чутливість до антибіотика змінюється залежно від регіону та може змінюватися з часом. У разі необхідності слід звернутися до місцевих даних щодо чутливості до антибіотика.
Зазвичай тривалість лікування становить 7 днів (може бути від 5 до 10 днів).
Для кращого засвоєння препарат рекомендується приймати після їди.
Для кращого засвоєння препарат у формі суспензії рекомендується приймати під час їжі.
Дозування препарату для дорослих та дітей залежно від інфекції наведено в таблицях 1, 2.
Дорослі та діти (≥40 кг)
Таблиця 1

Показання до застосування	Доза
Гострий тонзиліт і фарингіт, гострий бактеріальний синусит	250 мг 2 рази на добу
Гострий середній отит	500 мг 2 рази на добу
Загострення хронічного бронхіту	500 мг 2 рази на добу
Цистит	250 мг 2 рази на добу
Пієлонефрит	250 мг 2 рази на добу
Неускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин	250 мг 2 рази на добу
Хвороба Лайма	500 мг 2 рази на добу протягом 14 днів (терапія може тривати від 10 до 21 дня)

Діти (<40 кг)
Таблиця 2

Показання до застосування	Доза
Гострий тонзиліт і фарингіт, гострий бактеріальний синусит	10 мг/кг 2 рази на добу, максимальна доза – 125 мг 2 рази на добу
Діти віком від 2 років та старші із середнім отитом або, за необхідності, при більш серйозних інфекціях	15 мг/кг 2 рази на добу, максимальна доза – 250 мг 2 рази на добу
Цистит	15 мг/кг 2 рази на добу, максимальна доза — 250 мг 2 рази на добу
Пієлонефрит	15 мг/кг 2 рази на добу, максимальна доза — 250 мг 2 рази на добу протягом 10–14 днів
Неускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин	15 мг/кг 2 рази на добу, максимальна доза — 250 мг 2 рази на добу
Хвороба Лайма	15 мг/кг 2 рази на добу, максимальна доза — 250 мг 2 рази на добу протягом 14 днів (від 10 до 21 дня)

Для дітей віком від 3 міс, маса тіла яких менше ніж 40 кг, режим дозування уточнюється згідно з масою тіла або віком дитини. Для дітей віком від 3 міс до 18 років рекомендована доза становить 10 мг/кг маси тіла 2 рази на добу для більшості інфекцій (максимальна добова доза 250 мг). При середньому отиті або серйозніших інфекціях рекомендована доза становить 15 мг/кг маси тіла 2 рази на добу (максимальна добова доза 500 мг).
Для зручності застосування багатодозової суспензії 125 мг/5 мл або 250 мг/5 мл нижче наводяться табл. 3 і 4, що дають змогу спрощено уточнювати дозу препарату (наприклад за допомогою мірної ложечки у 5 мл з додатковим рівнем 2,5 мл) відповідно до віку та лікарської форми.
Таблиця 3
10 мг/кг (2 рази на добу) при більшості інфекцій

Вік	Доза, мг 2 рази на добу	Кількість мл на разову дозу
Вік	Доза, мг 2 рази на добу	125 мг/5 мл	250 мг/5 мл
3–6 міс	40–60	2,5	—
6 міс – 2 роки	60–120	2,5–5	—
2 роки – 18 років	125	5	2,5

Таблиця 4
15 мг/кг (2 рази на добу) для лікування середнього отиту та тяжких форм інфекцій

Вік	Доза, мг 2 рази на добу	Кількість мл на разову дозу
Вік	Доза, мг 2 рази на добу	125 мг/5 мл	250 мг/5 мл
3–6 міс	60–90	2,5	—
6 міс – 2 роки	90–180	5–7,5	2,5
2 роки – 18 років	180–250	7,5–10	2,5–5

Таблетки Зіннату не можна розламувати, тому препарат не призначають пацієнтам, які не можуть їх проковтувати. Дітям рекомендується призначати препарат у формі суспензії.
Таблетки цефуроксиму ацетилу та гранули цефуроксиму ацетилу для приготування суспензії не біоеквівалентні, тому ці лікарські форми не є взаємозамінними при перерахунку в міліграмах.
Цефуроксим випускається також у вигляді натрієвої солі для парентерального застосування. Це дає можливість проводити послідовну терапію одним антибіотиком при переході з парентерального введення на пероральне, якщо для цього є клінічні показання.
Зіннат ефективний для послідовного лікування загострень хронічного бронхіту після попереднього парентерального застосування Зинацефу (цефуроксиму натрію).
Послідовна терапія
Загострення хронічного бронхіту: 750 мг цефуроксиму 2–3 рази на добу (в/в або в/м) протягом 48–72 год з подальшим застосуванням Зіннату по 500 мг 2 рази на добу перорально протягом 5–10 днів.
Тривалість як парентерального, так і перорального лікування слід визначати з урахуванням тяжкості інфекції та стану хворого.
Хворі з нирковою недостатністю
Цефуроксим виводиться головним чином нирками. У пацієнтів із вираженим порушенням функції нирок рекомендується знизити дозу цефуроксиму, щоб компенсувати його повільнішу екскрецію (табл. 5).
Таблиця 5

Кліренс креатиніну	T_½ (год)	Рекомендоване дозування
≥30 мл/хв	1,4–2,4	Коригувати дози не потрібно (застосовувати стандартну дозу від 125 мг до 500 мг 2 рази на добу)
10–29 мл/хв	4,6	Стандартна індивідуальна доза кожні 24 год
<10 мл/хв	16,8	Стандартна індивідуальна доза кожні 48 год
Упродовж гемодіалізу	2–4	Одну додаткову стандартну дозу слід застосовувати після кожного діалізу

Хворі з печінковою недостатністю
Немає даних про застосування цього лікарського засобу у пацієнтів з порушенням функцій печінки. Цефуроксим виводиться головним чином нирками, тому очікується, що наявні порушення функції печінки не впливатимуть на фармакокінетику цефуроксиму.
Інструкція з розчинення гранул у флаконі
Ретельно струсити флакон, щоб досягти розсипчастості гранул. Всі гранули мають бути легкосипучими у флаконі. Зняти кришку та захисну мембрану. Якщо захисна мембрана пошкоджена або відсутня, повернути препарат в аптеку.
Додати холодну воду у мірний ковпачок до мірної лінії, зазначеної на ньому. Якщо попередньо воду кип’ятили, перед додаванням вона має охолонути до кімнатної температури. Не змішувати суспензію з гарячими або теплими рідинами. Використовувати холодну воду, щоб запобігти згущенню суспензії.
Налити всю кількість води у флакон. Закрити флакон кришкою. Залишити флакон, щоб дати змогу воді повністю розчинити гранули, — приблизно на 1 хв.
Перевернути флакон та інтенсивно збовтати (приблизно 15 с), допоки всі гранули у флаконі не перемішаються з водою.
Перевернути флакон догори та інтенсивно збовтувати протягом 1 хв, допоки всі гранули не перемішаються з водою.
Одразу після розчинення флакон із суспензією необхідно помістити у холодильник для зберігання при температурі 2–8 °С.