеленс^® можна застосовувати разом із пароксетином без коригування доз.

^а Порівняння базується на попередніх даних.

^bДослідження проводилося з тенофовіру дизопроксилу фумаратом у дозуванні 300 мг один раз на день.

Примітка. У дослідженнях взаємодії лікарських засобів застосовували різні лікарські форми та/або дози етравірину, що спричиняло однакові концентрації, тому взаємодії, які актуальні для однієї лікарської форми, актуальні і для іншої.

Діти.

Взаємодія між етравірином та іншими лікарськими засобами вивчалась лише у дорослих пацієнтів.

Аналоги Інтеленс®